Постанова № 23660279, 20.04.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-761/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагуна А.В.,

при секретарі -Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Україна Промресурс" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними з моменту прийняття податкових повідомлень-рішень №0000292300 від 22.02.2012 та № 0000312300 від 22.02.2012, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Україна Промресурс" ( в подальшому -позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту Світловодська ОДПІ або відповідач), в якій просив визнати недійсними з моменту прийняття податкові повідомлення-рішення №0000292300 від 22.02.2012 та № 0000312300 від 22.02.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що відповідачем при донарахуванні податку на прибуток було використано планову калькуляцію для визначення приросту/убутку запасів з метою визначення валового доходу та валових витрат підприємства. Однак, лише звітна калькуляція складається на основі даних бухгалтерського обліку і показує фактичну собівартість вироби. При перевірці відповідачем не прийнята до уваги звітна калькуляція.

Крім того, відповідачем протиправно донараховано податок на додану вартість, оскільки позивачем до перевірки було надано всі первинні документи на підставі яких в податковій звітності відображалися суми ПДВ.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав законності оскаржуваних рішень, які прийнято на підставі обґрунтованих висновків перевірки, в ході якої встановлено порушення податкового законодавства з боку позивача (а.с.132-165 т.1).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "ТД Україна Промресурс" 18.05.2010 зареєстровано як юридична особа та взято на облік як платник податку (а. с. 24 - 26 т.1).

З 12.12.2011 по 10.01.2012 посадовими особами ДПА у Кіровоградській області, Світловодської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства в період з 18.05.2010 по 30.09.2011, за наслідками якої складено акт №40/2300/37074036 від 30.01.2012 (а.с.29-79, 173-234 т.1). Відповідно до висновків зазначеного Акту встановлено, зокрема, порушення:

- п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.9, пп. 5.2.10 п.5.2, пп.5.6.1 п.5.6 ст.5, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, пп. 14.1.3 п.14.1 ст.14, пп..135.5.4 п.135.5 ст.135, пп..139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 107 768 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 315 617, 2 квартал 2011 року -1 021 881 грн., 3 квартал 2011 року 770 270 грн.;

- п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за перевіряємий період на суму ПДВ - 272 893 грн., у тому числі за січень 2011 року -80 733 грн., лютий 2011 року -65 958 грн., березень 2011 року -126 201 грн.

На підставі акту перевірки Світловодською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000312300 від 22.02.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 2 107 768грн. за основним платежем та 192 569,5 грн. -штрафні (фінансові) санкції (а.с.82 т.1).

Також, Світловодською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000292300 від 22.02.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 272 893 грн. за основним платежем та 1 грн. -штрафні (фінансові) санкції (а.с.80,81 т.1).

В судовому засіданні встановлено, що представником позивача не заперечувався факт виявлених в ході перевірки порушень податкового законодавства, а саме п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.5.9, пп. 5.2.10 п.5.2, пп..5.6.1 п.5.6 ст.5, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Однак, представником позивача заперечувались обставини порушення пп. 14.1.3 п.14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.198.3 ст.198 ПК України, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно акту перевірки, відповідачем встановлено порушення пп. 14.1.3 п.14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого позивачем занижено суму валових доходів за 2 квартал 2011 року на суму 1 955 256,00 грн., за 3 квартал 2011 на суму 1 559 620 грн.

Відповідач дійшов зазначеного висновку на підставі того, що підприємством у 2,3 кварталі 2011 року при виготовлені продукції використано більше матеріалу чим зазначено у калькуляціях на виробництво готової продукції на загальну суму 3 514 876,01 грн. На думку відповідача, вказаний матеріал безоплатно наданий та безкоштовно отриманий позивачем.

Згідно пп. 14.1.3 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

В судовому засіданні представником відповідача, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не надано доказів щодо безкоштовного (безоплатного) отримання товарно матеріальних цінностей позивачем, не наведено від яких осіб, коли, яким чином їх отримано. Також, не надано пояснення який вид калькуляції -планову, нормативну, звітну було використано при проведені розрахунків в ході перевірки.

З огляду на викладене, відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність та обґрунтованість висновку щодо порушення позивачем вимог пп. 14.1.3 п.14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, а тому в цій частині податкове повідомлення-рішення № 0000312300 від 22.02.2012 підлягає скасуванню.

Крім того, в ході перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати на 1 364 464 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 1 364 464 грн.

Відповідач дійшов зазначеного висновку на підставі того, що підприємством у 1 кварталі 2011 року при виготовлені продукції використано більше матеріалу чим зазначено у калькуляціях на виробництво готової продукції на загальну суму 1 364 464 грн. На думку відповідача, виготовлення продукції із вказаного матеріалу не є господарською діяльністю позивача.

Тобто відповідач, встановивши, аналогічні порушення у 1,2,3 кварталах 2011 року, обґрунтував їх, у аті перевірки, різними нормами податкового законодавства.

Згідно п. 1.32 ст.1 «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідачем, в ході перевірки, встановлено, що основним видом діяльності підприємства є виробництво виробів з бетону для будівництва (шпал), при виробництві яких використовуються пісок, щебінь, анкер закладний, цемент. При перевірці бухгалтерського обліку виготовленої продукції, відповідачем, на його думку, встановлено факт використання більшої кількості матеріалу чим зазначено у калькуляціях на виробництво готової продукції.

В судовому засіданні представником відповідача, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України, не доведено обставини на підставі яких відповідач дійшов висновку, що видатки на придбання матеріалу, який використано на виробництві позивача при здійснені основного виду діяльності, не відноситься до господарської діяльності позивача. Також, не надано пояснення який вид калькуляції -планову, нормативну, звітну було використано при проведені розрахунків в ході перевірки.

З огляду на викладене, відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність та обґрунтованість висновку щодо порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому в цій частині податкове повідомлення-рішення № 0000312300 від 22.02.2012 підлягає скасуванню.

Згідно наданих відповідачем розрахунків до податкового повідомлення-рішення № 0000312300 від 22.02.2012 (а.с. 170, а.с. 107-11 т.4) позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року -315 617 грн., штрафна санкція -1грн., за 2 квартал 2011 року -1 021 881, 0 грн., штрафна санкція -1 грн., за 3 квартал 2011 року -770 270 грн., штрафні санкції -192 567 грн., всього на загальну суму 2 107 768 грн. основний платіж, 192 569 грн. -штрафна санкція.

Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказане податкове повідомлення рішення підлягає частковому скасуванню в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Україна Промресурс" податкового зобов'язання із податку на прибуток в сумі 1 124 059,45 гривень та штрафних санкцій в сумі 89 670,15 гривень, а всього на суму 1 213 729,6 гривень.

Крім того, в ході перевірки відповідачем встановлено порушення п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за перевіряє мий період на суму ПДВ -272 893 грн., у тому числі за січень 2011 року -80 733 грн., лютий 2011 року -65 958 грн., березень 2011 року - 126 201 грн.

Висновок відповідача ґрунтується на тому, що позивачем використано не у господарській діяльності матеріали (пісок, цемент, анкер закладний, щебінь) для виробництва виробів з бетону (шпал) на загальну суму 1 364 464 грн. Суми податкового кредиту по вказаним матеріалам віднесені підприємством до складу податкового кредиту.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

В судовому засіданні представником відповідача, в порушення ст. 71 КАС України, не доведено обставини на підставі яких відповідач дійшов висновку, що використання матеріалу при виробництві продукції, що є основним видом діяльності позивача, не відноситься до його господарської діяльності.

Крім того, згідно п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В судове засіданні досліджено копії податкових накладних на підставі яких включено до податкового кредиту суму ПДВ за 1 квартал 2011 року (а.с.193-250 т.2, а.с. 1-250 т.3, а.с. 1-234 т.4). Відповідач, в ході перевірки та в судовому засіданні зауважень до зазначених документів не висловив.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000292300 від 22.02.2012 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене частково на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2 081,60 грн., в розмірі пропорційному задоволеним вимогам. Тому на користь Позивача належить присудити з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1 081 гривні 62 коп. грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000312300 від 22.02.2012 в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Україна Промресурс" податкового зобов'язання із податку на прибуток в сумі 1 124 059,45 гривень та штрафних санкцій в сумі 89 670,15 гривень, а всього на суму 1 213 729,6 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції №0000292300 від 22.02.2012, якими товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Україна Промресурс" нараховано податкове зобов'язання із податку на додану вартість в сумі 272 893 гривень та штрафні санкції в сумі 1 гривня, а всього на суму 272 894 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 1 081 гривні 62 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі -23.04.2012.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун