Постанова № 23660661, 20.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2012 р. № 2а-1848/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.

за участю представників:

позивача - Жила В.С.

представника відповідача - Палій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові адміністративну справу за позовом ЗАТ «Завод комунального транспорту»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби, третя особа - ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 62301/0/1827 від 02.02.2007р

в с т а н о в и в :

ЗАТ «Завод комунального транспорту» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Львові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Уточнивши позовні вимоги позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 62301/0/1827 від 02.02.2007р, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3 425 604,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1 712 802,00 грн. У судовому засіданні проведено заміну відповідача на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби та залучено третю особу - ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позивач посилається на те, що відповідачем у період з 10.01.2007р. по 18.01.2007р. проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2004р., за результатами якої складено Акт № 14/23-4/32483661 від 18.01.2007р. На підставі даного Акту винесено податкове повідомлення-рішення № 62301/0/1827 від 02.02.2007р., яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 3 425 604,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1 712 802,00 грн. Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що 30.08.2004р. між ТзОВ «Дніпрометснаб»та ЗАТ «Львівський автомобільний завод»(правопопередником якого є ЗАТ «Завод комунального транспорту»), було укладено Договір № ТР/ДС-08 купівлі-продажу, відповідно до умов якого ТзОВ «Дніпрометснаб»зобов'язалось поставити позивачу продукцію (товар), вказану в Додатках, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар в строки, передбачені Договором. На виконання умов цього Договору ТзОВ «Дніпрометснаб»поставило долота шарошкові в кількості 500 шт. на загальну суму 5 320 555,61 грн. (в т.ч. ПДВ 886 759,27 грн.), що підтверджується Актом прийому-передачі продукції б/н від 30.08.2004р., та труби обсадні та труби бурові в кількості 2 504,85 т на загальну суму 15 233 070,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 538 845,00 грн.), що підтверджується Актом прийому-передачі продукції б/н від 30.08.2004р. ТзОВ «Дніпрометснаб»видано податкові накладні № 6 від 30.08.2004р. та № 7 від 30.08.2004р. Оплата за вищезгаданий товар була здійснена позивачем у повному обсязі платіжними дорученнями № 43 від 04.11.2004р. та № 44 від 04.11.2004р. Таким чином, позивач вважає, що зобов'язання по договору купівлі-продажу виконано в повному обсязі та висновок відповідача, що законом встановлено прямий послідовний взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням цього податку є безпідставним, тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено порядок проведення перевірок, так як вбачається із Акту перевірки від 25.05.2006р., предметом такої виїзної планової перевірки, окрім іншого, була також перевірка правильності нарахування та сплати позивачем податку на додану вартість (в т.ч. за серпень 2004 року), в ході якої порушень встановлено не було.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару. Крім того, посилається на те, що позивач не використовував придбаний товар у своїй господарській діяльності, тому вважає, що метою даної операції було незаконне відшкодування з бюджету значної суми коштів Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи належно повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає, що справу слід розглянути у відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у місті Львові проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Завод комунального транспорту»(ЗАТ «Львівський автомобільний завод») з питань достовірності нарахування суми відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2004р.

За результатами даної перевірки, складено Акт № 14/23-4/32483661 від 18.01.2007р., яким встановлено, що на порушення 1.3, п.1.7, п.1.8 ст.1, пп. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Львівський автомобільний завод» завищено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за серпень 2004 року на 3 425 604,00 грн.

У податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2004 року, поданій до ДПІ у м. Львові 20.09.2004 року за №2017418, відображено суму податкових зобов'язань - 554 135 грн., податковий кредит -5 291 518 грн., сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню -4 737 333 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу № ТР/ДС-08 від 30.08.2004р., укладеного між ТзОВ «Дніпрометснаб» та ЗАТ «Львівський автомобільний завод»(правопопередником ЗАТ «Завод комунального транспорту»), ТзОВ «Дніпрометснаб»зобов'язалось поставити ЗАТ «Львівський автомобільний завод»продукцію (товар), вказану в Додатках, а ЗАТ «Львівський автомобільний завод»зобов'язалось прийняти та оплатити товар в строки, передбачені Договором.

