Постанова № 23661322, 29.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"29" березня 2012 р. Справа № 2а-17722/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Іванової Н.Ю.,

за участю: представника позивача - Корнієвського О.В.,

представника відповідача (ТОВ Базіс-Б) - Малахової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС-Б", товариства з обмеженою відповідальністю "САМАЙ-10" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС-Б" (далі - відповідач-1 або ТОВ "БАЗІС-Б"), товариства з обмеженою відповідальністю "САМАЙ-10" (далі - відповідач-2 або ТОВ "САМАЙ-10"), в якому просить суд:

- застосувати до нікчемних угод наслідки, передбачені ст.208 ГК України;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС-Б" компенсацію вартості за договором поставки №1/06/1 товару у розмірі 200000грн. на користь держави;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "САМАЙ-10" компенсацію вартості за договором поставки №1/06/1 товару у розмірі 200000грн. на користь держави. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

Посилаючись на матеріали перевірок ТОВ "БАЗІС-Б" та ТОВ "САМАЙ-10", Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова вважає можливим застосування до нікчемного, на думку позивача, договору поставки товару №1/06/1, укладеного між відповідачами, наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

Ухвалою суду від 29.03.2012 замінено позивача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м.Харкова його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях (а.с.156-158) представник ТОВ "БАЗІС-Б" проти позову заперечував, зазначивши, що господарська операція ТОВ "БАЗІС-Б" з ТОВ "САМАЙ-10", яка відбулась у червні 2011 року, носить реальний характер та підтверджена належними первинними документами. Представник відповідача-1 також зазначив, що надані ним до матеріалів справи документи засвідчують факт виконання відповідачами зобов'язань з поставки товару та оплати вартості товару.

Представник ТОВ "БАЗІС-Б" зазначив, що відповідно до положень акту перевірки від 23.09.2011 №4501/2305/33066964 вбачається, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова не спростовано встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності вчинених ТОВ «Базіс-Б» та ТОВ «Самай-10» правочинів.

Представник відповідача-1 вважає, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ні у позовній заяві, ні в акті перевірки від 23.09.2011 не зазначає, які саме ознаки нікчемного правочину, встановлені у ст.228 ЦК України стосуються спірного правочину, укладеного між ТОВ «Базіс-Б» та ТОВ «Самай-10».

На думку представника ТОВ "БАЗІС-Б", ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, не враховано приписи чинного законодавства та не надано доказів на підтвердження факту оскарження спірного правочину в судовому порядку та наявності рішень судів про визнання недійсним спірного правочину.

Представник ТОВ "БАЗІС-Б" зазначає, що застосування ч.1 ст.208 Господарського кодексу України можливе лише у випадку наявності наміру у сторін на вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Представник відповідача-1 зауважив, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова не зазначає про наявність доказів порушення кримінальної справи відносно посадових осіб (службових) осіб платників податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст.191 КК України або ст.212 КК України, хоча саме діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів.

Враховуючи вищевикладене, судження позивача про нікчемність спірного правочину представник ТОВ "БАЗІС-Б" вважає помилковим, оскільки таке судження не доведено ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, акт перевірки від 23.09.2011 року №4501/2305/33066964 також не містить доказів на підтвердження вчинення ТОВ «Базіс-Б» та ТОВ «Самай-10» нікчемного правочину.

Тому представник відповідача-1 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач-2 - ТОВ "САМАЙ-10", належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання свого представника не направив, про причини неявки, всупереч вимогам ч.2 ст.40 КАС України, суд не повідомив, заперечень проти позову не надсилав.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи зазначене, суд розглянув справу за відсутності представника ТОВ "САМАЙ-10".

Суд, заслухавши представника позивача та представника ТОВ "БАЗІС-Б", дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м.Харкова проведено зустрічну звірку суб'єкта господарювання ТОВ "САМАЙ-10" щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, за результатами якої складено довідку (а.с.22-29).

Звіркою встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Самай-10» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України у перевіряємому періоді; дефективність первинних документів, що були використані при оформленні господарських операцій з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) підприємством ТОВ «Самай-10» у ТОВ «Кубера-плюс» та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до кінцевого споживача.

Вказаний висновок зустрічної звірки ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова зроблено з посиланням на такі обставини.

ВПМ ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова за результатами проведених заходів відносно діяльності ТОВ «Самай 10» код 37365252: м.Харків, вул.Плеханівська буд.126, корп.1, кв.3,5 опитано директора ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який підтвердив своє безпосереднє відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності, але реальності виконання функцій як керівника не вбачається. Обстежено податкову адресу СГД та проведено фотозйомку, вручено запит щодо надання інформації та документального підтвердження. Отримано договір оренди. Документи фінансово-господарської діяльності до ДПІ не надані. Місцезнаходження підприємства не встановлено.

Кількість працюючих на підприємстві одна особа. Директор підприємства також є посадовою особою одноособово в підприємствах ТОВ «Спарта 10» 37365247 , ТОВ «Костарика 10» код 37365226, ТОВ «Футур 10» код 37365231. Підприємство не здійснює експортно-імпортні операції. У підприємства відсутні основні фонди. Рішенням ДПІ підприємству анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Наведені обставини свідчать, що за період червня 2011 року господарська діяльність ТОВ «Самай 10» код 37365252 має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо.

Беручи до уваги вищенаведене, в зв'язку з неможливістю підтвердження товарності та реальності проведених господарських операцій по ланцюгу постачання, всі первинні документи суперечать вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року за №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "БАЗІС-Б" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "САМАЙ-10", їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року, результати якої оформлені актом від 23.09.2011 №4501/2305/33066964 (а.с.7-16).

