Постанова № 23661601, 19.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 р. № 2-а- 3385/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Нестерової М.Б.,

першого відповідача - Семяхіної Р.Ю.,

другого відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Сумської митниці Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Каіс" (надалі за текстом УАСП ТОВ „Каіс"), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (надалі за текстом ГУ ДКС України у м. Києві), в якому просить суд: визнати протиправними дії Сумської митниці по відмові, оформленої листом вих. №08/645 від 01.02.2012р., у видачі Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» висновку про повернення з Державного бюджету України помилково зарахованого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 531 039,04 грн.; зобов'язати Сумську митницю видати Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» (Код ЄДРПОУ 20023279, місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, п/р 26001031851001 в ХРУ ПАТ „КБ „Південкомбанк", м. Харків, МФО 335946) висновок про повернення з Державного бюджету України помилково зарахованого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 531 039,04 грн. на поточний рахунок Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» №26001031851001 в ХРУ ПАТ „КБ „Південкомбанк", м. Харків, МФО 335946; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» (Код ЄДРПОУ 20023279, місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, п/р 26001031851001 в ХРУ ПАТ „КБ „Південкомбанк", м. Харків, МФО 335946) з Державного бюджету України помилково зарахований до бюджету податок на додану вартість у розмірі 531 039,04 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» №26001031851001 в ХРУ ПАТ „КБ „Південкомбанк", м. Харків, МФО 335946.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при здійсненні згідно з вантажними митними деклараціями від 22.04.2011р. № 805000015/201/000896, № 805000015/2011/000897 та від 27.04.2012р. № 805000015/2011/000912, № 805000015/2011/000913 реімпорту на митну територію України товару „Зернові культури. Зерно кукурудзи" (код УКТЗЕД 1005900000) у загальній кількості 1089350 кг. УАСП ТОВ „Каіс" було сплачено до Державного бюджету України податок на додану вартість у розмірі 531 039,04грн. Суму сплаченого ПДВ у розмірі 531 039,04 грн. УАСП ТОВ „КАІС" було включено до складу податкового кредиту у квітні 2011 року, після чого, у травні 2011 року, на підставі п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, була заявлена УАСП ТОВ „КАІС" до бюджетного відшкодування, внаслідок чого в результаті проведення камеральної перевірки УАСП ТОВ „Каіс" ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було складено акти від 14.06.2011р. № 2462/07-0/200232279 та №3384/07-0/20023279 від 20.07.2011р., якими було встановлено, що в порушення п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, УАСП ТОВ „КАІС" неправомірно визначено податок на додану вартість, сплачений митним органам по декларації з ПДВ за квітень 2011 року в розмірі 531 039 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 531 039 грн., на підставі яких ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011р. № 2462/07-0/200232279 про зменшення УАСП ТОВ „КАІС" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 531 039 грн. та №0000640700 від 28.07.2011р. про зменшення УАСП ТОВ „Каіс" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 531 039,00 грн. відповідно, які були залишені без змін в результаті їх адміністративного оскарження УАСП ТОВ „КАІС". Позивач, вважаючи, що зазначені кошти у розмірі 531 039,04 грн. сплачені ним до Державного бюджету України помилково та підлягають поверненню із бюджету на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, 30.12.2011р. звернувся до Сумської митниці із заявою про повернення платежу, надмірно сплаченого до бюджету (вих.№470 від 27.12.2011р.), в якій просив повернути суму податку на додану вартість, безпідставно сплаченого УАСП ТОВ „КАІС" при ввезенні зерна кукурудзи на митну територію України в режимі реімпорту в розмірі 531 039 грн. 07.02.2012р. Позивачем отримано письмову відповідь Сумської митниці вих. №08/645 від 01.02.2012р., про відмову в поверненні коштів. Зазначені дії Сумської митниці по відмові позивач вважає необґрунтованими та неправомірними, оскільки Сумська митниця зобов'язана була видати висновок про повернення УАСП ТОВ „Каіс" помилково сплачених платежів, приймаючи до уваги наявність підстав для повернення коштів. Позивач вважає, що зазначені дії Сумської митниці слід визнати протиправними, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві та наявні матеріали адміністративної справи.