ТзОВ «Дніпрометснаб»поставило ЗАТ «Львівський автомобільний завод»долота шарошкові в кількості 500 шт. на загальну суму 5 320 555,61 грн. (в т.ч. ПДВ 886 759,27 грн.), що підтверджується Актом прийому-передачі продукції б/н від 30.08.2004р., та труби обсадні та труби бурові в кількості 2 504,85 т на загальну суму 15 233 070,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 538 845,00 грн.), що підтверджується Актом прийому-передачі продукції б/н від 30.08.2004р.

ТзОВ «Дніпрометснаб» видано наступні податкові накладні:

- № 6 від 30.08.2004р. на загальну суму 15 233 070,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 538 845,00 грн.

- № 7 від 30.08.2004р. на загальну суму 5 320 555,61 грн., в т.ч. ПДВ 886 759,27 грн.

Оплата за вищезгаданий товар була здійснена позивачем у повному обсязі платіжними дорученнями № 43 від 04.11.2004р. та № 44 від 04.11.2004р. на загальну суму 20 553 625,61 грн., в т.ч. ПДВ 3 425 604,27 грн.

15.09.2004р. між ЗАТ «Львівський автомобільний завод»та Буровим управлінням «Укрбургаз»ДК «Укргазвидобування»було укладено Договір на відповідальне зберігання №502/05-04 відповідно до умов якого ЗАТ «Львівський автомобільний завод»передало Буровому управлінню «Укрбургаз»ДК «Укргазвидобування»на відповідальне зберігання наступну продукцію: труби обсадні та труби бурові в кількості 2 504,85 т, що підтверджується Актом прийому-передачі продукції №1 від 15.09.2004р., та долота шарошкові в кількості 500 шт., що підтверджується Актом прийому-передачі продукції №2 від 15.09.2004р.

В подальшому, між ЗАТ «Львівський автомобільний завод»та ВАТ «Дніпродзержинський автомобільний завод»було укладено Договір на відповідальне зберігання № 122 від 04.11.2004р., відповідно до якого ЗАТ «Львівський автомобільний завод»передало ВАТ «Дніпродзержинський автомобільний завод»на відповідальне зберігання долота шарошкові -500 шт. (акт прийому-передачі продукції №1 від 04.11.2004р.).

В акті перевірки відображено проведення зустрічних перевірок:

- за результатами зустрічної перевірки Бурового управління «Укрбургаз»ДК «Укргазвидобування»на предмет обстеження складських приміщень, що знаходяться у м. Красноград, та підтвердження факту зберігання товару, який належить ЗАТ «ЛАЗ». Красноградською ОДПІ повідомлено, що відповідно до листа БУ «Укрбургаз»№03/481 від 31.01.2005р. станом на 10.12.2004р. на відповідальному зберіганні знаходилась труба обсадна у кількості 2354,491 тн. та труба бурова у кількості 150,359 тн., що належать ЗАТ «ЛАЗ». Складські приміщення, що знаходяться у м. Красноград належать БУ «Укрбургаз»і є його власністю.

- за результатами зустрічної перевірки ТОВ «Дніпрометснаб»з питань відвантаження товарів по взаєморозрахунках із ЗАТ «ЛАЗ»по податкових накладних №6 та №7 від 30.08.2004р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва повідомлено, що підприємство ТОВ «Дніпрометснаб»є посередником, а постачальником реалізованої продукції є ТОВ «Укрспецрезерв»(м. Київ), і зазначена продукція придбана по податкових накладних №3 від 29.01.2004р. в кількості 3267,648 тн. на суму 18 654 163,79 грн., в т.ч. ПДВ - 3 109 027,30 грн. та №2 від 29.01.2004р. в кількості 500 шт. на суму 5 307 514,01 грн., в т.ч. ПДВ - 884 585,67 грн. Крім того, в довідці перевірки ТОВ «Дніпрометснаб»№18/26-20/31808266 від 21.02.2005 зазначено, що ТОВ «Дніпрометснаб» включило до податкових зобов'язань у серпні 2004 суму ПДВ у розмірі 2 538 845,00 грн. - ПДВ з вартості труб обсадних та бурових. Підприємством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, надісланого до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 15.02.2005 року, що дало можливість підприємству включити до складу податкових зобов'язань суму ПДВ в розмірі 886 759,7 грн. по взаєморозрахунках з ЗАТ «ЛАЗ»у січні 2005, а не у серпні 2004.

