Ухвала суду № 23667519, 11.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
11.04.2012
Номер справи
2а-11136/10/0170/26
Номер документу
23667519
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11136/10/0170/26

11.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Привалової А.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представника позивача, Відкритого акціонерного товариства "Кримсоюздрук"- Самборської Юлії Володимирівни,

представника позивача, Відкритого акціонерного товариства "Кримсоюздрук"- Костюкова Івана Миколайовича,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 23.08.2011 у справі № 2а-11136/10/0170/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримсоюздрук" (вул. Горького, 5, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2011 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0022722301/0 від 13.08.2010 в частині визначення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 62010,99 грн., у тому числі за основним платежем - 41340,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій - 20670,33 грн., як таких, що не відповідають нормам Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримсоюздрук" 3,40 грн. витрат на сплату судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2011, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 11.04.2012, представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Відкрите акціонерного товариства "Кримсоюздрук", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що відповідачем неправомірно та безпідставно зроблені висновки про віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, які не відносяться до господарської діяльності та безпідставне завищення податкового кредиту, про що було складено акт перевірки №10489/2307/3347388 від 06.08.2010, на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення №0022722301/0 від13.08.2010, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 62074,50 грн., у тому числі 41383,00 грн. - за основним платежем та 20691,50грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0022722301/0 від13.08.2010 в частині визначення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 62010,599рн., у тому числі за основним платежем - 41340,66 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 20670,33грн., як таких, що не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 06.08.2010року посадовими особами Державної податкової інспекції в м.Сімферополі проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010. За наслідками даної перевірки складено акт від 06.08.2010 №10489/23-7/03347388 (том 1 а.с. 210-220).

Згідно із висновками даного акту встановлені, зокрема, порушення підпунктів 7.2.1 п.7.2 та 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від03.04.1997 (далі Закон №168), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 41383 грн., у тому числі по періодах: 2009 рік квітень 1691 грн., липень 1108 грн., серпень -10939 грн., вересень 2589 грн., листопад 1555 грн., грудень 793 грн.; 2010рік січень 7140 грн., лютий 4945 грн., березень 10623 грн.

На підставі даного акту та відповідно до пп. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) відповідач визначив у спірному податковому повідомленні-рішенні позивачеві суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 62074,50 грн., у тому числі: 41383,00 грн. за основним платежем; 20691,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки відповідача про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість пов'язані із наступними обставинами, встановленими під час проведення перевірки.

За даними акту перевірки позивач мав господарські відносини з постачальниками, які на дату перевірки «мають стани інші ніж 0», а саме ЗАТ «Світ поздоровлень»(стан 3: припинення, ліквідація), ДП «Нафтогазмережі»(стан 3: припинення, ліквідація), фізична особа підприємець ОСОБА_4 (стан 3: припинення ліквідація); фізична особа підприємець ОСОБА_5 (стан 23, місцезнаходження не встановлено). Також позивач відніс до складу податкового кредиту суми, які не відносяться до господарської діяльності, ВАТ«Кримсоюздрук»отримало послугу по погодним умовам від Центру по гідрометрології в АР Крим, також суми по наданню рекламних послуг та послуг мерчендайзинга. Рекламні послуги були придбані у ТОВ«Медіа Адвертайзінг Груп», ТОВ«АСС-Медіа», ТОВ«Берекет-М», ПП«Кримпечать». В акті перевірки зазначено, що у наданих податкових накладних не відображено, за який саме період буде надана послуга, у вартості послуги не відображено з чого складена саме та сума сплати. До перевірки не надані журнали і газети, які б дійсно відображали наявність послуг реклами та мерчандайзингу. У серпні 2009 року до податкового кредиту було віднесено суму в розмірі 10939 грн. по податковій накладні №8 від ПП «Кримдрук», де в номенклатурі поставки товару (робіт) не відображено що саме було придбано, вказано договір купівлі продажу №4 від 01.08.2009.

В акті перевірки зроблено висновок, що ПАТ «Кримсоюздрук»за рахунок вищеназваних підприємств формувало податковий кредит, тим самим завищуючи його та будучи при цьому вигодонабувачем.

У зв'язку із цим, в акті перевірки зазначений висновок про те, що підприємством порушено п.п.7.2.1 п.7.2 та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168 - завищено податковий кредит у загальній сумі 41383грн., у тому числі по періодах: 2009 рік: квітень 1691 грн., липень 1108грн., серпень -10939грн., вересень 2589грн., листопад 1555грн., грудень 793грн.; 2010 рік січень 7140 грн., лютий 4945 грн., березень 10623 грн.

Відповідно до п.1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставкою послуг вважаються будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безплатного виконання робіт, надання послуг.

