Рішення № 23666524, 18.04.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.12 Справа № 5021/117/12.

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточний Експрес», м. Запоріжжя

до первісного відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми

про стягнення 242 219 грн. 97 коп.

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточний Експрес», м. Запоріжжя

про стягнення 318 497 грн. 26 коп.

Головуючий суддя Котельницька В.Л.

Суддя Левченко П.І.

Суддя Заєць С.В

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 (довіреність № 10/3-1 від 29.12.2011 р.), ОСОБА_2 (довіреність № 10-3 від 07.03.2011р.)

від відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 (довіреність № 18-49/893 від 07.03.2012р.)

від позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 (довіреність № 18-49/893 від 07.03.2012р.)

від відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 (довіреність № 10/3-1 від 29.12.2011 р.), ОСОБА_2 (довіреність № 10-3 від 07.03.2011р.)

за участю секретаря судового засідання Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 242 219 грн. 97 коп. заборгованості, з них: 227 498 грн. 04 коп. основного боргу за договором купівлі-продажу № 8-4/2012 від 12.11.2010 р., 11 374 грн. 90 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та 3 347 грн. 03 коп. - 3 % річних, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 4 844 грн. 40 коп.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву від 08.02.2012р. проти вимог позивача заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що поставлений позивачем згідно вищезазначеного договору товар не відповідає якості та асортименту, встановленому цим договором, а також заперечує проти суми 3% річних, як нарахованої безпідставно.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з ТОВ «Восточний Експрес» 318 497 грн. 26 коп. заборгованості, в тому числі: 227 498 грн. 04 коп. авансової суми за договором № 8-4/2012 від 12.11.2010р., 90 999 грн. 22 коп. штрафу за поставлений товар неналежної якості, а також стягнути з ТОВ «Восточний Експрес» витрати по сплаті судового збору в сумі 6 369 грн. 95 коп.

Відповідач за зустрічним позовом у своєму відзиві від 29.02.2012р. проти зустрічного позову заперечує, вважає вимоги позивача за зустрічним позовом безпідставними, незаконними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, та просить суд у зустрічній позовній заяві ПАТ «СМНВО ім. Фрунзе» - відмовити в повному обсязі, а витрати пов'язані з оплатою судового збору за зустрічною позовною заявою покласти та позивача за зустрічним позовом.

ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» було заявлено клопотання № 18-24/221-12 від 05.04.2012р. про застосування судом п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України та вихід за межі позовних вимог з метою захисту прав та законних інтересів позивача та стягнення з ТОВ «Восточний експрес» 227489,04грн. попередньої оплати згідно рахунку №ВЭ-0001022 від 16.05.2011р.

На виконання вимог ухвали суду від 06.04.2012р. ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» надало пояснення від 13.04.2012р. №18-24/221-12/1 щодо наявності підстав виходу суду за межі позовних вимог, викладених в клопотанні № 18-24/221-12 від 05.04.2012р., та додаткові пояснення стосовно суті зустрічних позовних вимог.

ТОВ «Восточний Експрес» надало суду заперечення № 10/141 від 12.04.2012р. на клопотання ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» в порядку п.2 ч. 1 ст. 83 ГПК України щодо виходу судом за межі позовних вимог, згідно з якими, на його думку, відсутні правові підстави для виходу судом за межі позовних вимог, оскільки відсутній факт порушення прав та законних інтересів позивача за зустрічним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Восточний Експрес» та ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (нове найменування згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе») був укладений договір купівлі-продажу № 8-4/2012 від 12.11.2010р. з протоколом розбіжностей від 17.11.2010р., за яким ТОВ «Восточний Експрес» (постачальник за договором) зобов'язувався передати у власність ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (покупця за договором), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити продукцію (електромонтажні вироби) на умовах, визначених договором, кількісні та якісні характеристики якої викладені в специфікаціях (додатках до договору), які є його невід'ємною частиною.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що специфікація №2 (додаток №1 до договору № 8-4/2012 від 12.11.2010р.), яка є його невід'ємною частиною, ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (покупцем) підписана не була.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 8-4/2012 від 12.11.2010р. з протоколом розбіжностей від 17.11.2010р.: «Покупець здійснює оплату на банківський рахунок постачальника у розмірі 100% загальної вартості товару, зазначеного у рахунку, наступним чином:

- 50% загальної вартості товару, зазначеного у рахунку - протягом п'яти днів з моменту отримання від постачальника рахунку на товар, що постачається;

- 50% загальної вартості товару, зазначеного у рахунку - протягом десяти днів з моменту поставки відповідного товару.

Відповідачем за первісним позовом 16.06.2011 р. за рахунком №ВЭ-0001022 від 16.05.2011р. було здійснено попередню оплату за продукцію у розмірі 227 498,04 грн., тобто 50% вартості отриманого товару.

Факт передачі відповідачу за первісним позовом товару на загальну суму 454 996,08 грн. підтверджується підписаними видатковими накладними № ВЭ-0000855 від 05.07.2011р. на суму 363 606,00 грн.; № ВЭ-0000874 від 07.07.2011р. на суму 91 390,08 грн.; а також довіреністю № 19904 від 04.07.2011р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданою на ім'я ОСОБА_4.

При прийнятті товару, поставленого ТОВ «Восточний Експрес» згідно специфікації № 2 (яка є невід'ємною частиною договору відповідно до його умов і яка однією із сторін у справі підписана не була) покупцем було виявлено ряд недоліків поставленої продукції - товару (по якісним показникам та відхилення від геометричних розмірів), приймання товару було призупинено та листом від 18.07.2011р. №19-16/484 було попереджено ТОВ «Восточний Експрес» про невідповідність геометричних форм поставленої продукції умовам договору з вимогою направити представника ТОВ «Восточний Експрес» для подальшого приймання продукції та складання актів.

У відповідь на отриманий лист від 18.07.2011р. №19-16/484 постачальником - ТОВ «Восточний Експрес», було надіслано лист від 26.07.2011р. №3650, в якому було зазначено, що ніяких конкретних технічних вимог до продукції не вимагалось, крім товщини металу - 1мм, а відповідно до попередньої домовленості продукцію за спірним договором було запропоновано у вигляді аналога для даної категорії продукції, про що свідчить лист (б/н, б/д) ТОВ «Восточний Експрес», який міститься в матеріалах справи і відповідно до якого ТОВ «Восточний Експрес» зобов'язувався виготовити електромонтажні вироби згідно рахунку №ВЭ-0001022 аналогічно номенклатури заводу «Електроград» з оцинкованої сталі 1мм, що і було виконано. В зазначеній відповіді ТОВ «Восточний Експрес» відхилив претензії ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» щодо невідповідності геометричних форм виробленої продукції, про направлення представника - не повідомив.

На підтвердження зазначеного, ТОВ «Восточний Експрес» посилався на рахунок №ВЭ-0001022 від 16.05.2011р., згідно якого покупцю пропонувався аналог продукції по спірному договору (оригінал якого був наданий для огляду в судовому засіданні).

Заперечуючи факт попередньої оплати по екземпляру рахунку №ВЭ-0001022 від 16.05.2011р., який було надано ТОВ «Восточний Експрес», відповідач за первісним позовом - ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» надав суду для огляду факсимільний екземпляр зазначеного рахунку, який було відправлено на адресу покупця 16.05.2011р., і в якому не зазначено про аналог електромонтажних виробів, які пропонувались покупцю.

Листом №19-16/490 від 22.07.2011р. ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» було повторно викликано представника продавця для сумісного приймання продукції та попереджено про складання акту про фактичну якість продукції відповідно до п.4.2 договору за участю представника громадськості в разі неявки представника постачальника. Доказів на підтвердження надсилання зазначеного повторного виклику на адресу ТОВ «Восточний Експрес» відповідачем за первісним позовом суду надано не було. Факт отримання ТОВ «Восточний Експрес» повторного виклику представника останнім в судових засіданнях заперечувався.

При цьому, в своїх поясненнях та запереченнях на зустрічну позовну заяву ТОВ «Восточний Експрес» наголошує на тому, що претензія щодо геометричних форм та якості поставленого товару з посиланням на самостійно складені ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» акт приймання продукції по якості №13 від 12.08.2011р., акт візуально-вимірювального контролю та протокол вимірювання товщини цинкового покриття від 05.08.2011р. була направлена ТОВ «Восточний Експрес» 03.02.2012р. - після порушення провадження у справі за первісним позовом.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються главою 53, параграфами 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України, главою 20, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України, оскільки спірний договір за своєю суттю є договором поставки (ст.712 ЦК України та ст.263-265 ГК України).

Відповідно до ст.ст.180,181 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Аналогічні норми щодо встановлення факту укладення договору містяться у ст.ст.638, 639 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 265, 266 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки згідно з приписами вищевказаних статей є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

В ході судового розгляду судом було встановлено, що специфікація № 2 до договору купівлі-продажу № 8-4/2012 від 12.11.2010р., яка є невід'ємною частиною цього договору, не була підписна покупцем за договором (ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»), тобто сторони не домовились та не узгодили предмет договору за найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках, та його часткове співвідношення (асортимент) за розмірами.

Сторони, укладаючи спірний договір, всупереч ст. 180,181 ГК України не досягли згоди щодо істотної умови договору - його предмету.

Підсумовуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку про відсутність факту укладання спірного договору № 8-4/2012 від 12.11.2010р.

Часткове виконання сторонами спірної угоди не може бути підставою для її визнання, тобто вважатись такою, що відбулась, а ст. 181 Господарського кодексу України передбачає настання правових наслідків таких дій з урахуванням правил та норм, визначених Цивільним кодексом України.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного та зустрічного позовів, оскільки в силу норм ст.ст.173,174 ГК України відсутність господарського договору не породжує виникнення прав та обов'язків, в тому числі і господарських зобов'язань щодо виконання умов неукладеного договору.

Розглянувши клопотання позивача за зустрічним позовом про застосування судом п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України та вихід за межі позовних вимог з метою захисту прав та законних інтересів позивача, суд зазначає наступне:

В поданому до суду клопотанні сторона фактично просить суд застосувати правові наслідки неукладеного, однак, частково виконаного підприємством договору, у вигляді стягнення з ТОВ «Восточний Експрес» на користь ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» суми попередньої оплати за поставлену продукцію.

Однак, суд не вбачає правових підстав для задоволення поданого клопотання з огляду на таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання неукладеного договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Глава 83 Цивільного кодексу України, в свою чергу, містить положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Так, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частина 3 згаданої статті розповсюджує вказаний порядок і на випадки повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні.

В ході судового розгляду судом було встановлено, що договір купівлі-продажу № 8-4/2012 від 12.11.2010 року в частині постачання продукції за специфікацією № 2 на суму 454 996,08 грн. є неукладеним, оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо предмета договору.

Відповідно до викладеного, позивач за зустрічним позовом має право вимагати від ТОВ «Восточний експрес» повернення сплаченої за рахунком № ВЗ-0001022 від 16.05.2011р., відповідно до платіжного доручення № 14391 від 16.06.2011р. попередньої оплати в сумі 227 489, 04 грн.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, судом зроблено висновок, що подане ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» клопотання про вихід за межі позовних вимог є фактично заявою про зміну підстави зустрічного позову з посиланням на порушення прав та законних інтересів позивача за зустрічним позовом.

ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» з урахуванням вимог ст.22 ГПК України втратило право змінити підставу зустрічного позову.

Враховуючи, той факт, що ПАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» ніяким чином не позбавлено права звернутися з позовними вимогами до ТОВ «Восточний Експрес» з відповідними посиланнями на ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виходу за межі позовних вимог, викладених в зустрічному позові, та стягнення з ТОВ «Восточний Експрес» (відповідача за зустрічним позовом) 227 489,04 грн. попередньої оплати за поставлену продукцію на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання первісної позовної заяви покладаються на позивача за первісним позовом, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову - відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позові - відмовити.

3. В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» про вихід за межі позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточний Експрес» 227 489,04 грн. - відмовити.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ (підпис) КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.

СУДДЯ (підпис) ЛЕВЧЕНКО П.І.

СУДДЯ (підпис) ЗАЄЦЬ С.В.

Повний текст рішення складено 23.04.2012 року.