Постанова № 23661738, 19.04.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/879/2012

12 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Паламар П.Г.,

при секретарях - Булаєнко О. О., Овсієнко О.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1 -за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 -за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест»до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання припису недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест»(далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області (далі -відповідач) про визнання припису недійсним.

Позивач просить встановити неправомірність, необґрунтованість та відповідно визнати недійсним припис № 10 від 18.01.2012 року в частині: п. 3 -отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, п. 5 -отримати дозвіл на спецводокористування до 01.03.2012 року, п. 6 -забезпечення ведення журналу первинного обліку водоспоживання та водовідведення по формі ПОД -11 без порушень.

Зазначений припис на думку позивача є необґрунтованим, протиправним та таким, що порушує його права.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити повністю з підстав зазначених у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача надав суду заперечення проти адміністративного позову та просив позов залишити без задоволення зазначивши, що припис від 18.01.2012 року № 10 є законним та обґрунтованим. Проведеною перевіркою встановлено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Також, у позивача закінчився термін дії дозволу на спец водокористування, а документи на його продовження подані з порушенням встановлених строків. Крім того, позивачем порушено порядок ведення первинної облікової документації по формі ПОД -11.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач -ТОВ «ЛатАгроІнвест»зареєстровано як юридичну особу Монастирищенською районною державною адміністрацією 16.08.2006 року, ідентифікаційний код 34323974.

17.01.2012 року відповідачем проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «ЛатАгроІнвест»про що складено акт.

У акті перевірки зазначено, що позивач здійснює водокористування з підземного джерела -артезіанської свердловини глибиною 152 м. Дозвіл на спецводокористування № Укр4362-А/Чрк від 29.12.2006 року з терміном дії до 31.12.2011 року. Облік забору води ведеться помісячно, а не щоденно. З 01.01.2012 року позивач здійснює самовільне водокористування. Зазначеними діями позивачем порушено вимоги ст. ст. 44, 48 Водного кодексу України.

Крім того, у акті зазначено, що джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: комбінований газовий котел Supermicra 2H/30 SE, склад паливо-мастильних матеріалів, автотранспорт. Викиди здійснюються без дозволу, що є порушенням ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

До акту перевірки позивачем надані заперечення, які відповідачем залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем видано припис № 10 від 18.01.2012 року, яким зобов'язано, відповідно до п. 3 -отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 20.05.2012 року; п. 5 -отримати дозвіл на спецводокористування до 01.03.2012 року; п. 6 забезпечити ведення журналу первинного обліку водоспоживання та водовідведення по встановленій формі ПОД-11 без порушень з дати отримання припису.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»від 16.10.1992 року № 2707-XII визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1780 (далі - Порядок) він визначає вимоги щодо розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря із стаціонарних джерел.

Пунктом 7 Порядку визначено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди.

Відповідно до п. 1 Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 року № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2004 року за № 1102/9701нормативи викидів встановлюються для теплосилових установок, номінальна потужність яких перевищує 50 МВт.

Судом встановлено, що комбінований газовий котел Supermicra 2H/30 SE має потужність 32,7 кВт, що значно менше встановленої Переліком.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 року № 1655 цей Порядок визначає єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що взяття на державний облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив, здійснює Мінприроди за критеріями, встановленими цим Міністерством за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 року № 177, визначені критерії за якими здійснюється взяття на державний облік, а саме: об'єктів, - якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік (додаток 1); видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, - за умови, що обсяг потенційних викидів рівний або перевищує порогові значення за окремою речовиною або групою речовин, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.

Пунктом 1.3 вказаної Інструкції визначено, що дані про види та обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, ґрунтуються на підставі матеріалів інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

У акті проведеної перевірки від 17.01.2012 року не зазначено види та обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які здійснюються зі стаціонарних джерел викидів позивача.

Відповідно до п. 5 припису позивача зобов'язано отримати дозвіл на спецводокористування до 01.03.2012 року.

Судом встановлено, що водопостачання позивачем здійснюється з підземного джерела - артезіанської свердловини, глибиною 152 м.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Водного кодексу України (далі -ВКУ) водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.

Пунктом 9 ст. 44 ВКУ встановлено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Позивач отримав дозвіл на спецводокористування від 29.12.2006 року № Укр 4362-А/Чрк термін дії якого закінчився 31.12.2011 року.

Відповідно до ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»від 06.09.2005 року № 2806-ІV порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 321 (далі -Порядок № 321) цей Порядок визначає процедуру погодження та видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів).

Відповідно до абз. 2 п. 6 Порядку № 321 у разі коли умови спеціального водокористування залишаються незмінними, за клопотанням водокористувача термін спеціального водокористування може бути продовжено, але не більше ніж на період відповідно коротко- або довготермінового водокористування органом, що видав дозвіл, про що у дозволі робиться відповідна відмітка.

Судом встановлено, що позивач 23.12.2011 року звернувся із заявою про надання дозволу на спеціальне водокористування.

Також судом встановлено, що позивачем укладено з ДП «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»договір № 118 від 13.01.2012 року на виконання робіт з питань метрології щодо повірки водо лічильників підприємства. Відповідно до акта здачі-приймання робіт технічне обслуговування до повірки водо лічильника проведено 14.01.2012 року.

Таким чином позивач не здійснював спеціальне водокористування із артезіанської свердловини у січні 2012 року, а документи на продовження дозволу на спеціальне водокористування подані до закінчення терміну дії дозволу № Укр4362-А/Чрк від 29.12.2006 року.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ВКУ водокористувачі зобов'язані здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Наказом Державного комітету статистики України від 27.07.1998 року № 264 затверджено форми первинного обліку з використання води ПОД-11 «Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями».

Відповідно до вказівок по застосуванню та заповненню типових форм №№ ПОД-11, ПОД-12, ПОД-13 записи у журналах №№ ПОД-11, ПОД-12 ведуть щодобово.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що наказ Державного комітету статистики України від 27.07.1998 року № 264 не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому зазначені вказівки носять рекомендаційний характер.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами частини 2 статті 71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест»задовольнити повністю.

Визнати нечинними та скасувати пункти 3, 5, 6 припису Державної екологічної інспекції у Черкаській області № 10 від 18.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛатАгроІнвест» судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2012 року.