Постанова № 23661603, 19.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 р. № 2-а- 2652/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Пехтеревої О.П.

відповідача - Доценко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Науково-виробничий комплекс "Вега" Товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000012310 та № 0000022310 від 01.02.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не порушував податкового законодавства, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилався на безпідставність висновків ДПІ про непідтвердженість реальності господарських операцій із своїми контрагентами, оскільки господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. Позивачем зазначається, що актом перевірки відповідач намагається встановити відсутність факту реального вчинення господарських операцій позивача з суб'єктами господарювання, а на підставі цього - довести відсутність права у позивача на формування податкового кредиту,що не відповідає дійсності. Крім того,

норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки відповідачем ,а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки не є прямим та достатнім свідченням нікчемності всіх укладених з ним угод.

Ухвалою суду від 28.03.2012р. замінено відповідача його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову (а.с. 182-184) відповідач зазначив, що НВК «Вега» ТОВ відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, чим порушено вимоги п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст.5, ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями, ст.138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 24198,00 грн. в т.ч. за ІІ квартал 2011 р.на суму 21082,00 грн., за III квартал 2011р. на суму 3116,00 грн., а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст.7, ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, ст.188, ст.192, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 9885,00 грн., у т.ч. за квітень 2011 року на суму 9885,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав, викладених у наданих запереченнях.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що НВК «Вега» ТОВ, пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації (зареєстрований 04.11.1993 у Зміївській районній державні адміністрації Харківської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 04.11.1993р. № 1 458 120 0000 000228), набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 22607926, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у ДПІ у Зміївському районі Харківської області (а.с. 45-48), має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції, з якої вбачається, що господарська діяльність позивача пов'язана із створенням об'єктів архітектури (а.с. 42-44).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлень від 19.12.2011р № 333, № 335, та від 27.12.2011 № 351, та наказів 19.12.2011 року № 506 та від 27.12.2011 року № 517, виданих Державною податковою інспекцією у Зміївському районі, фахівцями відповідача на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11, п.78.1, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Науково-виробничим -комплексом «Вега» Товариством з обмеженою відповідальністю (далі по тексту- НВК «Вега» ТОВ) вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р.

Результати перевірки оформлені актом від 13.01.2012р. № 26/23/22607926 (а.с. 9-41).

23.12.2011р. на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 01.02.2012р. були винесені податкові повідомлення-рішення №0000022310 про збільшення розміру грошового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 9886,00 грн. (основний платіж 9885,00 грн., штрафні (фінансові санкції) 1 грн.) (а.с. 8) та №0000012310 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 24198, 00 грн. (а.с. 7).

Як з»ясовано судом, фактичною підставою для винесення оскаржуваних рішень слугувало відображене в акті від 13.01.2012р. № 26/23/22607926 судження суб'єкта владних повноважень про порушення НВК «Вега» ТОВ п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст.5, ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями, ст.138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 24198,00 грн. в т.ч. за ІІ квартал 2011 р.на суму 21082,00 грн., за III квартал 2011р. на суму 3116,00 грн., а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст.7, ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, ст.188, ст.192, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 9885,00 грн., у т.ч. за квітень 2011 року на суму 9885,00 грн. за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Електроспецтех» , ТОВ «Промбуд- Монтажінвест», котрі, на думку податкового органу, реально не відбулись(стор. 27-50 акту перевірки; а.с. 22-34).

З матеріалів справи судом встановлено, що акт перевірки НВК «Вега» ТОВ складено з урахуванням раніше складених актів за період з 01.01.2009 по 30.09.2011р. актів та довідок по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Технергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Промбуд- Монтажінвест», ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Соф Тек», у т.ч.: від 04.07.2011р. № 789/18-012/22607926; від 15.12.2011р. № 1973/23/22607926; від 28.11.2011р. № 87/23/22607926; від 10.11.2011р. № 77/23/22607926; від 15.12.2011р. № 1974/23/22607926; від 09.12.2011р. № 1932/23/22607926; від 28.11.2011р. № 89/22-0-13/22607926; від 28.04.2010р. № 436/23/22607926; № 284/18-012 від 07.04.2011р.(а.с.10).

Як встановлено матеріалами справи НВК "ВЕГА" ТОВ (Покупець) уклав договір з ТОВ «Промспец Консалтинг» (Постачальник) №20/06-11 від 20.06.2011р, на поставку будівельних та інших матеріалів (дошка обрізна, щити опалубки, цвяхи, стойки металеві), згідно специфікації, яка додається до договору, на суму 88800,00 грн. Умовою вивозу товару передбачений само вивіз (а.с.49-51).

На виконання умов угоди у червні 2011р. ТОВ «Промспец консалтинг» (код ЄДРПОУ) 37091549) поставлено товари, згідно податкової накладної (а.с.52).

Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній, включено податкового кредиту за червень 2011р, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, і відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану, вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2011 р. Станом на 21.09.2011р. заборгованість по розрахунках з ТОВ «Промспец Консалтинг» по даним договорам відсутня. Розрахунки за придбані будівельні матеріали, згідно умов угоди, проводились у безготівковій формі, згідно платіжного доручення № 138 від 14.07.2011р. на суму 88800,00 грн (а.с. 56).

Відповідачем зазначається, що у наданих поясненнях підприємства відсутня будь-яка інформація щодо транспортування отриманих ТМЦ, оскільки до перевірки не надано підтверджуючих документів про їх транспортування.

З наданих пояснень позивача вбачається, що 20.06.2011 по накладній б/н ОСОБА_3 по довіреності №28 від 20.06.2011р.був отриманий товар та вивезений автотранспортом Покупця, що підтверджується подорожнім листом №20/06/11 від 20.06.2011р (а.с. 53).

Відповідач зазначає, що придбані матеріали частково використані позивачем у господарській діяльності, частково знаходяться у залишку будівельних матеріалів.

Однак, не зважаючи на ці обставини відповідачем робиться висновок, що підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

За матеріалами справи судом встановлено, представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що мотивом, на підставі якого субєкт владних повноважень дійшов такого судження, є висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, а саме : за результатами проведених заходів ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова стосовно ТОВ «Промспец Консалтинг», якими встановлена відсутність поставок товарів, відсутність факту реального вчинення господарських операцій за червень місяць 2011 р, що свідчить про укладення угоди 20/06-11 від 20.06.2011р. між НВК "Вега" ТОВ (код ЄДРПОУ 22607926) та ТОВ «Промспец Консалтинг» (код ЄДРПОУ 37091549) без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, відповідачем зазначається, що оскільки встановлена відсутність факту реального вчинення господарських операцій за вищезазначеним правочином, то такий правочин не створює ніяких юридичних наслідків, тому збільшеная валових вит НВК „Вега" ТОВ на підставі такого правочину суперечить ст.138 Податкового Кодексу України 02.12.2010р. №2755-УІ.

З матеріалів справи судом встановлено, що між НВК «Вега» ТОВ (Покупець) та ТОВ «Промспец Консалтинг» укладено договір поставки №12/04-11 від 12.04.2011р. (Постачальник) був укладений на поставку товару і будівельних матеріалів (круги алмазні,дошка, провід та інше.), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, згідно специфікації, яка додається до договору. (а.с. 75-76). Умовою доставки товару є самовивіз. По накладній №12/05 від 12.05.2011р.ч/з ОСОБА_3 за довіреністю №21 від 2011р.був отриманий вищезазначений товар та перевезений власним автотранспортом позивача, про що свідчить подорожній лист від 12.05.2011р. (а.с. 84). На виконання зазначеного договору контрагентом позивача виписані податкові накладні № 452від 27.04.2011 (попередня сплата) та № 247 від 12.05.2011 року, які були включені до реєстру отриманих податкових накладних (а.с. 78-79; 82-83). Оплата проведена платіжними дорученнями №50 від 27.04.2011р., та №131 від 07.07.2011р (а.с.80-81).

Однак, не зважаючи на вищевикладене, податковим органом на підставі акту від 15.12.2011р. № 1973/23/22607926 Про результати документаль невиїзної позапланової перевірки НВК „Вега" ТОВ з питань дотриманя вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з підприємством ТОВ „ Промспец Консалтинг " за травень, серпень 2011 р. , з посиланням на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 07.11.2011 р. № 219/23-03-05/37091549 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец консалтинг » щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 р., та акту ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 21.10.2011 р. № 112/23-03-05/37091549 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ « Техноспецмаркетинг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 р. встановлено наступне: вищезазначеними актами про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец Консалтинг» встановлено, що по підприємству ТОВ «Промспец консалтинг», відсутній факт реального вчинення господарських операцій за травень та серпень місяць 2011 р.

У той же час, ДПІ зазначається, що сума податку на додану вартість по податковій накладній № 247 від 12.05.2011р. включена до і податкового кредиту у травні 2011р., відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість та відповідають даним декларацій з ПДВ за травень 2011р.

Відповідачем зазначається, що листом від 24.11.2011 року № 159 підприємством надано пояснення, що придбані інструменти, МШП, матеріали віднесені частково до складу валових витрат декларації і з податку на прибуток за II квартал 2011 р. у сумі 16092,00 грн. та декларації за II - III квартали 2011 р. у сумі 29862,50 грн. Згідно відповіді підприємства, придбані інструменти, МШП, матеріали отримував заступник директора ОСОБА_3 за довіреністю № 21 від 12.05.2011р. Розрахунки за отримані МШП проводилися в безготівковій формі, згідно платіжного доручення.

Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що в наданих підприємством документах відсутні документи, які підтверджують транспортування запчастин з м. Харкова до сел. Комосомольське Зміївського району Харківської області.

Суд не може погодитись з твердженням податкового органу, оскільки воно спрстовуєжться матеріалами справи, якими доведений факт перевезення (транспотування) ТМЦ від Постачальника (ТОВ «Промспец Консалтинг») до Покупця (НВК «Вега» ТОВ).

Відповідачем зазначається, що у зв'язку з тим, що актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец Консалтинг» встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за травень 2011 року, в тому числі по поставці товарів в травні 2011 року НВК «Вега» ТОВ на загальну суму 21992,00 грн., у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту в сумі 3665,33 грн. в розумінні п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Враховуючи все вищевказане, перевіркою встановлена відсутність факту реального вчинення господарських операцій НВК « Вега » ТОВ по придбанню товарів у ТОВ «Промспец Консалтинг» за травень 2011р., в результаті чого встановлено порушення ст.185, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Промспец Консалтінг» за травень 2011р. на суму 3665 грн., що призвело до зниження податку на додану вартість за травень 2011р. на суму 3665 грн.

З матеріалів справи судом вбачається, що між НВК «Вега» ТОВ (Покупець) та ТОВ «Промспец Консалтинг» (Постачальник) укладено договір поставки №01/08-11 від 01.08.2011р., за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (хімічна продукція : аргон, вуглекислота, лимонна кислота) згідно специфікації, яка додається до договору. Однією з умов поставки товару є самовивіз (а.с. 67-68). Товар отримано заступником директорм ОСОБА_3 за довіреністю №41 від 01.08.2011р.по накладній б/н від 01.08.2011р. (а.с. 69). Зазначений товар отриманий та перевезений власним автотранспортом Покупця. Про що свідчить подорожній лист від 01.08.2011р.(а.с.74). Позивачем отримана податкова накладна №55 від 01.08.2011р. на суму вартості товару у розмірі 15459,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2576,50 грн.), яка включена до реєстру отриманих податкових накладних (а.с. 70-72). Оплата проведена платіжним дорученням №196 від 07.09.2011р. (а.с.73).

Під час судового розгляду судом встановлено, що листом від 16.11.2011 року № 153 підприємством позивача надавались пояснення, що витрати по придбанню товарів віднесено частково до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011р. Згідно відповіді підприємства, придбані товари отримані заступником директора ОСОБА_3 за довіреністю № 41 від 01.08.2011 р.

Однак, відповідач приходить до висновку, що у підприємства відсутні документи, що підтверджують транспортування ТМЦ, таким чином підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Підприємством включено до валових витрат за II квартал 2011р. суму в розмірі 18326 грн. за накладною від 12.05.2011р. б/н та за ІІІ квартал 2011р. суму в розмірі 12882 грн. за накладною від 01.08.2011р. б/н, отриманими від підприємства ТОВ «Промспец консалтинг». Відповідач стверджує, що, оскільки встановлено відсутність факту реального вчинення операцій, такий правочин не створює ніяких юридичних наслідків, то збільшена НВК „Вега" ТОВ на підставі такого правочину суперечить ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ.

Суми податку на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними НВК «ВЕГА»ТОВ включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість .

Судом встановлено, що НВК «ВЕГА»ТОВ включено суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „ Промспец Консалтинг " до податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011р. на загальну суму 9885,00 грн.

Розрахунки НВК «Вега» ТОВ проведено у безготівковій формі за перевіряємий період у загальній сумі 59312,00 грн., згідно платіжних доручень № 49 від 22.04.2010 року на суму 21312,00 грн., № 52 від 28.04.2011р. на суму 28000,00 грн, № 50 від 27.04.2011р. на суму 10000,00 заборгованість перед ТОВ „ Промспец Консалтинг " на момент перевірки відсутня. Придбані товари використовуються для виробничих потреб на виконання монтажних робіт.

Як зазначає відповідач, на адресу ДПІ у Зміївському районі з ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надійшов акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року (акт від 30.06.2011р. 14/37091549). Перевіркою встановлено, що за місцемзнаходження ТОВ «Промспец Консалтинг» та його посадові особи відсутні, опитано охоронця, який пояснив, що підприємство за даною адресою не знаходиться, посадових осіб він ніколи не бачив, також пояснив, що за даною адресою здійснюється навчання дітей дошкільного віку. Також про не знаходження платника податків за юридичною адресою свідчать довідки від ВПМ Жовтневого району м.Харкова від 03.11.2010р., 03.03.2011р 16.03.2011р., фактична адреса платника податків не встановлена.

