Рішення № 2366701, 30.10.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

30.10.2008

Справа №2-7/8403-2008

За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Коваленко Олени Василівни (97492, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Сирнікова, 29, кв. 50, ідентифікаційний номер 2483203463)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про визнання недійсним рішення.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Денисенко Д. А., предст., дов. у справі.

Від відповідача – Дяченко Т. В., предст., дов. №005-Д від 03.01.2008 р.

Суть справи: Суб’єкт підприємницької діяльності Коваленко Олена Василівна звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», в якому просить визнати незаконним рішення комісії ВАТ «Крименерго» про порушення позивачем Правил користування електричною енергією, а також розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії. Позивач також просить суд витребувати від відповідача копію договору про поставку електричної енергії №825, акти про порушення ПКЕЕ від 22.09.2004 р. та відповідні протоколи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зафіксовані відповідачем в актах про Порушення Правил користування електричною енергією факти не відповідають дійсності, були складені з порушенням вимог Правил, а здійснені на підставі них розрахунки вартості недоврахованої електроенергії суперечать положенням відповідної Методики.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, просить відмовити в позові в частині витребування від ВАТ «Крименерго» документів та визнання незаконним розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії та припинити провадження у справі в частині визнання незаконним рішення комісії.

29.09.2008 р. до ГС АР Крим від Суб’єкта підприємницької діяльності Коваленко Олени Василівни надійшла уточнена позовна заява, в якій містяться вимоги про витребування від відповідача договору про поставку електричної енергії №825, актів про порушення ПКЕЕ від 22.09.2004 р. та відповідних протоколів; визнання незаконними рішень комісії ВАТ «Крименерго» від 24.06.2008 р., які прийняті на підставі актів №104156 та №104157 від 18.06.2008 р. про порушення Правил користування електричною енергією; скасування рішень комісії ВАТ «Крименерго» від 24.06.2008 р., прийнятих на підставі актів № 104156 та №104157 від 18.06.2008 р.; спонукання відповідача здійснити коригування особового рахунку позивача шляхом виключення з нього суми боргу в розмірі 121 051,92 грн.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

02.11.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Суб’єктом підприємницької діяльності Коваленко Оленою Василівною (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №825, згідно з розділом 1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно з п. 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до п. 3.1.5 Договору Постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обов’язків Постачальника, згідно ПКЕЕ.

Крім того, згідно з п. 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 р., Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать, що на підставі вказаних положень 18.06.2008 р. представниками Євпаторійського району електричних мереж (структурного підрозділу ВАТ «Крименерго») була проведена перевірка кафе «Теремок» та магазину «777», які належать Суб’єкту підприємницької діяльності Коваленко Олені Василівні. За результатом проведених перевірок були складені акти про порушення Правил користування електричною енергією №104156 від 18.06.2008 р. та №104157 від 18.06.2008 р.

З акта №104156 від 18.06.2008 р. вбачається, що споживач порушив Правила користування електричною енергією шляхом відпайки з ввідного підземного кабелю, через електромагнітний пускач типу ПМЕ-4 «40А», безобліковий ввід АВВР 4х16 км. мм – п. 6.40 ПКЕЕ.

В акті №104157 від 18.06.2008 р. було зафіксовано порушення споживачем Правил шляхом пайки ввідного підземного кабелю через електромагнітний пускач типу ПМЕ-2 «25А», безобліковий ввід АВВГ 4х16 кв. м. – п. 6.40 ПКЕЕ.

Вказані акти були розглянуті на засіданні комісії ВАТ «Крименерго», на якій було прийнято рішення про нарахування позивачу вартості спожитої, але не врахованої електроенергії на загальну суму 121 051,92 грн., що підтверджується відповідними протоколами №2426 від 24.06.2008 р. та №2427 від 24.06.2008 р.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців. Якщо у споживача електричної енергії виявлено підключену та/або приєднану поза розрахунковим засобом обліку приховану проводку пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушення умов монтажу, виявити які представник постачальника електричної енергії при попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років.

