Рішення № 2366256, 12.09.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 12/176

12.09.08

За позовом Комунального підприємства «Фармація»

До Закритого акціонерного товариства «Індар»

Про стягнення 84 746,06 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Сопрунець О.М. –предст. (дов. № 46 від 14.08.08 р.)

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Індар»про стягнення заборгованості у розмірі 84 746,06 грн. (72 290,44 грн. - основний борг, 4 741,37 грн. - пеня, 556,54 грн. –3% річних, 7 157,71 грн. - втрат від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору відповідального зберігання № 5 від 22.05.2007 року.

Ухвалою суду від 07.07.08 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/176 та призначено розгляд справи на 15.08.08 р.

Представники сторін в судове засідання 15.08.08 р. не з’явилися, витребувані судом документи не надали.

За таких обставин, а саме в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників у справі та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи було відкладено на 12.09.08 р.

В судовому засіданні 12.09.08 р. представник позивача надав суду витребовувані документи, представник відповідача повторно не з’явився письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі № 12/176 від 07.07.08 р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.09.08 р. оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (охоронець), Головним управлінням охорони здоров’я та медичного забезпечення КМДА (поклажедавець) та відповідачем (платник) 22.05.07 р. був укладений договір № 5 про відповідальне зберігання.

Відповідно до п.1.1 охоронець приймає на себе обов’язки по відповідальному зберіганню лікарських засобів та предметів догляду, наданих поклажедавцем на умовах даного договору, а платник сплачує ціну відповідального зберігання медикаментів згідно виставлених охоронцем рахунків.

Згідно з п. 8.5 договору договір продовжив свою дію строком на один рік на тих же умовах, в зв’язку з відсутністю письмових заперечень сторін.

Обов’язок відповідача по оплаті в договорі встановлено в п. 2.3.1, оплата повинна здійснюватись згідно виставлених рахунків.

За послуги, що були надані позивачем протягом червня, липня, серпня, вересня, жовтня та листопада 2007 року відповідач розрахувався.

В період з 01.11.07 р. по 30.11.07 р., 01.12.07 р. по 31.12.07 р., 01.01.08 р. по 31.01.08 р., 01.02.08 по 29.02.08 р., 01.03.08 р. по 31.03.08 р., 01.04.08 р. по 30.04.08 р., 01.05.08 р. по 31.05.08 р. позивач надав послуги за договором поклажедавцю. Це підтверджується актами виконаних робіт (копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач 26.12.07 р. сплатив за надані послуги частково, тільки за період з 01.11.07 по 30.11.07 р. в розмірі 6 852,83 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Позивач 18.02.08 р. направив відповідачу лист вих. № 72 про оплату за надані послуги та надіслав акти виконаних робіт і акт звірення взаєморозрахунків. Відповідач відповідь на лист не направив, оплату не здійснив, акти не повернув.

Позивач 27.05.08 р. повторно звернувся з листом вимогою вих. № 837 про оплату за надані послуги але відповіді на вимогу не отримано, оплату не здійснено.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача складає 72 290, 44 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 7 157,71 грн., 3% річних у розмірі 556,54грн. та пені у розмірі 4 741,37 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивачем підтверджено належним чином факт виконання ним зобов’язання перед відповідачем.

Відповідачем не надано заперечень стосовно факту порушення ним зобов’язань з оплати за виконані послуги.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 72 290,44 грн. підлягають до задоволення.

Статтями 536, 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних 556,54 грн. та індексу інфляції у розмірі 7 157,71 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 6.2 ст. 6 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату за послуги по відповідальному зберіганню платник сплачує охоронцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочи.

В п. 6.3 договору передбачено, що у випадках передбачених цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стягнення пені передбачене ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України –у розмірі, що не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення. Аналогічний розмір пені передбачений ст. 2 Закону України «Про відповідальність за невчасне виконання грошових зобов’язань».

Крім того, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено обмеження щодо терміну нарахування штрафних санкцій за невчасне виконання зобов’язання –не більше шести місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 4 741,37 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4 741,37 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Індар»(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 21680915, р/р 260023011119 в АКБ «Національний кредит»м. Київ, МФО 320702, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства «Фармація» (01030, м. Київ, вул. І. Франко, 38-Б, код ЄДРПОУ 05415852, р/р 2600500990701 в КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670,) 72 290 (сімдесят дві тисячі двісті дев’яносто) грн. 44 коп. - основного боргу, 4 741 (чотири тисячі сімсот сорок одна) грн. 37 коп. –пені, 556 (п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 54 коп. - 3 % річних, 7 157 (сім тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 71 коп. - індексу інфляції, 847 (вісімсот сорок сім) грн. 46 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В.Прокопенко