Особливості визначення певних юридичних фактів, обставинами, що не потребують доказування встановленні ст. 72 КАС України. Відповідно до зазначеної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружним адміністративним судом АР Крим від 14.12.2010 у справі №2а-11130/10/4/0170 за позовом ВАТ «Кримсоюздрук»до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002273230/0 від 13.08.2010, яке прийнято на підставі акту перевірки №10489/23-7/03347388 від 06.08.2010 визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0022732301/0 від 13.08.2010 про визначення Відкритому акціонерному товариству «Кримсоюздрук»(ідентифікаційний код 03347388) податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 80569,60 грн., у тому числі: 66368,00 грн. - за основним платежем; 14201,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.2010 у справі № 2-а-11130/10/4/0170 скасовано, прийнято нову постанову: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0022732301/0 від 13.08.2010 в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток за основним платежем у сумі 66210,08 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 14122,64 грн.

В ході розгляду адміністративної справи №2а-11130/10/4/0170 було призначено судово-економічну експертизу. За даними висновку проведеного у справі експертного дослідження встановлено здійснення позивачем таких господарських операцій.

Згідно із договором від 19.12.2008 між позивачем із ЗАТ «Світ поздоровлень»постачальник зобов'язувався передати у власність позивачеві листівки. За період ІІ квартал 2009 року - ІV квартал 2009 року позивач придбав у вказаного контрагента листівки на суму 23270,28 грн. (у тому числі ПДВ 3878,38 грн.). Факт придбання товару підтверджується належним чином оформленими прибутковими накладними, вартість листівок сплачена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями і виписками банку. Листівки передані до торгової мережі для реалізації, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення.

Дані податкового органу стосовно ліквідації (припинення) цієї юридичної особи не свідчать про безтоварність господарської операції і не мають правового значення для вирішення спору. Згідно із листом цього підприємства від 02.08.2010 ЗАТ «Світ поздоровлень»реорганізовано (шляхом перетворення) у ТОВ «Світ поздоровлень», що підтверджується довідкою Головного управління статистики в Запорізькій області, в якій зазначено про дату здійснення останньої реєстраційної дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ поздоровлень»(ідентифікаційний код 24513767) 22.07.2010.

Відповідно до договору від 11.02.2010 №01/473 між позивачем із КФ ДП "Нафтогазмережі" (постачальник, ідентифікаційний код 36798614) постачальник зобов'язується передати у власність позивача природний газ.

На виконання умов даного договору позивач придбав у І кварталі 2010 року природний газ на загальну суму 19777,50 грн. (у тому числі ПДВ 3296,25 грн.). Факт придбання підтверджується належним чином оформленими прибутковими накладними, вартість газу сплачена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями і виписками банку. Придбані обсяги природного газу витрачено для опалення адміністративних будинків філій ВАТ «Кримсоюздрук». Проведеним у справі експертним дослідженням підтверджено можливість використання природного газу для опалення адміністративних приміщень позивача.

Твердження позивача щодо фіктивності даної операції через «неосновний стан платника податку постачальника»спростовуються матеріалами справи.

Згідно із листом Кримської філії ДП «Нафтогазмережі»правлінням Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»від 12.04.2010 №62 дійсно прийнято рішення про припинення діяльності ДП «Нафтогазмережі»шляхом його реорганізації приєднання до ДК «Газ України». Факт внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про внесення рішення засновників або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано із реорганізацією, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

У квітні 2009 року позивач придбав у фізичної особи підприємця ОСОБА_7 крісло гобеленове і заглушки хрестовини. Загальна вартість придбаного товару складає 324,00 грн., у тому числі ПДВ 54,00 грн. Факт придбання товару підтверджується належним чином оформленими прибутковими накладними, вартість сплачена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями і виписками банку. Крісло використовується для потреб бухгалтерії, а заглушка хрестовини встановлена на автомобіль ділянки доставки. Документально дані обставини підтверджуються інвентарними картками, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актами списання, які досліджені судовим експертом.

Відомості стосовно припинення підприємницької діяльності даного підприємця підтвердились під час судового розгляду справи. Втім запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_7 внесено до ЄДР 14.06.2010.

Відповідно до ч.3 ст. 49 Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Тож вказана обставина (яку покладено в основу висновку податкового органу про нікчемність правочину) не має жодного правового і доказового значення для вирішення спору, оскільки господарські операції з вказаним контрагентом позивач провів більш ніж за рік до припинення його підприємницької діяльності.

Експертом також встановлено придбання позивачем у листопаді 2009 року замків у фізичної особи підприємця ОСОБА_8 Факт придбання товару на суму 403,20 грн., у тому числі ПДВ 67,20 грн., підтверджено належним чином оформленими прибутковими накладними, повна сплата вартості платіжним дорученням і випискою банку. Придбані замки були використані для ремонту адміністративного будинку і кіосків позивача, що підтверджується ремонтними актами.

Доводи відповідача щодо відсутності вказаної особи за місцем проживання суд також до уваги не прийняв, оскільки відповідач, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України жодного доказу на підтвердження цих доводів не надав і не пояснив, чи встановлено постійну або тимчасову відсутність фізичної особи підприємця за місцем проживання, ким, у який час і взагалі, яким чином відсутність фізичної особи за місцем проживання, впливає на правомірність здійснених нею господарських операцій.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином відомості ЄДР, зокрема стосовно місця проживання фізичної особи підприємця, є обов'язковими для податкового органу, доки до них не внесено відповідних змін.

Встановлюючи факт порушення правил оподаткування при здійсненні господарських операцій з Центром по гідрометеорології в АР Крим, в акті перевірки зазначено про те, що результати придбаних послуг (дані про погодні умови на 30.09.2009) не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника податку.

В рамках розгляду адміністративної справи №2а-11130/10/4/0170 судом встановлено, що запит про погодні умови пов'язаний із проведенням позивачем розслідування нещасного випадку, який відбувся 30.09.2009, коли раптовий порив вітру перевернув металеву стійку кіоску, що належить позивачу, на легковий автомобіль, при цьому працівник позивача отримав травму, що підтверджується актом по формі Н-5. Вартість послуг (254,00 грн. у тому числі ПДВ 42,34 грн.) повністю сплачено позивачем у безготівковій формі.

Придбання позивачем фену вартістю 420,00 грн. у фізичної особи підприємця ОСОБА_9 також підтверджується оформленими належним чином товарним чеком та звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт. За даними експертного дослідження витрати списані у бухгалтерському обліку по рахунку 93 «Витрати на збут».

В постанові від 14.12.2010 у справі №2а-11130/10/4/0170 суд також зазначив, що висновки експерта підтверджуються зібраними у справі доказами і не спростовані у встановленому порядку відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, тому підстав ставити їх під сумнів не має.

Згідно із проведеним експертом дослідженням, позивач здійснював операції як такі, що оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20%, так і ті, що звільнені від оподаткування. В податковий кредит по ПДВ підприємство відносило ту частку сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Частка податку на додану вартість, сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг).

Посилання податкового органу стосовно «неосновного стану платників податків контрагентів»жодного доказового значення у спірних відносинах не мають.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Що стосується зарахування позивачем до складу податкового кредиту сум, отриманих від рекламних послуг та послуг мерчендайзинга, судом в рамках розгляду адміністративної справи №2а-11130/10/4/0170 встановлено, що в матеріалах, розміщених в друкованих засобах масової інформації відображена інформація про філії позивача, що на думку судового експерта свідчить про пов'язаність наданих послуг із господарською діяльністю позивача.

Позивач уклав договір із ПП «Кримдрук»від 02.02.2010 №41 про надання послуг мерчандайзингу, а саме: проведення маркетингових досліджень з метою дослідження різних аспектів ринку продажу періодичної преси і супутніх товарів. Надання послуг на суму 740,00 грн. підтверджується актом виконаних робіт №1 від 09.03.2010. Вартість послуги сплачено повністю у І кварталі 2010 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу»реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 12.11.1993 №88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.1993 за №182 (чинним на час виникнення спірних відносин) затверджено норми коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання.

Пунктом 2 цих норм передбачено, що витрати на рекламу це затрати підприємства, пов'язані з процесом поширення цілеспрямованої інформації про переваги конкретних товарів, робіт, послуг, з метою сповіщення споживачів, створення популярності товарам, роботам, послугам та попиту на них для більш оперативного просування товарів на ринках збуту.

До витрат підприємства на рекламу відносяться у тому числі витрати на рекламні заходи через засоби масової інформації (оголошення в пресі, передачі на радіо і телебаченні), проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з комерційною діяльністю.

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, передбачено, що витрати на збут включають і, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг). Метою маркетингової діяльності є формування, створення попиту на продукцію або ж створення умов для появи такого попиту. Щодо мерчандайзингу, то основною його функцією є сприяння поширення товарів, що може відбуватися за допомогою оптимального планування розміщення й позиціювання товарів на основі психологічних особливостей покупців і використання факторів регулювання уваги людини на продукцію, що реалізовується в торговельних закладах.

Таким чином, результат таких послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що рекламні заходи здійснювались саме для популяризації позивача і поширення інформації про його діяльність з метою збільшення попиту і обсягу продаж в майбутньому, а послуги, які придбавались позивачем, стосувались продукції, продаж/поставка якої є господарською діяльністю позивача.

Таким чином, зазначені факти встановлені в рамках іншого адміністративного судочинства, судове рішення за яким набрало законної сили, тому не підлягають доказуванню.

До того ж, всі необхідні документи, на підтвердження зазначених обставин надані позивачем до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2011 у справі № 2а-11136/10/0170/26 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис А.В.Привалова

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська

Попередній документ : 23667514
Наступний документ : 23702067