Постанова № 23659802, 10.04.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/204/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

за участю представників позивача Драганчука Ю.В., Гаврилюк О.С., Коломейчука О.М.,

представника відповідача Вознюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агропостач» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агропостач» звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003912301 від 09.12.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) разом із штрафними санкціями на суму 272749,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі акту про результати зустрічної звірки ТзОВ «Захід Агропостач» щодо документального підтвердження господарських операцій із ПП «Опт-Бест» їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року №9192/23-2/35143982 від 17.11.2011 року було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. В ході перевірки було встановлено, що діяльність посадових осіб ТзОВ «Захід Агропостач» по взаєморозрахунках із ПП «Опт-Бест» направлена на несплату податків та суперечить інтересам держави та суспільства. Укладені з ПП «Опт-Бест» правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків. Такі висновки відповідача базуються на тому, що ТзОВ «Захід Агропостач» не було надано сертифікатів відповідності та паспортів на отриманні від ПП «Опт-Бест» запчастини, а також документів, що підтверджують транспортування товару.

Для підтвердження факту реальності надання та отримання товарів за договором, укладений між ТзОВ «Захід Агропостач» та ПП «Опт-Бест» має значення не лише наявність податкових накладних, а й документи, які засвідчують факт передачі товару, його поставки, оформлення відповідних документів, які підтверджують його оплату, а також будь-які інші документальні дані, які свідчать про те, що відповідні товари було реально поставлено та отримано. А відтак, сукупність наданих позивачем доказів свідчить про те, що придбаний товар використовується в подальшій статутній господарській діяльності позивача, спрямованій на отримання прибутку, що є безумовним свідченням реальності господарських операцій.

Враховуючи, що позивачем надано суду матеріали, які підтверджують придбання товарів та їх подальшу реалізацію з відповідним відображенням таких операцій в бухгалтерському обліку, сплатою податків та поданням відповідної податкової звітності, що підтверджує реальність здійснення господарської діяльності та спростовує твердження відповідача щодо нікчемності договорів, та, відповідно, підтверджує, що прийняте відповідачем рішення є незаконним, необґрунтованим належними доказами, а саме рішення підлягає касуванню.

Відповідачем було надано заперечення, яке обґрунтовано наступним. В ході проведення перевірки ТзОВ «Захід Агропостач» не надано сертифікатів відповідності та паспортів на товари, що були предметом поставки згідно укладених між позивачем та ПП «Опт-Бест» договорів. Також позивачем не надано документів, що підтверджують транспортування згаданого товару.

Крім того, на запит Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до ДПІ у Вишгородському районі про проведення зустрічної перевірки по ПП «Опт-Бест» було отримано відповідь про те, що фінансово-господарські операції проведені посадовими особами ПП «Опт-Бест» мають ознаки сумнівності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди та вбачаються ознаки нікчемності укладених правочинів.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав у ньому викладених та просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому судом враховано наступне.

Працівниками Луцької об'єднаної державної податкової інспекції з 02.11.2011 року по 08.11.2011 року було проведено зустрічну перевірку ТзОВ «Захід Агропостач» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП «Опт-Бест», їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт №9192/23-2/35143982 від 17.11.2011 року. Перевіркою було встановлено, що правочини укладені між позивачем та ПП «Опт-Бест» були укладені без мети настання реальних наслідків і спрямовані лише на створення умов контрагентам-вигодонабувачам для отримання права на формування податкового кредиту в силу безтоварності господарських операцій. В результаті цього ТзОВ «Захід Агропостач» завищено податковий кредит за серпень 2011 року на суму 181833,25 грн. і відповідно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті у відповідний податковий період.

За наслідками перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №0003912301 від 09.12.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) разом із штрафними санкціями на суму 272749,00 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивачем не було надано перевіряючим сертифікатів відповідності та паспортів на придбані у ПП «Опт-Бест» запчастини до сільськогосподарської техніки та документів, що підтверджують транспортування вказаного товару, а відтак взаємовідносин між позивачем та ПП «Опт-Бест» носять безтоварний характер.

Крім того, Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було направлено запит до ДПІ у Вишгородському районі про проведення зустрічної перевірки контрагента ПП «Опт-Бест». У відповідь було отримано акт №2462/23-1/36832340 від 08.11.2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Опт-Бест» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з фермерським господарством «Рубас». Згідно отриманої інформації фінансово-господарські операції проведені посадовими особами ПП «Опт-Бест» мають ознаки сумнівності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди та вбачаються ознаки нікчемності укладених правочинів.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Опт-Бест» було укладено договори поставки товару №0307-1/11 від 30.07.2011 року та №0808-1/11 від 08.08.2011 року на поставку, відповідно запасних частин до автотракторної та сільськогосподарської техніки та металопрокату.

