Постанова № 23661172, 23.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/682/2012

23 березня 2012 року 14год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тимчук В.О.,

відповідача: представник Комар С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Кузнецовський хлібозавод" доКузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Кузнецовський хлібозавод» (далі - ПАТ «Кузнєцовський хлібозавод») звернулося з адміністративним позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Кузнецовська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382350 від 09.12.2011року в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 182 934,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Позивач вказує, що Кузнецовською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства Відкритого акціонерного товариства «Кузнецовський хлібозавод» за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року валютного та іншого законодавства за період з року, про що складено акт №365/23/05519273 від 02.12.20011 року, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Даним податковим повідомленням-рішенням збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 207 084,00 грн. з яких 169 885,00 грн. основного платежу та 37 199,00 грн. штрафних санкцій. Позивачем таке податкове повідомлення-рішення сплачено частково в сумі 24 150,00 грн. (23 538,00 грн. основного платежу та 612,00 грн. штрафних санкцій). Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення необґрунтованими і таким, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

В акті перевірки №365/23/05519273 від 02.12.20011 року податковим органом зроблені висновки про порушення позивачем підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням вимог статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.10р. №2154-VI від03.12.2010р. №2774- VI) та заниження податку на прибуток в частині не сплати до бюджету авансового внеску за 2010р., нарахованого на суму дивідендів за 2009р., призначених для виплати акціонерам. Позивач вважає, що такі висновки суперечать нормам чинного законодавства, Рішенням Конституційного суду України, рішенням загальних зборів акціонерів позивача. Позивач покликається на Рішення Конституційного Суду від 30.11.2010 року №1-47/2010 яким положення статей 14,24,64, пунктів 7-13 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України №2154- VI визнано такими, що не відповідають Конституції України, а тому збільшуючи зобов'язання з податку на прибуток податковий орган керувався неконституційними нормами законодавства. Крім того, позивач зазначає, що у відповідності до Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, лише у випадку прийняття рішення платником про виплату дивідендів своїм акціонерам нараховується та вноситься до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. Таким чином, передумовою для здійснення нарахування та сплати до бюджету суми авансового внеску є прийняття позивачем рішення про виплату дивідендів. Оскільки, загальними зборами акціонерів позивача рішення про виплати акціонерам дивідендів за 2009, 2010 роки не приймалося, а отже і обов'язок та строк сплати авансового внеску не настав.

На думку позивача, такі наведені обставини свідчать про безпідставність та невідповідність чинному законодавству висновків акту перевірки і протиправність спірного податкового повідомлення-рішення в частині, що оскаржується.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кузнецовської ОДПІ №0000382350 від 09.12.2011року в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 182 934,00 грн.

Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення від 05.03.2012 року за №74/10-211.

Податковий орган зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010р. №2154-VI та Законом України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 р.» від 03.12.2010р. № 2774-VI були внесені зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. №514-VI. Зокрема, частиною 2 статті 30 даного Закону встановлено, що виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Така виплата здійснюється у розмірі не менше 30 відсотків. Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів товариства. Уразі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. №514-VI (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 27.04.2010р. №2154-VI та Законом України від 03.12.2010р. № 2774-VI) встановлено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, відповідач вважає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік №2154-VI суттєво змінено порядок виплати дивідендів, зокрема виключено норму із Закону України « Про акціонерні товариства» №514-VI, яка надавала право акціонерам товариства виплачувати лише обсяг дивідендів, який встановлено рішенням загальних зборів.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмових запереченнях.

Додатково пояснив суду, що виходячи з норм статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. №514-VI (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 27.04.2010р. №2154-VI та Законом України від 03.12.2010р. № 2774-VI) та пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 р.№334/94-ВР із змінами та доповненнями відповідач повинен був в строк до 01.07.2010 року нарахувати і виплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30% чистого прибутку, отриманого у 2009 році та/або нерозподіленого прибутку та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток з суми дивідендів. Представник відповідача просив суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Кузнецовський хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, про що складено акт №365/23/05519273 від 02.12.2011 року. В зазначеному акті перевірки податковим органом визначено порушення вимог підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994р. №334/94-ВР з урахуванням вимог статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. №514-VI (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 27.04.2010р. №2154-VI та Закону України від 03.12.2010р. № 2774-VI), занижено податок на прибуток в частині не сплати до бюджету авансового внеску за 2010 рік, нарахованого на суму дивідендів за 2009 рік, призначеного для виплати в сумі 146 346,89 грн.

На підставі акта перевірки №365/23/05519273 від 02.12.2011 року Кузнецовською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382350 від 09.12.2011 р., яким ПАТ "Кузнецовський хлібозавод" визначено податок на прибуток підприємств в сумі 169885 грн. основного платежу та 37199 грн. застосованих штрафних санкцій.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення. Рішенням Державної податкової служби в Рівненській області № 847/10-210/614 від 13.02.2012 р. первинна скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000382350 від 09.12.2011 р. без змін.

Судом також, встановлено, що станом на 01.02.2010 р. нерозподілений прибуток ПАТ "Кузнецовський хлібозавод" за 2009 р. становить 1951291,82 грн., що відповідає даним рядка 220 форми № 2 Звіту про фінансові результати за 2009 р. та відповідає даним бухгалтерського обліку товариства. В судовому засіданні представник відповідача вказані обставини не заперечував.

Відповідно до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. - крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2, підпункту 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Якщо згідно із законодавством цей податок є складовою частиною єдиного податку (спеціального торгового патенту), то особа - платник такого єдиного податку (спеціального торгового патенту) зобов'язана при виплаті дивідендів нараховувати та сплачувати до бюджету, до якого зараховується такий єдиний податок (вартість спеціального торгового патенту) внесок за правилами, встановленими цим підпунктом для сплати авансового внеску з податку на прибуток, без права застосування норм підпункту 7.8.3 цього пункту.

При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому абзацах цього підпункту, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток, чи ні.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII - загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Як свідчить статут ПАТ "Кузнецовський хлібозавод" розділ 8, товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори проводяться не раніше 30 квітня наступного за звітним роком. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства належить прийняття рішення про розподіл прибутків та збитків.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про господарські товариства» № 1576-XII від 19.09.1991 р. - прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно до ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з норм Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII та положень статуту товариства ПАТ "Кузнецовський хлібозавод" зобов'язано щорічно проводити загальні збори акціонерів товариства та вирішувати питання щодо розподілу прибутку товариства. При цьому чистий прибуток залишається у розпорядження товариства лише після сплати податків. Як свідчать матеріали справи загальні збори учасників за період, що перевірявся не проводилися. Будь-яких пояснень та причин невиконання законодавчого та статутного обов'язку позивачем не надано.

Вказаний обов'язок кореспондується з приписами пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. щодо виплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, аналіз в сукупності вищенаведених норм свідчить що ПАТ "Кузнецовський хлібозавод" на виконання вимог Закону України «Про господарські товариства» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зобов'язано було провести загальні збори акціонерів товариства та вирішити питання щодо використання отриманого підприємством прибутку.

При цьому, на думку суду обов'язок зі сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств передбачений пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. є безумовний та виникає з моменту отримання суб'єктом господарювання чистого прибутку. При цьому на думку суду, твердження позивача щодо виникнення обов'язку зі сплати авансового внеску по податку на прибуток виключно при виплаті дивідендів є хибними та призводять до свідомого та штучного заниження сум податкових зобов'язань.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду від 30.11.2010 року №1-47/2010, яким положення статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України №2154-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України на думку суду не заслуговують на увагу. Вказане рішення скасовує норму, якою запроваджено обов'язок щодо 30 відсоткової виплати дивідендів для акціонерів та не впливає на наявність обов'язку передбаченого пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. щодо виплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наслідками розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що ПАТ "Кузнецовський хлібозавод" не надано доказів на підтвердження неправомірності прийняття Кузнецовською ОДПІ податкового повідомлення-рішення № 0000382350 від 09.12.2011року в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 182 934,00 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Кузнецовський хлібозавод" відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.