Представник Сумської митниці (першого відповідача) надав заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких просив у задоволенні позову УАСП ТОВ „Каіс" до Сумської митниці, ГУ ДКС України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю, зазначив, що згідно з пунктом 15 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент митного оформлення) від оподаткування податком на додану вартість операції з реімпорту зернових культур товарних позицій 1001-1008 не звільнялися, на відміну від операцій з імпорту зернових культур товарних позицій 1001-1008, для яких визначено тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість. Крім того, зазначив, що операція з реімпорту не є операцією з постачання, тому як згідно з умовами поставки за зовнішньоекономічним контрактом від 20.01.2011 № 3Б-01К (DAF - UA станція Хоробичи) фактично зовнішньоекономічна операція купівлі-продажу (поставки) завершена ще на митній території України на залізничній станції „Хоробичи", на якій відбулись прийом та передача товару від продавця (УАСП ТОВ „Каіс") до покупця (УП „Зернобелокторг"), яким цей товар як неякісний було повернуто з митної території Республіки Білорусь на митну територію України у режимі реімпорту, а не здійснено операцію з його постачання, за якими товари звільняються від оподаткування. Також представником Сумської митниці зазначено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вийшла за межі повноважень, надаючи правову оцінку діям Сумської митниці, на яку покладено функції контролюючого органу щодо сплати та нарахування податку на додану вартість, який відповідно до податкового законодавства справляється у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України. Також представник першого відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з тим, що позивач у заяві на адресу Сумської митниці не просив видати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково зарахованого до бюджету податку на додану вартість, а просив саме повернути зазначену суму податку, тому Сумською митницею листом від 01.02.2012 № 08/645 відмовлено у поверненні суми податку на додану вартість, а не у видачі висновку, як вказано у позові.

Представник Сумської митниці у судовому засіданні позов не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Представник другого відповідача - ГУ ДКС України у м. Києві, який є суб»єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника другого відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.01.2011р. між УАСП ТОВ „КАІС", що виступає комітентом, та ТОВ „Хліб Інвестбуд", що виступає комісіонером, було укладено договір комісії №19/01К від 19.01.2011р. на експортний продаж зерна кукурудзи.

20.01.2011р. між ТОВ „Хліб Інвестбуд", що виступає продавцем та діє як комісіонер на підставі договору комісії №19/01К від 19.01.2011р., та УП „Зернобелокторг" (Республіка Білорусь), що виступає покупцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт №ЗБ-01К про поставку кукурудзи.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 20.01.2011р. №ЗБ-01К, згідно з вантажними митними деклараціями №805000015/2011/000744 від 07.04.2011р., №805000015/2011/000750 від 08.04.2011р., №805000015/2011/000776 від 12.04.2011р., УАСП ТОВ „КАІС" із залізничної станції „Глухів" Сумської області покупцеві УП „Зернобелокторг" поставлено зерно кукурудзи (далі за текстом - товар) у кількості 1089350 кг.

Після прибуття товару на залізничну станцію „Гомель" Білоруської залізниці, на підставі додаткової угоди № 1 від 15.04.2011р. до контракту № 3Б-01К від 20.01.2011р., укладеної ТОВ „Хліб Інвестбуд" та УП „Зернобелокторг", у зв'язку з перевищенням показниками безпеки нормативів, передбачених Єдиними ветеринарними вимогами, що пред'являються до підконтрольних товарів при ввезенні на митну територію Митного союзу, затвердженими Рішенням Комісії Митного союзу від 18.06.2010р. № 317, а також Постановою Мінсільгосппроду РБ від 10.02.2011р. № 10 „Про затвердження ветеринарно-санітарних правил забезпечення безпеки кормів, кормових добавок та сировини для виробництва комбікормів", поставку кукурудзи у кількості 1089350 кг., вивезену згідно з вантажними митними деклараціями №805000015/2011/000744 від 07.04.2011р., №805000015/2011/000750 від 08.04.2011р., №805000015/2011/000776 від 12.04.2011р., було повернуто на митну територію України в режимі реімпорту згідно з вантажними митними деклараціями від 22.04.2011р. № 805000015/201/000896 та № 805000015/2011/000897, від 27.04.2012р. № 805000015/2011/000912 та № 805000015/2011/000913.

