Постанова № 23661471, 17.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

17.04.2012 р. справа № 2а- 3093/12/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Фоменко І.Є.,

представників:

позивача - Ві Д.Д., Мінкін Ю.Г.,

відповідача - Гадяцька Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Харків" до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС проскасування рішень, -встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Караван Харків», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова №0005001501 від 02.12.2011р., №0000251501 від 19.01.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав протиправно покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, на думку позивача, зазначені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 р. показники від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток сформовані без порушення вимог п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року правильно визначено у податковій декларації підсумковим значенням з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього періоду -1 кварталу 2011р. та попередніх звітних податкових періодів. У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (фактичний та юридичний правонаступник Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова), з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, згідно з п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у податковій звітності з податку на прибуток, котра складається за 2 квартал 2011р., платники податків мають право відображати виключно показники від'ємного значення 1 кварталу 2011р. Показники від'ємного значення, котре виникло до 01.01.2011р., на думку податкового органу, не можуть бути віднесені на розрахунки з державою по податку на прибуток за наслідками 2 кварталу 2011р. У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи і вимоги заперечень проти позову, просили суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 09.08.2011р. позивачем, ТОВ «Караван Харків»була складена і подана до ДПІ у Московському районі міста Харкова податкова декларація з податку на прибуток за 2 квартал 2011р., де відображено значення рядка 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду) в розмірі 1.231.251,00грн. (а.с.118-120).

07.11.2011р. ДПІ у Московському районі міста Харкова була проведена камеральна перевірка з питання правильності обчислення показників згаданої декларації.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №3190/15-109/34333228 від 07.11.2011р.

За висновками зазначеного акту в діяльності платника податків податковим органом було виявлено порушення п.1 та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: неправомірне збільшення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 2 кварталу 2001р. за рахунок показника від'ємного значення в сумі 1.231.251,00грн., котрий виник за наслідками звітних податкових періодів, які перебували 1 кварталу 2011р., що спричинило завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 р. на 1.231.251,00грн. та заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. на 21.380,00грн.

02.12.2011р. ДПІ у Московському районі міста Харкова з посиланням на акт №3190/15-109/34333228 від 07.11.2011р. були винесені податкове повідомлення -рішення №0004991501 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 1.231.251,00грн. і №0005001501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 21.380,00грн. (основний платіж -21.380,00грн.).

Відносно вказаних податкових повідомлень - рішень позивачем була розпочата передбачена ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного (позасудового оскарження) рішень контролюючих органів.

Рішенням ДПА у Харківській області від 04.01.2012р. №18/10/25-103 було частково скасовано податкове повідомлення -рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова від 02.12.2011р. №0004991501 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 1.231.251,00грн., внаслідок чого ДПІ у Московському районі міста Харкова було складено і направлено на адресу ТОВ податкове повідомлення -рішення №0000251501 від 19.01.2012р. про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 1.138.296,00грн.

Підпунктом 60.1.3 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, а згідно з п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Таким чином, з дати отримання позивачем податкового повідомлення -рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова №0000251501 від 19.01.2012р. податкове повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова від 02.12.2011р. №0004991501 втрачає юридичну дію, а відтак, не може бути предметом судового розгляду, позаяк не створює ніяких обов'язків, прав та охоронюваних законом інтересів платника податків не порушує.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу діючих спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 07.11.2011 р. №3190/15-109/34333228, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 р.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем у податковій звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке виникло до 01.01.2011р., що, на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки зміст вказаних норм прав при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) 1 кварталу 2011 року.

Проте, суд не погоджується із таким судженням податкового органу, так як до 01.04.2011р. правовідносини з приводу формування платником податків від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток були унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.6.1 ст. 6 якого зазначено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З положень наведеної норми закону слідує, що показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, а вказане означає, що від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невід'ємною складовою частиною загального показника об'єкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового періоду (у разі його наявності).

Таким чином, показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. є єдиною неподільною величиною і не може бути структурований по періодам виникнення, позаяк таке не передбачено законом.

Пунктом 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З положень наведеної норми закону слідує, що від'ємне значення, що існувало станом на 31.12.2010р., підлягає включенню до складу витрат 1 кварталу 2011р., а відтак, є витратами 1 кварталу 2011р. і формує від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток саме 1 кварталу 2011р.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Системно проаналізувавши положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України, суд робить висновок, що наявність у кодексі даної норми зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011р. податок на прибуток, в тому числі і за показником від'ємного значення, обчислювався за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підстав для іншого тлумачення даної норми кодексу суд не знаходить, так як в розумінні законодавця 1 квартал 2011р. в контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду та сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Відтак, відсутні правові підстави для виокремлення з загального показника від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р., частки, період виникнення якої припадає на проміжок часу 01.01.2011р.-31.03.2011р., і включення до податкової звітності з податку на прибуток 2 кварталу 2011р. (півріччя 2011р.) саме цієї частки.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У силу приписів ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи судом достеменно встановлено, що відповідач не має жодних зауважень щодо правильності обчислення ТОВ суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1.231.251,00грн., фактично наявності у ТОВ цієї суми від'ємного значення не заперечує та не спростовує, існування від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток саме в такому розмірі підтверджено витребуваними судом і приєднаними до справи деклараціями з податку на прибуток 2008-2010 років (а.с.28-43, 86-169).

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що мотиви, покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, та наведені суб'єктом владних повноважень в ході розгляду справи доводи спростовуються змістом належних норм матеріального права та не узгоджуються з фактичними обставинами спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ТОВ "Караван Харків" до ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування рішень -задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова №0005001501 від 02.12.2011р., №0000251501 від 19.01.2012р.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 20.04.2012р.

Суддя А.В. Сліденко