За результатами проведених заходів ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова стосовно контрагента позивача - ТОВ «Промспец Консалтинг» встановлена відсутність факту реального вчинення господарських операцій за квітень 2011р., що свідчить про укладення вищенаведених договорів між НВК "Вега" ТОВ (код ЄДРПОУ 22607926) та ТОВ „ Промспец Консалтинг " (код за ЄДРПОУ 37091549) без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, відповідачем - ДПІ у Зміївському районі Харківської області, робиться висновок, що операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Наявність у підприємства НВК "Вега" ТОВ вищезазначених податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у НВК "Вега" ТОВ не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами п. 185.1. ст.185, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце поставки яких знаходиться на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

г) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюються постачання товарів ( супутніх послуг ), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються постачання товарів (супутніх послуг) з - під митного режиму магазину безмитної торгівлі, .митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Вимогами п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, відповідачем робиться висновок, що у зв'язку з тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промспец Консалтинг» встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за квітень 2011р., в т.ч. по поставці НВК "Вега" товарів (робіт, послуг), у НВК "Вега" ТОВ відсутнє право на формування податкового кредиту в сумі 9885,00 грн. в т.ч. за квітень 2011 р. на суму 9885,00 грн. в розумінні п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ., що призвело до завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в зв'язку з придбанням ТМЦ у ТОВ «Промспец Консалтинг» за квітень 2011р. на загальну суму 9885,00 грн., в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, за квітень 2011 р. на суму 9885,00 грн.

Жодних інших мотивів субєктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених субєктом владних повноважень в акті від 13.01.2012 № 26/23/22607926 , на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Оцінивши вищезазначені правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони правочину мають правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ «Промспец Консалтинг» податкові накладні № 357 від 20.06.2011 р. на загальну суму 88000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14.666,67 грн.) (а.с. 54), № 636 від 14.07.2011 р. на загальну суму 800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 133,33 грн.) (а.с. 56), № 452від 27.04.2011 (попередня сплата) на загальну суму 10000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.) та № 247 від 12.05.2011 року загальну суму18326,67 грн. (у т.ч. ПДВ 3665,33 грн.) (а.с. 78-79), які були включені до реєстру отриманих податкових накладних ( 82-83).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими субєктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: платіжні доручення№ 138 від 14.07.2011 р., №50 від 27.04.2011р., та №131 від 07.07.2011р. (а.с. 56; 80-81), засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), до матеріалів справи субєктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобовязань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд встановив, що фізичні параметри товару дозволяють здійснити транспортування товарно-матеріальних цінностей легковим автомобільним транспортом. Відтак, довід відповідача про відсутність доказів транспортування товару у спірних правовідносинах з підстав неподання до перевірки товарно-транспортних накладних визнається судом неспроможним.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ у Зміївському райроні Харківської області ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного НВК «Вега» ТОВ товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені субєктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, позаяк зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття субєктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушення закону ґрунтується лише на мотивах складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача ТОВ «Промтех Консалтінг» актів від 07.11.2011 р. № 219/23-03-05/37091549 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 р., та акту ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 21.10.2011 р. № 112/23-03-05/37091549 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ « Техноспецмаркетинг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 р., в яких відображено висновок про неможливість реального здійснення господарської діяльності даним ТОВ.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), суд доходить висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Оскільки висновки ДПІ у Зміївському районі Харківської області про формування НВК «Вега» ТОВ витрат та податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст.5, ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями, ст.138 Податкового Кодексу України, а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст.7, ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, ст.188, ст.192, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, ґрунтуються лише на складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова актах про неможливість проведення зустрічної звірки, то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення НВК «Вега» ТОВ податкового правопорушення.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи зустрічної звірки, в котрому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, котрі не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обовязку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, які достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень від 01.02.2012 року № 0000022310 та №0000012310, а також суджень, відображених субєктом владних повноважень в акті від 13.01.2012 № 26/23/22607926 , на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином СДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного ТОВ товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені субєктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, позаяк зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття субєктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Відсутність у відповідача документів суб'єктів господарювання - контрагетів позивача , не знаходження юридичної особи за юридичною адресою, або необізнанність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених такими суб'єктами господарювання, та для висновку про настання, у зв'язку з цим, несприятлевих наслідків для його контрагенту - позивача по справі НВК «Вега» ТОВ.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими субєктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення субєкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності НВК «Вега» ТОВ. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи зустрічної звірки, в котрому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, котрі не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обовязку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, які достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19. Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області винесені відносно Науково-виробничого комплексу "Вега" Товариства з обмеженою відповідальністю, а саме: № 0000012310 та № 0000022310 від 01.02.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20.04.2012р.

Суддя Заічко О.В.