02.02.2007р відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 62301/0/1827, яким ЗАТ «Завод комунального транспорту»визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 3 425 604,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1 712 802,00 грн , так як встановлено, що ТОВ «Дніпрометснаб» податок на додану вартість сумі 3 425 604,00 грн до бюджету не сплачено.

Законом «Про податок на додану вартість», чинним на момент виникнення спірних відносин, передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Сума податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування позивачем формується правильно, якщо ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцю.

Пунктом 1.8 статті 1 вищевказаного Закону визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вищевказаного Закону податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Як убачається зі змісту підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього самого Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вищевказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету від постачальника, чи його контрагентів. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо правомірності зменшення податковими органами сум бюджетного відшкодування. Зокрема, у постановах від 31січня 2011 року у справі №21-42а10, від 31 січня 2011 року у справі №21-47а10, від 19 листопада 2010 року у справах №21-30а10 та №21-21а10 та інших.

Аналогічні висновки викладені і в Рішення Європейського суду з прав людини по справі AD v. BULGARIA»(«Булвес АД проти Болгарії», заява № 3991/03) від 22.01.2009р., копія якого долучена до матеріалів даної справи.

Посилання відповідача на те, що метою даної операції було незаконне відшкодування з бюджету значної суми коштів, так як позивач не використовував придбаний товар у своїй господарській діяльності, суд вважає необґрунтованими, так як підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було ненадходження до бюджету ПДВ від продавця, висновків у фіктивності даної операції в акті перевірки висловлено не було.

Крім того, суд приймає до уваги посилання позивача на відсутність правових підстав для проведення невиїзної документальної перевірки, за результатами якої прийняте оскаржуване рішення, так як Державною податковою інспекцією у місті Львові було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Завод комунального транспорту»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено Акт № 28/23-0/32483661 від 25.05.2006 року. Будь-яких порушень норм закону чи інших нормативних актів, що регулюють нарахування та сплату податку на додану вартість відповідачем по даних відносинах в ході такої перевірки встановлено не було.

Таким чином ДПІ у місті Львові проведено повторну перевірку діяльності ЗАТ «Завод комунального транспорту»за серпень 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Проте такі обставини для повторної перевірки були відсутні. Зокрема в Акті перевірки відсутнє посилання на службове розслідування або порушену кримінальну справу відносно посадових або службових осіб ДПІ у м. Львові, які проводили у 2006 році планову перевірку позивача, відсутній відповідний наказ ДПА України. Крім того, право на повторну перевірку має вищестоящий контролюючий орган. Отже, правові підстави для проведення повторної перевірки позивача були відсутні, оскаржуване рішення прийнято із порушенням встановленого законом порядку.

Посилання відповідача на пропущення строку звернення до суду не беруться судом до уваги, так як загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, на час звернення позивача до суду, було визначено частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і становили один рік. Водночас підпункт 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлював, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов»язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. В свою чергу, строки давності були визначені статтею 15 зазначеного Закону і становили 1095 днів. Згідно приписів ч.3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов»язання визначався на підставі норм статей 5 та 15 Закону України "Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і становив 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за серпень 2004 року, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 62301/0/1827 від 02.02.2007р. яким ЗАТ «Завод комунального транспорту»визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3 425 604,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1 712 802,00 грн.

Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові Державної податкової служби в користь ЗАТ «Завод комунального транспорту»3 грн.70 коп. судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.