Рішення № 23665410, 19.04.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5004/98/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта"

до підприємця ОСОБА_1

про стягнення 10184грн.40коп.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довір. №5 від 05.01.12р.

від відповідача: не з'явився

29.03.2012р. за клопотанням ОСОБА_1 оголошувалась перерва до 19.04.2012р. для надання їй можливості добровільно сплатити заборгованість.

Суть спору: Позивач із врахуванням зменшених позовних вимог (заява від 19.04.12р.) просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 1780грн. суму основного боргу, який виник станом на 31.01.2012р. по договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01.08.2010р. №773-10А, площею 8м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 6056грн.48коп. відсотків за неправомірне користування коштами, нарахованих відповідно до п.7.10 договору за період прострочення оплати з 01.07.10р. по 31.12.11р.

Представник позивача повідомив суд про те, що відповідачка під час оголошеної судом перерви не здійснила проплати боргу, на телефонні дзвінки не відповідає, в зв'язку з чим просить задоволити уточнену позовну вимогу.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, доказів про сплату заборгованості під час оголошеної за її клопотанням перерви не надала.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Підприємець ОСОБА_1 згідно договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01.08.10р. №773-10А орендує в позивача приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8м2

Відповідно до пункту 4.1 договору сторони погодили, що орендна плата за перший місяць оренди становить 600 грн. на місяць, а за наступні місяці здійснюється із врахуванням індексу інфляції.

Додатком №2 до договору суборенди сторони передбачили сплату інших платежів -витрат на комунальні послуги в розмірі 120грн. в місяць.

Згідно пункту 4.2 договору відповідач зобов'язався вносити орендну плату та інші платежі на розрахунковий рахунок орендаря до двадцятого числа місяця, що передує розрахунковому.

Проте, як вбачається із позовної заяви, рахунків позивача за період з травня 2010 року по жовтень 2011 року відповідачка на момент подачі позову заборгувала позивачу 4127грн.92коп. (орендна плата та комунальні платежі).

Згідно клопотання позивача про зменшення позовних вимог станом на 19.04.12р. заборгованість відповідачки становить 1780грн., в зв'язку зі сплатою нею після порушення провадження у справі 2347грн.92коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а наймач зобов'язаний сплатити плату за користування майном у розмірі встановленому договором найму (ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення заборгованості по орендній платі підлягає задоволенню в уточненій сумі - 1780грн.

Пунктом 7.10 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань за договором суборенди, суборендар повинен сплатити за час прострочення один відсоток в день із простроченої суми, за неправомірне користування чужими коштами, що згідно розрахунку позивача за період прострочення оплати з 01.07.10р. по 31.12.11р становить 6056грн.48коп.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга статті 536 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Тобто стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3 % річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Однак, проценти в розмірі 1 % в день від простроченої суми за неправомірне користування чужими коштами, передбачені пунктом 7.10 договору за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно статті 549 ЦК України частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У свою чергу пунктом 7.3 договору суборенди сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі 0,5% (але не більше двох облікових ставок НБУ) від несплаченої суборендарем суми за кожний день прострочення.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання суборендарем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а тому в стягненні 6056грн.48коп. відсотків за користування чужими коштами суд відмовляє.

Стосовно витрат позивача по сплаті судового збору суд зазначає, що згідно банківської виписки за 27.02.12р. відповідачка перерахувала на рахунок ТзОВ "Торговий дім "Аванта" 1609грн.50коп. судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 591, 611, 625, 759, 762, 774 ЦК України, ст.ст. 44,49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аванта" 1780грн. заборгованості по орендній платі.

3. В стягненні 6056грн.48коп. відсотків відмовити.

4. В стягненні 2347грн.92коп.. орендних платежів провадження у справі припинити в зв'язку з їх добровільною сплатою.

Повне рішення складено 20.04.2012р.

Суддя В.Л.Слупко