Як вже було зазначено раніше, в актах про порушення ПКЕЕ Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» зазначено за пайку від ввідного підземного кабелю через електромагнітний пускач. В свою чергу, в протоколах засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення Правил відповідачем зазначено, що Суб’єктом підприємницької діяльності Коваленко Оленою Василівною здійснено підключення прихованої електропроводки, у той час як факт такого порушення Правил в самих актах зафіксований не був, як не було зазначено, де саме відбулося таке підключення та чи відбувалося живлення від прихованої електропроводки. Проте, суд звертає увагу на те, що пунктом 6.40 Правил користування електроенергією в якості порушення ПКЕЕ передбачено підключення прихованої проводки, що занижує покази засобу обліку, хоча інформація про відповідне заниження в складених відповідачем актах відсутня. Суд зазначає, що лише наявність скритої проводки ще не свідчить про порушення споживачем Правил КЕЕ, оскільки живлення електроенергії через цю проводку носить ймовірний характер.

Згідно з пунктом 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562, Методика застосовується у разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

1) порушення цілісності пломб або пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, через які закріплено пломбувальний матеріал, фальсифікації пломб (далі - пошкодження пломб) Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі - Держспоживстандарт України) або електропередавальної організації на розрахункових засобах обліку електроенергії, та за наявності акта про пломбування, складеного у порядку, встановленому ПКЕЕ;

2) пошкодження пломб електропередавальної організації в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, встановленому ПКЕЕ;

3) відсутності пломб (зрив пломб) Держспоживстандарту України або електропередавальної організації на розрахункових засобах обліку електроенергії в місцях, указаних в акті про пломбування, складеного у порядку, встановленому ПКЕЕ;

4) пошкодження розрахункових засобів обліку електроенергії та виявлення інших дій споживача, передбачених пунктом 6.40 ПКЕЕ, які призвели до зміни показів засобів обліку.

5) пошкодження пломб на розрахункових засобах обліку (за наявності акта про пломбування, складеного у порядку, встановленому ПКЕЕ) та самих розрахункових засобів обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача, інших дій споживача, передбачених пунктом 6.40 ПКЕЕ, які призвели до змін показів зазначених засобів обліку

6) зриву пломб Держспоживстандарту України або електропередавальної організації на розрахункових засобах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного у порядку, встановленому ПКЕЕ);

7) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації (субспоживачем до мереж основного споживача);

У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті порушень фактом пошкодження пломб та/або засобів обліку факт пошкодження встановлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - Експертиза).

8) самовільного підключення до електричної мережі електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку;

9) самовільного підключення до електричної мережі електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Отже, з наведеного також вбачається, що порушенням Правил користування електричною енергію, яке тягне за собою здійснення перерозрахунку, може вважатися лише прокладення електропроводки з одночасним її підключенням до електричної мережі, тобто факт споживання електроенергії через приховану проводку є обов’язковим для кваліфікації такої дії в якості порушення ПКЕЕ.

Відповідач не надав суду доказів того, що через приховану електропроводку позивачем здійснювалося споживання електроенергії, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Наведене свідчить про безпідставність зазначення відповідачем в актах №104156 від 18.06.2008 р. та №104157 від 18.06.2008 р. на порушення Суб’єктом підприємницької діяльності Коваленко Оленою Василівною пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, у зв’язку з чим здійснений ВАТ «Крименерго» на підставі цих актів розрахунок вартості спожитої, але не врахованої електроенергії, також не може вважатися обґрунтованим.

Так, зі змісту Правил КЕЕ вбачається, що лише акт, складений з дотриманням вимог Правил, є підставою для здійснення донарахування недоврахованої електричної енергії. За таких обставин, враховуючи те, що акт №101588 від 31.01.2007 р. не відповідає вимогам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи, донарахування відповідачем електричної енергії на суму 24593,93 грн. не є правомірним.

У той же час, згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Отже, враховуючи те, що даний спір виник при виконання сторонами договору про поставку електричної енергії №825 від 02.11.2005 р., він підвідомчий господарським судам України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Цією ж статтею передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Така позиція викладена, зокрема, в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Такими актами є, зокрема, оскаржувані позивачем рішення у вигляді протоколів засідання комісії ВАТ «Крименерго» від 24.06.2008 р., які прийняті на підставі актів №104156 та №104157 від 18.06.2008 р. про порушення Правил користування електричною енергією.

Так, президія Вищого Арбітражного суду України в Роз’ясненнях №02-5/53 від 26.01.2006 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнання недійсними актів державних та інших органів” зазначила, що акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язків характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані. Протоколами №2426 від 24.06.2008 р. та №2427 від 24.06.2008 р. передбачено, що у випадку несплати нарахувань за актом після вступу рішення комісії в законну силу споживачу в триденний строк буде припинена поставка електричної енергії. Крім того, згідно з п. 7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право повністю припинити подачу електричної енергії споживачу у випадку несплати за недовраховану електричну енергію. Таким чином, рішення комісії, оформлене протоколом, відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжує певні обов’язки у споживача – сплатити донараховану вартість спожитої електричної енергії. Невиконання ж вказаного обов’язку породжує для споживача певні негативні наслідки – відключення його від електропостачання, та, відповідно, можливість понесення матеріальних витрат.

Суд також звертає увагу на те, що в п. 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу. Більш того, як вже було вказано вище, можливість такого оскарження передбачена безпосередньо в самих протоколах №2426 від 24.06.2008 р. та №2427 від 24.06.2008 р.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що порушені права позивача підлягають захисту саме шляхом визнання незаконними та скасування рішень засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлених протоколами №2426 від 24.06.2008 р. та №2427 від 24.06.2008 р., про нарахування Суб’єкту підприємницької діяльності Коваленко Олені Василівні вартості недоврахованої електроенергії в сумі 121 051,92 грн.

У той же час, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині витребування від відповідача договору про поставку електричної енергії №825, актів про порушення ПКЕЕ від 22.09.2004 р. та відповідних протоколів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення СПД Коваленко О. В. до ВАТ «Крименерго» з клопотанням надати відповідні документи, відмова в задоволенні якого або відсутність відповіді на яке свідчило б про порушення прав позивача. В свою чергу, зі змісту статті 1 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що факт порушення або оспорювання права та інтересу повинен передувати зверненню до суду. Відмова в позові в цій частині на думку суду не порушує права СПД Коваленко О. В., оскільки відповідні документи наявні в матеріалах цієї справи, з якими позивач вправі ознайомитися у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно вимоги позивача про спонукання ВАТ «Крименерго» здійснити коригування особового рахунку позивача шляхом виключення з нього суми боргу в розмірі 121 051,92 грн. суд повідомляє наступне.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з’ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов’язку.

Предметом позову у даній справі є, у тому числі, вимога зобов'язати відповідача здійснити коригування особового рахунку споживача – СПД Коваленко О. В. шляхом виключення суми боргу в розрахунках. Підставою позову є незаконність, на думку позивача, актів про порушення Правил користування електричною енергією, складених відповідачем 18.06.2007 р.., та рішення комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 24.06.2008 р.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як вже було вказано вище, відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою – посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога – спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб’єктами правовідносин з приводу їх прав та обов’язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Проте заявлені у даній справі вимоги про зобов'язання відповідача здійснити коригування особового рахунку споживача – СПД Коваленко О. В. шляхом виключення суми боргу в розрахунках, суд вважає необґрунтованими, оскільки умовами укладеного між сторонами договору про поставку електричної енергії №825 від 02.11.2005 р. та Правилами користування електричною енергією не встановлено обов'язок відповідача вчиняти будь-які дії щодо коригування особистого рахунку споживача.

Наведене свідчить про відсутність у позивача права вимагати від відповідача вчинити дії, які не ґрунтуються на матеріальних правовідносинах, що склалися між сторонами.

Відповідно до пункту 2 ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Окрім того, заявлені вимоги не призводять до поновлення порушеного права з огляду на ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Крім того, пунктом 6 статті 6 ГК України встановлено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого управління, їх посадових осіб у господарські відносини.

Таким чином, в задоволенні вимог СПД Коваленко О. В. про спонукання ВАТ «Крименерго» здійснити коригування особового рахунку позивача шляхом виключення з нього суми боргу в розмірі 121 051,92 грн. слід відмовити.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконними та скасувати рішення засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлені протоколами №2426 від 24.06.2008 р. та №2427 від 24.06.2008 р., про нарахування Суб’єкту підприємницької діяльності Коваленко Олені Василівні (97492, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Сирнікова, 29, кв. 50, ідентифікаційний номер 2483203463) вартості недоврахованої електроенергії в сумі 121 051,92 грн.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності Мартинюк Вікторії Михайлівни (м. Феодосія, пров. Лисогорний, 8, ідентифікаційний номер 1932202761) державне мито у сумі 42,50 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.