Рішення № 23665757, 30.03.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.03.2012 Справа № 5008/103/2012

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Стеблівка, Хустський район

до відповідача виконавчого комітету Вишківської селищної ради, смт. Вишково, Хустський район

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача Хустське державне підприємство технічної інвентаризації, м. Хуст

про визнання права власності на оздоровчий комплекс

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача -ОСОБА_3 (дов. від 21.02.11)

від відповідача -не з'явився

від третьої особи - ОСОБА_4 -заступник директора (дов. від 28.02.12 №84)

СУТЬ СПОРУ: про визнання права власності на оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: будинку №1 площею 76,6 м2; будинку №2 площею 76,0 м2; будинку №3 площею 62,3 м2; будинку №4 площею 81,0 м2; будинку №5 площею 82,7 м2; будинку №6 площею 87,1 м2; ресторану „Колиба" з терасою площею 480,7 м2.

Позивач просить позов задоволити, мотивуючи тим, що він отримав ряд дозволів на будівництво оздоровчого комплексу у різних установах та на земельній ділянці, яка перебуває у його власності, збудував оздоровчий комплекс, однак до початку будівництва не було виготовлено проектно-технічну документацію, погоджену в установленому законом порядку та не отримано дозвіл на початок будівельних робіт в інспекції ДАБК, відтак, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України здійснене будівництво оздоровчого комплексу є самочинним. Позивач доводить, що через відсутність дозвільної документації та здійснення будівельних робіт з порушенням встановленого законом порядку, не має можливості отримати документ, що посвідчує право власності на оздоровчий комплекс, а тому за ним слід визнати право власності на вказані споруди у відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України.

Відповідач в остаточному письмовому поясненні від 28 березня 2012 року заперечує проти позову та вважає вимоги позивача необґрунтованими.

Третя особа у письмовому поясненні №103 від 14.03.12, поданому до суду станом на день судового засідання, вказала, що не заперечує проти позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки №54 від 10.12.03 (із змінами згідно угоди від 04.07.06) (далі -договір оренди), згідно якого позивач прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 0,243 га, що знаходиться в с. Шаян Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області терміном на 49 років, цільове призначення якої -для будівництва будинку відпочинку.

Рішенням виконавчого комітету Вишківської селищної ради №30 від 21.04.04 надано дозвіл позивачу на будівництво оздоровчого комплексу в с. Шаян на земельній ділянці пл. 0,243 на наданій в оренду з правом викупу.

Позивачем з метою попереднього погодження будівництва оздоровчого комплексу звертався до ряду відповідних установ, від яких отримав дозволи на проведення будівництва, а саме: технічні умови на водопостачання прісної води та каналізації представництва ЗАТ „Укрпрофздравниця" в Закарпатській області від 23.01.04; висновок державної пожежної охорони Хустського району УМНС в Закарпатській області №331 від 18.05.04; технічні умови на телефонізацію і радіофікацію будинку відпочинку від 26.05.04; довідку ВАТ енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго" Хустського РЕМ від 06.06.04; висновок щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову Хустської райсанепідемстанції від 28.07.04 №99; висновок Хустського районного відділу земельних ресурсів від 16.05.06 №286; висновок Вишівської селищної ради від 22.05.06 №197; висновок Тереблеріцького відділу екологічного контролю від 22.05.06; обгрунтування доцільності будівництва головного архітектора Хустського району відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Хустської районної державної адміністрації від 02.06.06 №29 „а"; погодження розміщення головного архітектора Хустського району відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Хустської районної державної адміністрації від 06.06.06; погодження розміщення Хустської районної державної адміністрації від 31.07.06 №01-9/1641.

Після отримання вказаних документів позивач без виготовлення проектно-технічної документації погодженої в установленому законом порядку та без дозволу на початок будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю збудував оздоровчий комплекс, який складається з: будинку №1 площею 76,6 м2; будинку №2 площею 76,0 м2; будинку №3 площею 62,3 м2; будинку №4 площею 81,0 м2; будинку №5 площею 82,7 м2; будинку №6 площею 87,1 м2; ресторану „Колиба" з терасою площею 480,7 м2.

Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, матеріалами підтверджено, що оздоровчий комплекс збудований позивачем самочинно.

Рішенням 3 сесії 5 скликання Вишівської селищної ради від 12.07.06 „Про надання дозволу на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення" позивачу надано дозвіл на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,2430 для комерційного використання (будівництва будинку відпочинку), розташованої за адресою: с. Шаян, б/н.

Рішенням 29 сесії 5 скликання Вишівської селищної ради від 21.09.10 №468 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" позивачу продано у власність дану земельну ділянку.

У ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З матеріалів справ не вбачається, що таке будівництво порушує права інших осіб.

За таких обставин, позов слід задоволити повністю та визнати за позивачем право власності на самочинно збудований оздоровчий комплекс.

Згідно з ч.2 ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник з неправильних дій позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у сумі 4599,04 грн., яка обрахована, виходячи з ціни позову 310452,00 грн. - сума оцінки спірного майна, а саме 2 відсотки з вказаної суми, що становить 6209,04 грн. за мінусом 1610,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при подачі позовної заяви до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) право власності на оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: будинку №1 площею 76,6 м2; будинку №2 площею 76,0 м2; будинку №3 площею 62,3 м2; будинку №4 площею 81,0 м2; будинку №5 площею 82,7 м2; будинку №6 площею 87,1 м2; ресторану „Колиба" з терасою площею 480,7 м2.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету -22030001, найменування суду -господарський суд Закарпатської області) суму 4599,04 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.04.12.