На виконання договору №0307-1/11 від 30.07.2011 року позивачем було придбано відповідно до специфікації №1 від 30.07.2011 року, видаткової накладної №РН-000007 від 01.08.2011 року, податкової накладної №7 від 01.08.2011 року, специфікації №2 від 07.08.2011 року, видаткової накладної №РН-000061 від 08.08.2011 року, податкової накладної №61 від 08.08.2011 року, специфікації №3 від 09.08.2011 року, видаткової накладної №РН-000070 від 10.08.2011 року, податкової накладної №670 від 10.08.2011 року, специфікації №4 від 14.08.2011 року, видаткової накладної №РН-000090 від 15.08.2011 року, податкової накладної №90 від 15.08.2011 року, специфікації №5 від 16.08.2011 року, видаткової накладної №РН-000099 від 17.08.2011 року, податкової накладної №99 від 17.08.2011 року, специфікації №8 від 21.08.2011 року, видаткової накладної №РН-000117 від 22.08.2011 року, податкової накладної №117 від 22.08.2011 року, специфікації №7 від 22.08.2011 року, видаткової накладної №РН-000123 від 23.08.2011 року, податкової накладної №123 від 23.08.2011 року, специфікації №8 від 25.08.2011 року, видаткової накладної №РН-000143 від 26.08.2011 року, податкової накладної №143 від 26.08.2011 року товарів на загальну суму 817493,64 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 136248,94 грн.

На виконання договору №0808-1/11 від 08.08.2011 року позивачем було придбано відповідно до специфікації №1 від 08.08.2011 року, видаткової накладної №РН-000065 від 09.08.2011 року, податкової накладної №65 від 09.08.2011 року товарів на загальну суму 273505,88 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 45584,31 грн.

Розрахунки по зазначеним господарським операціям було здійснено в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено вимоги до оформлення податкових накладних, так податкова накладна повинна містити такі обов'язкові реквізити - порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

З досліджених у судовому засіданні податкових накладних вбачається, що вони складені у повній відповідності до встановлених Законом вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Досліджені в судовому засіданні видаткові накладні відповідають вимогам чинного законодавства до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Суд не бере до уваги доводи податкового органу відносно того, що ненадання сертифікату відповідності при поставці товару свідчить про фіктивність господарської операції з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про підтвердження відповідності», яким встановлено правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності, визначено сертифікат відповідності, як документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Таким чином, сертифікат відповідності є підтвердженням відповідності продукції певним вимогам якості чи стандартів і не є первинним документом, що підтверджує факт поставки в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». А отже, сертифікат відповідності не може розглядатись як належний доказ в податкових правовідносинах, а відтак його наявність чи відсутність не стосується предмету доказування у даній справі.

Судом встановлено, що при проведені перевірки відповідачем не було всебічно досліджено рух активів позивача, зокрема, не було досліджено даних бухгалтерського обліку щодо облікування отриманих товарів на складі позивача та подальшого перепродажу цих товарів. Таким чином, відповідачем не було досліджено чи використовувались в господарській діяльності позивача отриманні від ПП «Опт-Бест» товари.

Водночас в судовому засіданні було досліджено первинні та бухгалтерські документи, що свідчать про отримання на складі та подальший перепродаж товарів отриманих відповідно до умов договорів поставки укладених між позивачем та ПП «Опт-Бест». При цьому перепродаж товарів було здійснено позивачем за більшою, ніж закупівельна, вартістю.

Про наявність зазначених обставин свідчать досліджені в судовому засіданні договори поставки, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які відповідають вимогам до первинних документів встановлених чинним законодавством; відомості прибутків та видатків по складу за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року в розрізі контрагентів; оборотна відомість по складу за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Таким чином, при здійсненні господарських операцій по купівлі товарів у ПП «Опт-Бест» та подальшому їх перепродажі в діях позивача була наявна господарська мета, яка полягає в отриманні прибутку.

Крім того, як вбачається з акту №9192/23-2/35143982 від 17.11.2011 року та знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, при здійсненні зустрічної перевірки ПП «Опт-Бест» ДПІ у Вишгородському районі не досліджувались взаємовідносини останнього з позивачем та їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем та дослідженні в судовому засіданні докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, підтверджують відповідність суті укладених позивачем правочинів змісту фактичних господарських операцій, а відтак свідчать про правомірність включення до складу податкового кредиту витрат за досліджуваною господарською операцією.

Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини 2 цієї ж норми, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні податкового повідомлення-рішення №0003912301 від 09.12.2011 року відповідачем не було враховано усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а отже оскаржуване повідомлення-рішення винесене необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0003912301 від 09.12.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агропостач» сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 13 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер