Рішення № 2366101, 18.08.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 35/341

18.08.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький завод

автомобільних кранів»

до Дочірнього підприємства «Трансбуд-2»Закритого акціонерного

товариства «Трансбуд»

про стягнення 51 357,11 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Вовк О.І. –предст. за довір. № 11178 від 31.07.2008р.;

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 18.08.2008р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів»до Дочірнього підприємства «Трансбуд-2»Закритого акціонерного товариства «Трансбуд»про стягнення з відповідача на користь позивача 11 790,00 грн. –пені, 36 334,00 грн. –збитків від інфляції, 3 233,11 грн. –3% річних та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе за Договором зобов’язання, а саме здійснив оплату поставленого позивачем товару з простроченням строку встановленого Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2008р. було порушено провадження у справі № 35/341, розгляд справи призначено на 06.08.2008р.

В судовому засіданні 06.08.2008р. представником позивача були частково надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/341 від 01.07.2008р.

Представник відповідача в судове засідання 06.08.2008р. з’явився, проте вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/341 від 01.07.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

В судовому засіданні 06.08.2008р. представником відповідача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надати свої заперечення по суті позову.

Представник позивача не заперечував проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Судом було вирішено задовольнити клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/341 від 06.08.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 18.08.2008р.

В судовому засіданні 18.08.2008р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду № 35/341 від 06.08.2008р.

Представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 18.08.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/341 від 01.07.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 18.08.2008р. ані відповідач, ані його представники не з’явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів»(далі позивач) та Дочірнім підприємством «Трансбуд-2»(далі відповідач) було укладено Договір № УМ-098/01-07 купівлі-продажу (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (розділ 1) продавець зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Найменування товару: автомобільний кран КТА-25 в/п 25т на базі автомобіля КрАЗ-65053 в кількості 1 шт.

Ціна товару –792 000 (сімсот дев’яносто дві тисячі) гривень з ПДВ. Ціна встановлена для поставки на умовах EXW-франко-завод- м. Дрогобич (Інкотермс –2000) (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору покупець здійснює оплату наступним чином:

200 000 (двісті тисяч) грн. –в строк до 30.10.2007р. (п. 4.1.1. Договору);

200 000 (двісті тисяч) грн. –в строк до 29.11.2007р. (п. 4.1.2. Договору);

200 000 (двісті тисяч) грн. –в строк до 29.12.2007р. (п. 4.1.3. Договору);

192 000 (сто дев’яносто дві тисячі) грн. – в строк до 29.01.2008р. (п. 4.1.4. Договору).

Оплата проводиться шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 4.2. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору продавець продає товар покупцю на протязі 1 календарного дня після виконання покупцем умов п. 4.1.1.

На виконання взятих на себе зобов’язань, позивачем було поставлено відповідачу обумовлений Договором товар, що підтверджується накладною № 6/32-115 від 30.10.2007р. (копія в матеріалах справи) та виставлено рахунок на оплату поставленого товару № 0710/0155 від 29.10.2007р. на суму 792 000,00 грн. (копія в матеріалах справи).

Пункт 4.1.1. Договору відповідачем було виконано вчасно, що підтверджується платіжним дорученням № 8_АТ021/3 від 29.10.2007р. на суму 200 000,00 грн. (копія в матеріалах справи).

Проте, наступні пункти Договору в частині сплати за поставлений товар відповідач належним чином не виконував.

Так, згідно платіжного доручення № 50_CD028/1 від 13.12.2007р. відповідачем було сплачено 50 000,00 грн.; згідно платіжного доручення № 68_1А020/7 від 10.01.2008р. –100 000,00 грн.; згідно платіжного доручення № 9_10028/28 від 24.01.2008р. –50 000,00 грн.; згідно платіжного доручення № 129_3J033 від 19.03.2008р. –92 000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача шляхом направлення останньому претензії № 328 від 01.02.2008р. з вимогою виконати грошові зобов’язання по Договору № УМ-098/01-07 від 29.10.2007р.

У відповідь на вказане повідомлення, відповідач визнав суму заборгованості та зобов’язався погасити останню в строк до 07.03.2008р., що підтверджується листом № 08022101 від 21.02.2008р. (копія в матеріалах справи).

Проте, остаточний розрахунок за поставлений товар відповідач здійснив 08.04.2008р. сплативши 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 148_48015.

У відповідності до п. 6.2. Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, передбаченого п. 4.1. (п. 4.1.2, п. 4.1.3, п. 4.1.4) даного Договору, покупець сплачує пеню у розмірі 0,03% від суми боргу за кожен день прострочення.

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано пеню в сумі 11 790,00 грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було здійснено нарахування збитків від інфляції, розмір яких становить 36 334,00 грн. та 3% річних –3 233,11 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. .

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були неналежним чином виконані договірні зобов’язання, в частині своєчасності сплати вартості отриманого товару, в порядку та на умовах встановлених Договором.

Відповідно до п. 6.2. Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, передбаченого п. 4.1. (п. 4.1.2., п. 4.1.3., п.4.1.4.) даного Договору, покупець сплачує пеню в розмірі 0,03 % від суми боргу за кожен день прострочення.

На підставі вищевказаного пункту Договору позивачем було нараховано пеню в сумі 11 790,00 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, позивачем було здійснено нарахування збитків від інфляції, розмір яких становить 36 334,00 грн. та 3% річних –3 233,11 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11 790,00 грн. –пені, 36 334,00 грн. –збитків від інфляції, 3 233,11 грн. –3% річних, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Трансбуд-2»Закритого акціонерного товариства «Трансбуд»(03113, м. Київ, вул. Ризька, 73 «Б»; 01113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 2, р/р 260063010906 в ВАТ «УБПР»м. Київ, МФО 320995, код ЄДРПОУ 32373468) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82106, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, р/р 26006306000957 в ЛФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 385316, код ЄДРПОУ 00240158), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 11 790,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот дев’яносто гривень 00 коп.) –пені, 36 334,00 грн. (тридцять шість тисяч триста тридцяти чотири гривні 00 коп.) –збитків від інфляції, 3 233,11 грн. (три тисячі двісті тридцять три гривні 11 коп.) –3% річних, 513,57 грн. (п’ятсот тринадцять тисяч 57 грн.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:01.09.2008р.