За результатами митного оформлення цього товару (код товару - 10059000) за вказаними вантажними митними деклараціями від 22.04.2011р. № 805000015/201/000896 та № 805000015/2011/000897, від 27.04.2012р. № 805000015/2011/000912 та № 805000015/2011/000913 позивачем сплачено до Державного бюджету України податок на додану вартість у розмірі 531039,04грн., а саме: згідно з вантажною митною декларацією №805000015/2011/000896 від 22.04.2011р. в сумі 227922,43 грн., згідно з вантажною митною декларацією №805000015/2011/000897 від 22.04.2011р. в сумі 66711,98 грн., згідно з вантажною митною декларацією №805000015/2011/000912 від 27.04.2011р. в сумі 202768,34 грн., згідно з вантажною митною декларацією №805000015/2011/000913 від 27.04.2011р. в сумі 33636,29 грн., - шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 535 000,00 грн. на депозитний рахунок Сумської митниці згідно з платіжним дорученням № 746 від 18.04.2011р. в порядку передоплати за митне оформлення.

Суму ПДВ у розмірі 531 039,04 грн., сплаченого до бюджету при реімпорті зерна кукурудзи, УАСП ТОВ „КАІС", відповідно до діючого законодавства, було включено до складу податкового кредиту у квітні 2011 року. Після чого, у травні 2011 року, на підставі п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, сума ПДВ, що повністю була сплачена до Державного бюджету України при ввезенні зерна на митну територію України в режимі реімпорту, була заявлена УАСП ТОВ „КАІС" до бюджетного відшкодування.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова при проведенні камеральної перевірки УАСП ТОВ „КАІС" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року, за результатами якої складено Акт №2462/07-0/20023279 від 14.06.2011р., було встановлено, що „В порушення п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, УАСП ТОВ „КАІС" неправомірно визначено податок на додану вартість, сплачений митним органам по декларації з ПДВ за квітень 2011 року в розмірі 531 039 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 531 039 грн."

Свій висновок податковий орган обґрунтував посиланням на п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, відповідно до якого „Тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

За результатами перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000500700 від 22.06.2011р., в якому зазначено порушення пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та зменшено УАСП ТОВ „КАІС" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 531 039 грн.

Стосовно вказаного повідомлення-рішення позивачем було розпочато передбачену ст. 56 Податкового кодексу України процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. За наслідками такої процедури рішенням ДПА у Харківській області від 11.08.2011р. №3593/10/25-103, рішенням Державної податкової адміністрації України від 21.10.2011р. №4034/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення №0000500700 від 22.06.2011р. залишено без змін, а скарга УАСП ТОВ „КАІС" - без задоволення з тих підстав, що УАСП ТОВ „КАІС" в порушення пункту 198.1 статті 198, пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України зайво включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 531 039 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 531 039 грн.

Також Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку УАСП ТОВ „КАІС" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року, за результатами якої складено Акт №3384/07-0/20023279 від 20.07.2011р.

Перевіркою ДПІ встановлено, що в порушення п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, УАСП ТОВ „КАІС" неправомірно визначено податок на додану вартість, сплачений митним органам по декларації з ПДВ за квітень 2011 року в розмірі 531 039 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 531 039 грн.

За результатами перевірки заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року податковою інспекцією зменшено УАСП ТОВ „КАІС" суму податкового кредиту за квітень 2011 року в розмірі 531 039 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації ПДВ за травень 2011 року в розмірі 531 039 грн.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000640700 від 28.07.2011р., в якому зазначено порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст. 14, п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та УАСП ТОВ „КАІС" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 531 039,00 грн.

Стосовно вказаного повідомлення-рішення позивачем було розпочато передбачену ст. 56 Податкового кодексу України процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. За наслідками такої процедури рішенням ДПА у Харківській області від 28.09.2011р. №4267/10/25-103, рішенням Державної податкової адміністрації України від 09.12.2011р. №7231/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення №0000640700 від 28.07.2011р. залишено без змін, а скарга УАСП ТОВ „КАІС" - без задоволення з тих підстав, що УАСП ТОВ „КАІС" в порушення пункту 198.1 статті 198, пункту15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 531 039 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у квітні 2011 року на 531 039 грн.

Отже, податковим органом було встановлено відсутність у позивача правових підстав для сплати ПДВ у сумі 531 039 грн. при ввезенні зерна кукурудзи на митну територію України в режимі реімпорту, згідно вантажних митних декларацій №805000015/2011/000896 від 22.04.2011р., №805000015/2011/000897 від 22.04.2011р., №805000015/2011/000912 від 27.04.2011р., №805000015/2011/000913 від 27.04.2011р.

Приймаючи до уваги, що перераховані до Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 531 039,04 грн. були сплачені позивачем без наявності правих підстав, тобто помилково, з метою повернення помилково зарахованого до бюджету податку, контроль за справлянням якого покладено на митні органи, позивач звернувся до Сумської митниці з Заявою про повернення платежу, надмірно сплаченого до бюджету (вих.№470 від 27.12.2011р.), в якій просив повернути суму податку на додану вартість, безпідставно сплаченого УАСП ТОВ „КАІС" при ввезенні зерна кукурудзи на митну територію України в режимі реімпорту в розмірі 531 039 грн.

07.02.2012р. позивачем отримано письмову відповідь Сумської митниці вих. №08/645 від 01.02.2012р., в якій зазначено, що заява УАСП ТОВ „КАІС" не може бути задоволена з тих причин, що у даному випадку має місце операція з реімпорту зерна кукурудзи за ВМД №805000015/2011/000896 від 22.04.2011р., №805000015/2011/000897 від 22.04.2011р., №805000015/2011/000912 від 27.04.2011р., №805000015/2011/000896 від 27.04.2011р., а тому звільнення від оподаткування податком на додану вартість згідно пункту 15 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України неможливе; митне оформлення реімпортованого УАСП ТОВ „КАІС" товару зі сплатою податку на додану вартість Сумською митницею проведено правомірно; Сумська митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому підстави для повернення коштів відсутні.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень першого відповідача та доказів, наданих у справу, суд виходить із наступного.

Згідно ст.190 Митного кодексу України, „Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території".

На виконання Додаткової угоди №1 до Контракту №ЗБ-01К від 20.01.2011р. у квітні 2011 року УАСП ТОВ „КАІС" здійснено реімпортні операції з повернення зазначеного зерна кукурудзи на митну територію України.

Так, 22.04.2011р. Позивачем було подано Відповідачу 1 для митного оформлення ввезення на митну територію України у режимі реімпорту зерна кукурудзи у загальній кількості 1089,350 т вантажні митні декларації (далі за текстом - ВМД) №805000015/2011/000896 та №805000015/2011/000897, а 27.04.2011р. - ВМД №805000015/2011/000912 та №805000015/2011/000913.

Зазначені ВМД були прийняті Відповідачем 1 без зауважень, після чого було здійснено митне оформлення товару.

18.04.2011р. платіжним дорученням №746 УАСП ТОВ „КАІС" сплатило на депозитний рахунок Відповідача 1 попередню оплату за митне оформлення у розмірі 535 000,00 грн. (отримувач: Сумська митниця, код отримувача: 22978031, р/р №37341280500026 в ГУДК України у м.Києві, код банку: 820019, призначення платежу: „Передоплата за митне оформлення").

УАСП ТОВ „КАІС" є платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №28323674 від 28.09.2005р., видане Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова).

При здійсненні реімпортних операцій з повернення зерна кукурудзи на митну територію України УАСП ТОВ „КАІС" було сплачено до бюджету ПДВ за ставкою 20% від митної вартості товару на загальну суму 531 039,04 грн., згідно наступних вантажних митних декларацій:

- №805000015/2011/000896 від 22.04.2011р. - загальна сума 1139612,17 грн., нарахування ПДВ (20%) - 227922,43 грн., код товару - 10059000, особа, відповідальна за фінансове врегулювання УАСП ТОВ „КАІС";

- №805000015/2011/000897 від 22.04.2011р. - загальна сума 333559,89 грн., нарахування ПДВ (20%) - 66711,98 грн., код товару - 10059000, особа, відповідальна за фінансове врегулювання УАСП ТОВ „КАІС";

- №805000015/2011/000912 від 27.04.2011р. - загальна сума 1013841,69 грн., нарахування ПДВ (20%) - 202768,34 грн., код товару - 10059000, особа, відповідальна за фінансове врегулювання УАСП ТОВ „КАІС";

- №805000015/2011/000913 від 27.04.2011р. - загальна сума 168181,46 грн., нарахування ПДВ (20%) - 33636,29 грн., код товару - 10059000, особа, відповідальна за фінансове врегулювання УАСП ТОВ „КАІС".

Згідно п.п. 1.1., 1.2. ст.1 Податкового кодексу України, „Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.41.1.2. п.41.1. ст.41 Податкового кодексу України, митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України.

Згідно з п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що операції з постачання зернових культур товарної позиції 1006 (товарної підкатегорії 1005 90 00 00), крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно з вантажними митними деклараціями від 22.04.2011р. № 805000015/201/000896, від 22.04.2011р. № 805000015/2011/000897, від 27.04.2012р. № 805000015/2011/000912, від 27.04.2012р. № 805000015/2011/000913 здійснено операції з постачання шляхом повернення на митну територію України (в порядку реімпорту) товару „Зернові культури. Зерно кукурудзи" (код УКТЗЕД 1005900000) у загальній кількості 1089350 кг. на підставі Додаткової угоди №1 до Контракту №ЗБ-01К від 20.01.2011р.

Таким чином, відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України на момент здійснення позивачем реімпорту товару операції з постачання товару, оформлені вантажними митними деклараціями від 22.04.2011р. № 805000015/201/000896, від 22.04.2011р. № 805000015/2011/000897, від 27.04.2012р. № 805000015/2011/000912, від 27.04.2012р. № 805000015/2011/000913, звільнялися від оподаткування податком на додану вартість, що підтверджує помилковість сплати позивачем до Державного бюджету України суми податку на додану вартість на загальну суму 531 039,04 грн.

Повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за справлянням яких покладено на митні органи, здійснюється в установленому законодавством порядку.

Згідно п.2 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20.07.2007р. №611/147, повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

30.12.2011р. Позивач, з дотриманням вимог п.1 Розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, звернувся до Сумської митниці із Заявою про повернення платежу, надмірно сплаченого до бюджету (вих.№470 від 27.12.2011р.), в якій просив повернути суму податку на додану вартість, безпідставно сплаченого УАСП ТОВ „КАІС" при ввезенні зерна кукурудзи на митну територію України в режимі реімпорту в розмірі 531 039 грн.

Згідно з п. 2, 3, 4 Розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно з п. 6 Розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України. Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Відповідно до п. 7 Розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно з п. 11 Розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

07.02.2012р. Позивачем отримано письмову відповідь Сумської митниці вих. №08/645 від 01.02.2012р., в якій зазначено, що заява УАСП ТОВ „КАІС" не може бути задоволена.

Суд не піддає сумніву право митного органу виготовити і надіслати заявнику письмову обґрунтовану відповідь про відмову у поверненні коштів, зазначених у заяві, але така відповідь повинна надаватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством.

Отже, митний орган має право підготувати та надіслати заявнику письмову обґрунтовану відповідь про відмову повернути кошти виключно за відсутності підстав для повернення коштів.

Як зазначено вище, позивачем були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково зарахований до бюджету податок на додану вартість.

Враховуючи, що сума податку на додану вартість у розмірі 531 039,04 грн. була сплачена позивачем до Державного бюджету України при здійсненні реімпорту товару помилково, позивач звернувся до першого відповідача за наявності підстав для повернення коштів з відповідною заявою для повернення з Державного бюджету України у порядку, встановленому законодавством, чинним на момент звернення, що унеможливлює застосування п. 11 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2007р. за № 1097/14364. Тобто дії Сумської митниці по підготуванню та надсиланню позивачеві письмової відповіді вих. №08/645 від 01.02.2012р. є протиправними, такими, що вчинені з порушенням п. 11 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2007р. за № 1097/14364.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Сумська митниця документально не обґрунтувала відсутність підстав для повернення коштів позивачеві.

Тобто, відповідач, вчиняючи дії по підготуванню та надсиланню позивачеві письмової відмови у поверненні коштів діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законодавством, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно п.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.3 Митного кодексу України, порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Згідно ч.5 ст.3 Митного кодексу України, безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до ч.1 ст.11 Митного кодексу України, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Тобто, Сумська митниця (перший відповідач) є суб'єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно декларантів - юридичних чи фізичних осіб, інших суб'єктів, які здійснюють декларування або перевезення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ст. 265 Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями Митного кодексу України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Пунктом 35 ст.1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, тобто відповідно до пункту 19 тієї самої статті операцій, пов'язаних із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.86 Митного кодексу України, митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

З аналізу положень Митного кодексу України випливає, що під фактами, які мають юридичне значення, слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України.

При цьому, згідно ч.2 ст.40 Митного кодексу України, митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно п.5 ст.41 Митного кодексу України, однією з форм митного контролю є перевірка посадовими особами митного органу системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Згідно ст.72 Митного Кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України №314 від 20.04.2005р., працівники митної служби здійснюють перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

При здійсненні митного оформлення товару Позивачем були виконані вимоги, передбачені зазначеним Порядком, а працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття зазначених вище ВМД до оформлення шляхом проставлення відбитка штампа "Під митним контролем" та здійснений митний контроль, який включає в себе згідно п.21 "перевірку правильності визначення митної вартості товарів" та згідно п.23 "перевірку правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів (застосування пільг в оподаткуванні, застосування векселів, правильності заповнення граф 47 та B ВМД)".

Згідно опису Графи C "Митний орган відправлення" пункту 2 Глави 4 Розділу II Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307, посадовою особою митного органу, якою здійснювався контроль за справлянням податків і зборів за цією ВМД, у графі проставляються номерний штамп "СПЛАЧЕНО", підпис і дата.

Посадова особа Сумської митниці здійснила перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначила у графі С кожної із зазначених ВМД відбитком штампу "СПЛАЧЕНО" та особистим підписом.

Згідно з п.1.6. Порядку здійснення митного контролю, ВМД, подана митному органу, але ще не прийнята до оформлення (відсутні відбиток штампа "Під митним контролем" (далі - штамп ПМК) і реєстраційний номер), може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу.

З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом.

Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій".

Згідно опису Графи D/J "Відмітки митного органу відправлення/призначення" пункту 2 Глави 4 Розділу II Інструкції про порядок заповнення ВМД, ця графа заповнюється посадовою особою митного органу в усіх аркушах ВМД форми МД-2 в наступному порядку:

„У полях граф:

"Підпис" - за схемою "ГГ:ХХ ", де ГГ - година, ХХ - хвилина, зазначається час завершення митного оформлення, проставляються прізвище та підпис посадової особи митниці, що завершила митне оформлення.

"Печатка" - проставляється відбиток штампа ПМК посадової особи митниці, що прийняла ВМД до оформлення, під ним - відбиток особистої номерної печатки посадової особи митниці, що завершила митне оформлення".

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб першого відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні.

Відповідно до п.2. ст.45 Бюджетного кодексу України, державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до п.2 ст.78 Бюджетного кодексу України, казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України відповідно до статті 43 цього Кодексу.

Державна казначейська служба України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно п.7. Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20.07.2007р. №611/147, на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач згідно з платіжним дорученням №746 від 18.04.2011р. перерахував грошові кошти на депозитний рахунок Сумської митниці, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у м.Києві.

Відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 „Про Положення про Державну казначейську службу України" (набрав чинності з дня його опублікування, 21.04.2011р.), Державна казначейська служба України є правонаступником прав та обов'язків Державного казначейства України.

У відповідності до п. 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845, фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства судові рішення про стягнення коштів.

Відповідно до п.3.4 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006р. №25/44 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року за №64/11938), повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за N 1097/14364. ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів зокрема, на банківські рахунки платників, відкриті в банках.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Однак вимоги позивача не можуть бути задоволені у заявленій редакції.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог в частині визнання протиправними дій Сумської митниці по відмові, оформленої листом вих. №08/645 від 01.02.2012р., у видачі Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» висновку про повернення з Державного бюджету України помилково зарахованого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 531039,04 грн. та зобов'язання Сумської митниці видати Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» (Код ЄДРПОУ 20023279, місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, п/р 26001031851001 в ХРУ ПАТ „КБ „Південкомбанк", м. Харків, МФО 335946) висновок про повернення з Державного бюджету України помилково зарахованого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 531 039,04 грн. на поточний рахунок Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» №26001031851001 в ХРУ ПАТ „КБ „Південкомбанк", м. Харків, МФО 335946.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивачем обґрунтовано та підтверджено належним чином вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Сумської митниці по відмові, оформленої листом вих. №08/645 від 01.02.2012р., у видачі Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» висновку про повернення з Державного бюджету України помилково зарахованого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 531 039,04 грн.

В решті позовних вимог належить відмовити.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС»до Сумської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Сумської митниці по відмові, оформленої листом вих. №08/645 від 01.02.2012р., у видачі Українсько-американському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» висновку про повернення з Державного бюджету України помилково зарахованого до бюджету податку на додану вартість у розмірі 531 039,04 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» (Код ЄДРПОУ 20023279, місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, п/р 26001031851001 в ХРУ ПАТ „КБ „Південкомбанк", м. Харків, МФО 335946) надміру сплачений платіж з податку на додану вартість у розмірі 531 039 грн. 04 грн. (п'ятсот тридцять одна тисяча тридцять дев'ять грн. 04 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20.04.2012р.

Суддя Заічко О.В.