Згідно з актом від 23.09.2011 №4501/2305/33066964, перевіркою встановлено порушення вимог ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського сюліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Перевіркою ТОВ „БАЗІС Б" (код 33066964) встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за червень місяць 2011р. із платником податків та зборів ТОВ «САМАЙ 10» (код 37365252) за червень 2011 року на загальну суму 895017,60грн. (в т.ч. сума ПДВ 149169,60грн.).

Таким чином, в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України підприємством ТОВ «БАЗІС Б» завищено податковий кредит за червень 2011р. на суму 149169,60грн.

Вказаний висновок податкова інспекція обґрунтовує наступними обставинами.

Листом від 13.09.2011 за №5164/7/18-016 ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова повідомила про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Самай-10» (код ЄДРПОУ 37365252) щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

Посилаючись на обставини, встановлені зустрічною звіркою, що наведено вище, податкова інспекція зазначає наступне.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Транспортування товару та вантажні роботи згідно наданих пояснень проводились постачальником товару - ТОВ "САМАЙ-10" (за договором №1/06/1 від 01.06.2011). Податкова інспекція зазначає, що документи на підтвердження факту транспортування товару, до перевірки не надані.

Тому податкова інспекція обґрунтовує свої висновки тим, що перевіркою неможливо підтвердити факт транспортування товару від покупця до постачальника у зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних.

Судом встановлено, що між ТОВ "САМАЙ-10" (продавець) та ТОВ "БАЗІС-Б" (покупець) укладено договір поставки №1/06/1 від 01.06.2011 (а.с.32).

Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначеного договору, оскільки вказаний правочин укладено право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчено печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.

Судом при вирішенні даної справи також взято до уваги довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи, згідно з якою до реєстру щодо ТОВ "САМАЙ-10" 16.03.2011 та 01.07.2011 внесено записи «підтвердження відомостей про юридичну особу».

В обґрунтування реальності виконання господарських зобов'язань за договором поставки №1/06/1 від 01.06.2011 представником ТОВ "БАЗІС-Б" надано до суду копії податкових накладних та видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, складених у зв'язку з виконанням договору поставки №1/06/1 від 01.06.2011 (а.с.89-98, 99-113, 114-117).

У товарно-транспортних накладних пунктом розвантаження товару визначено вул.Чичибабіна, б.7-а, м.Харків. Представником ТОВ "БАЗІС-Б" надано до суду технічний паспорт на квартиру №41 в житловому будинку №7а по вул.Чичибабіна, яка розташована на 1 поверсі будинку, власником якої є ОСОБА_4 - керівник ТОВ "БАЗІС-Б", також вказана адреса є місцезнаходженням ТОВ "БАЗІС-Б". Крім технічного паспорта надано технічну характеристику та план квартири (а.с.173-174).

Відповідно до наданих до суду копій товарно-транспортних накладних, замовником перевезення товару виступило ТОВ "САМАЙ-10".

Первинні документи, надані в обґрунтування реальності виконання господарських зобов'язань за договором поставки №1/06/1 від 01.06.2011, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості наданих відповідачем-1 документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у сторін договору статусу платників ПДВ, або на завищення вартості товарів, або на несумісність зазначених в документах товарів з власною господарською діяльністю підприємств. У ході перевірки позивачем не встановлено проведення ТОВ "БАЗІС-Б" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

Аналізуючи положення ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання її недійсною. Іншого позивачем не доведено, хоча, відповідно до ст.71 КАС України він повинен довести суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд вважає, що позивач не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладеного договору.

Суд зазначає, що ТОВ "БАЗІС-Б" та ТОВ "САМАЙ-10" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства та законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по вказаному договору, укладеному між ТОВ "БАЗІС-Б" та ТОВ "САМАЙ-10", позивач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

На підтвердження використання ТОВ "БАЗІС-Б" у господарській діяльності товарів, отриманих ТОВ "САМАЙ-10" за договором поставки №1/06/1 від 01.06.2011, відповідачем-1 надано до суду копії наступних документів: договору від 21.01.2011 №21/01-356-вз, укладеного між ТОВ "БАЗІС-Б" (продавець) та ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» (покупець), строк дії договору до 31.12.2011; договору від 11.01.2011 №11/01, укладеного між ТОВ "БАЗІС-Б" (продавець) та ПП «Сервис-Пак» (покупець), строк дії договору до 31.12.2011; договору від 4.01.2011 №01/11, укладеного між ТОВ "БАЗІС-Б" (продавець) та ТОВ «ІСТОК» (покупець), строк дії договору до 31.12.2011; договору купівлі-продажу від 15.02.2011 №15/02, укладеного між ТОВ "БАЗІС-Б" (продавець) та ТОВ «Інтерфлот-продукт», строк дії договору до 31.12.2011; податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних, банківських виписок (а.с.118-154).

При вирішенні даного спору суд також звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Частиною 1 ст.208 Господарського кодексу України визначено наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, а саме: якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З наведеного вбачається, що необхідною умовою для застосування щодо правочину (господарського зобов'язання) наслідків, передбачених ст.208 Господарського кодексу України, є визнання такого правочину недійсним як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Із врахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України суд зазначає, що визнання правочину, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, недійсним відбувається в судовому порядку в межах відповідного судочинства (у даному випадку господарського).

Таким чином, позивачем не виконано вимоги ч.1 ст.71 КАС України та не надано в обґрунтування позовних вимог судового рішення про визнання недійсним договору поставки №1/06/1 від 01.06.2011.

З урахуванням викладеного вище, суд, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, не знаходить правових підстав для застосування до договору поставки №1/06/1 від 01.06.2011, укладеного між ТОВ "БАЗІС-Б" та ТОВ "САМАЙ-10", наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

Тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС-Б", товариства з обмеженою відповідальністю "САМАЙ-10" про стягнення коштів - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 05 квітня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников