Рішення № 23666299, 17.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2012 р.Справа № 5017/501/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока України Т.О.В."

до відповідача: Приватного підприємства „Промбудіндустрія"

про стягнення 3082,36грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 17.04.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока України Т.О.В." звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства „Промбудіндустрія" про стягнення заборгованості за договором оренди майна №8.23 від 01.02.2008р. в розмірі 3082,36грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2012р. було порушено провадження по справі №5017/501/2012.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, які були повернуті з відміткою „за зазначеною адресою „не значится " .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Приватного підприємства „Промбудіндустрія" є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві та на яку здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 68001, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.04.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.02.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока України Т.О.В." (Орендодавець) та Приватним підприємством „Промбудіндустрія" був укладений договір оренди майна №8.23 (далі Договір).

Згідно п.1.1. Договору, Орендодавець приймає на себе зобов'язання надати Орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (надалі - Майно) згідно Додатку № 1 (Специфікація елементів опалубки), а Орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Відповідно до п. 3.1. Договору, плата за тимчасове користування майном згідно Додатку 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (п.2.4 Договору) і складає 4,2% на місяць від загальної вартості майна, що передається в тимчасове користування Орендарю, та становить суму у розмірі 770,60 грн. у т.ч. ПДВ -128,44 грн.

У разі передачі у тимчасове користування Орендаря частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані (п.3.2 договору).

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна Орендарю, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін та вручаються Орендодавцем Орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Позивач свої зобов'язання за договором належним чином виконував, так ним були передані а відповідачем прийняті в оренду елементи опалубки, що підтверджується накладною №ДК-0000233 від 07.02.2008р.

Крім того, відповідачем було отримано додатково елементи опалубки, про що сторони підписали специфікацію до Договору у формі Додатку №2 від 07.02.2008р. У зв'язку з цим на підставі умов Договору (п.3.2) розмір орендної плати змінився з врахуванням підписаного Додатку.

При цьому, згідно з п.3.6. Договору орендна плата незалежно від її розміру (п.п.3.1, 3.2), щомісяця перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні Орендаря, при цьому 100% від загальної орендної плати на місяць Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю на протязі трьох банківських днів з моменту підписання цього договору, а в подальшому сплачувати шляхом перерахування до 4 числа кожного відповідного місяця користування майном.

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що змусило Позивача звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 32205,36грн.

Так, рішення Господарського суду Одеської області по справі №26/17-2554-2011 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за Договором оренди №8.23 від 01.02.2008р. за період з 29.02.2008р. по 03.08.2011р. в розмірі 32205,36грн. Зазначене рішення Постановою ОАГС України від 20.12.2001р. було залишено без змін.

Позивач зазначає, що у зв'язку з тим що відповідач продовжив користуватись орендованим майном в період з серпня 2011р. по листопад 2011р. у нього виникло зобов'язання зі сплати орендних платежів за цей час, про що на його адресу позивачем були надіслані відповідні рахунки-фактури: №0000000348 від 31.08.2011р. на суму 770,59грн.; №0000000432 від 30.09.2011р. на суму 770,59грн.; №0000000502 від 31.10.2011р. на суму 770,59грн.; №0000000571 від 30.11.2011р. на суму 770,59грн. всього на загальну суму 3082,36грн.

Втім свої грошові зобов'язання за договором відповідач не виконав, заборгованість в розмірі 3082,36грн. не сплатив.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором оренди майна №8.23 від 01.02.2008р. щодо своєчасної сплати орендної плати Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В." звернулось до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання не виконувались, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 3082,36грн. яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока України Т.О.В." є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 3082,36грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Промбудіндустрія" (68001, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6; код. 318862208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока України Т.О.В." (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 20-а; код. 30530955) 3082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 36 коп. -заборгованості по орендній платі та 1609 ( одну тисячі шістсот дев'ять) грн. 50коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний тектс рішення складено 23.04.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.