Рішення № 23666185, 09.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р.Справа № 5017/491/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 297 Комендатура охорони та обслуговування

про стягнення 44740,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 44740,37 грн., з яких 42436,70 грн. -заборгованість за перевищення договірних величин, 1600,03 грн. -пеня за прострочку оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію, 390,52 грн. -інфляційні нарахування за спожиту активну та реактивну електроенергію, 313,12 грн. -3% річних за спожиту активну та реактивну електроенергію та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №705 від 29.04.2003 р. про постачання електричної енергії та додаткових угод до нього, згідно умов якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач порушив умови даного договору, а саме фактично перевищив договірну величину споживання електричної енергії у березні та листопаді 2011 року та прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електричної енергії протягом періоду з жовтня по грудень 2011 року включно, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2012р. порушено провадження у справі №5017/491/2012 за даним позовом та призначено розгляд справи в засіданні суду. Крім того, даною ухвалою суду, враховуючи, що допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу, а також те що споживачем електричної енергії за договором №705 Ц від 29.04.2003р. є 297 Комендатура охорони та обслуговування та рішення з господарського спору може вплинути на права та обов'язки останнього щодо позивача, судом в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 297 Комендатуру охорони та обслуговування.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про поважність причин відсутності не повідомили, відзив на позовну заяву, а також витребувані судом документи не надали, між тим, згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу та порушує права інших учасників судового процесу.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення судових відправлень відповідачу та третій особі, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29 квітня 2003 року між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" (надалі -постачальник) та Військовою частиною А 3842 (надалі -споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №705Ц (надалі -договір), згідно якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є невід'ємними його частинами.

Положеннями п. 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).

Умовами п. 2.1 договору передбачено обов'язок постачальника виконувати умови цього договору (п.п. 2.1.1 договору); постачати електроенергію, як різновид товару споживачу, зокрема, з визначеними йому умовами та обсягами постачання електроенергії згідно додатка №1 «Обсяги постачання електричної енергії та потужності»(п.п. 2.1.2 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено обов'язок споживача, серед іншого, виконувати умови цього договору (п.п. 2.2.1 договору); дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору (п.п. 2.2.2 договору); оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно із розділом 7 цього договору та інші платежі, передбачені цим договором.

Умовами п. 4.2 договору передбачено відповідальність споживача: за невиконання договірних зобов'язань по оплаті платежів відповідно до умов п. 2.2.4-2.2.5 та розділу 7 даного договору, споживач зобов'язаний сплачувати постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежів враховуючи день фактичної оплати (п.п. 4.2.1); за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами п'ятого розділу цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та скоригованої договірної величини до рівня фактично оплаченої, а також п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною (граничною) величиною потужності на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, який зазначається в договорі та рахунках, наданих споживачу постачальником. Оплата повинна бути здійснена споживачем протягом п'яти днів з моменту отримання рахунку постачальника. (п.п. 4.2.2)

У відповідності до п. 5.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним розподілом для кожного територіально відокремленого об'єкта з дозволеною потужністю 150 к ВА (кВт) і більше та обґрунтуванням в разі збільшення відповідно до поточного року.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні відповідних періодів поточного року.

Згідно п. 7.1 договору, облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачем, приєднаним до електричних мереж споживача, фіксується по показанням розрахункових засобів обліку та надається за встановленою формою постачальнику електричної енергії. Терміни та періодичність зняття показників розрахункових засобів обліку визначається у додатку №2 "Графік зняття показань електролічильників та подання їх постачальникові".

Умовами п. 7.6 договору визначено, що установи та організації, які фінансуються з Державного бюджету відповідного рівня, підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим у відповідності до даного договору.

Відповідно до п. 7.7 договору, остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачем відповідно до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Умовами п. 9.7 договору визначено, що цей договір укладається на строк до 31 грудня 2003 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку письмово не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, його перегляд або укладення договору з постачальником електроенергії за нерегульованим тарифом.

Згідно додатку №1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" до договору №705 від 29.04.2003р. сторони узгодили обсяги споживання відповідачем електричної енергії. Так, на березень 2011р. договірна величина споживання електричної енергії склала 23,4 тис.кВт.год., а на листопад 2011 року -49,7 тис.кВт.год.

Пунктом 1 даного додатку встановлено, що обсяги постачання електричної енергії, визначені цим додатком, являються договірними величинами на розрахунковий період відповідного місяця.

Умовами п. 2 додатка №1 до договору №705 від 29.04.2003р. передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду, але не пізніше ніж за день до зазначеного у додатку „Порядок розрахунків" до договору розрахункового дня звернутися до постачальника електричної енергії із заявою на коригування договірної величини споживання електричної енергії. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електричної енергії.

Відповідно до п. 4 додатка №1, у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживач несе відповідальність, згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України „Про електроенергетику".

Положеннями п. 5 додатку №1 визначено, що додаток 1 укладається на строк до 31 грудня 2011р. та набирає чинності з дня його підписання.

18.05.2006р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду до договору №705 від 29.04.2003 року, згідно умов якої змінили у даному договорі назву споживача з Військової частини А 3842 на 297 Комендатура охорони та обслуговування.

20.01.2006р. між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" (постачальник) 297 Комендатурою охорони та обслуговування (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси (платник) укладено додаткову угоду до договору №705 від 29.04.2003р, згідно умов якої сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків та встановили, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 30 (31) числа попереднього місяця до такого ж числа наступного місяця.

При цьому, рахунки за спожиту споживачем електроенергію отримує сам споживач. Оплата рахунків споживача здійснюється на протязі 10 днів платником, який надає копії платіжних доручень споживачу.

Як встановлено матеріалами справи, згідно складених споживачем актів про обсяги спожитої електроенергії за березень та листопад 2011 року 297 Комендатурою охорони та обслуговування фактично було спожито наступний обсяг електроенергії: у березні - 69935 кВт.год, у листопаді -57016 кВт.год.

Отже, відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії: у березні 2011 року на 46535 кВт.год (69935-23400 = 46535), у листопаді 2011 року на 7316 кВт.год (57016-49700 = 7316).

06.04.2011р. та 06.12.2011р. позивачем було направлено на адресу споживача повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за березень та листопад 2011р. відповідно. При цьому, зазначеними повідомленнями відповідача попереджено за наслідки вчинення відповідних дій та про відповідальність, передбачену ст. 26 Закону України „Про електроенергетику".

На виконання умов договору, позивачем у 2011 року виставлялися відповідачу рахунки-фактури за кожен місяць щодо оплати вартості спожитої електроенергії, із зазначенням в них сум, що підлягають до сплати за перевищення граничного рівня споживання електроенергії на загальну суму 42436,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за відповідний період.

Так, відповідно до актів про обсяги спожитої електричної енергії, обсяг реактивної електроенергії у жовтні 2011 року -15917 кВАр. на суму 1079,93 грн., у листопаді - 21852 кВАр на суму 1530,12 грн., у грудні - 20046 кВАр. На суму 1409,82 грн., що разом становить 4019,87 грн.

Крім того, позивач зазначає, що вказані рахунки були отримані відповідачем, при цьому, були оплачені лише 31 січня 2012 року, що підтверджується реєстром оплат військових частин за спожиту електричну енергію у період з листопада по грудень 2011 року з печаткою КЕВ м. Одеси та відповідною випискою банку.

Як встановлено матеріалами справи, згідно розрахунку позивача (а.с.29) станом на момент розгляду спору за КЕВ м. Одеси рахується заборгованість за договором №705 від 29.04.2003р. у розмірі 42436,70 грн. перед позивачем за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у березні та листопаді 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та пені, 3% річних і інфляційних за порушення термінів оплати вартості спожитої активної та реактивної електричної енергії з жовтня по грудень 2011 року включно.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому, ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.2 ст. 1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановаю Національної комісії регулювання електроенергетики України N 28 від 31 липня 1996р. (надалі -ПКЕЕ) визначено, що договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п. 4.1 ПКЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. При цьому, узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору, як договірні величини (п. 4.2 ПКЕЕ).

Як визначено ч. 4 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність, зокрема, за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором № 705 від 29.04.2003р., а саме перевищив договірні величини споживання електричної енергії.

Так, у березні 2011р. перевищив обсяг споживання електроенергії на 46535 кВт.год (що згідно розрахунку позивача становить 36036,70 грн.) та у листопаді 2011 року на 7316 кВт.год (що згідно розрахунку позивача становить 6400 грн.).

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо визначення суми заборгованості відповідача за перевищення договірних величини споживання електричної енергії у розмірі 42436,70 грн., розрахованого відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та з урахуванням тарифів затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України на відповідний період, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства України.

Отже, з аналізу змісту правових норм вбачається, що за порушення споживачем умов договору щодо встановлення договірної величини електроспоживання у постачальника електричної енергії виникає право вимагати від споживача сплати вартості різниці між фактичною спожитою і договірною величиною електричної енергії. Зазначена позиція також відображена у постанові Верховного Суду України від 06.12.2010 року по справі №6/75.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та стягнення з відповідача 42436,70 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 6.6 Правил користування електричною енергією, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 1600,03 грн. за період прострочення сплати вартості спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електричної енергії протягом періоду з жовтня по грудень 2011 року, окремо по кожному розрахунковому періоду нарахованої по 31.01.2012 року, а також 3% річних у суму 313,12 грн. та інфляційних у сумі 390,52 грн., враховуючи, що відповідні рахунки були сплачені відповідачем лише 31.01.2012р., що підтверджується первинними банківськими документами, вважає розрахунок позивача вірним та обґрунтованим.

Між тим, згідно ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 233 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, ступінь та причини виниклого порушення зобовязань, те, що відповідачем у справі є державний орган з обмеженим обсягом фінансування, а також відсутність в справі будь -яких доказів щодо наявності збитків у позивача, суд, керуючись наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України правом на зменшення розміру пені, вважає за можливе та необхідне зменшити розмір стягуваної з відповідача пені з 1600,03 грн. до 10,00 грн., що не суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" та стягнення з відповідача 42436,70 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 10,00 грн. пені, 313,12 грн. 3% річних та 390,52 грн. інфляційних.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. покладаються на відповідача. Водночас, сплачений ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" судовий збір у розмірі 1764,06 грн. (3373,56 -1609,50) підлягає поверненню згідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", в зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65029, м. Одеса, вул. М. Боровського 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713, р/р 2603730103777 в Одеському обласному управлінню ВАТ „Ощадбанку", м. Одеса, МФО 328845) 42436/сорок дві тисячі чотириста тридцять шість/грн. 70 коп. заборгованості за перевищення договірних величин.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65029, м. Одеса, вул. М. Боровського 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713, р/р 26001060262272 в Южному ГРУ Приватбанку м. Одеса, МФО 328704) 10/десять/грн. 00 коп. пені, 390/триста дев'яносто/грн. 52 коп. інфляційних та 313/триста тринадцять/грн. 12 коп. 3% річних.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65029, м. Одеса, вул. М. Боровського 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713, р/р 26001060262272 в Южному ГРУ Приватбанку м. Одеса, МФО 328704) 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50 коп. судового збору.

6. Повернути Відкритому акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65029, м. Одеса, вул. М. Боровського 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713, р/р 2603730103777 в Одеському обласному управлінню ВАТ „Ощадбанку", м. Одеса, МФО 328845) надмірно сплачений за платіжним дорученням №5429 від 27.01.2012р. судовий збір у розмірі 1764/одна тисяча сімсот шістдесят чотири/грн. 06 коп. згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", в зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 17.04.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.