Постанова № 23657043, 17.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 51/537

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г

суддів: Сухового В.Г.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Марвано А.Т.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.04.2012 року,

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 5 від 01.02.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Армпромсервіс»

на рішення господарського суду міста Києва від 20 лютого 2012 року,

у справі № 51/537 (суддя Пригунова А.Б.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІС», м. Вишневе,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Армпромсервіс», м. Київ,

про стягнення 136 841 грн. 51 коп.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЛІС» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Армпромсервіс» про стягнення основного боргу, пені та 3% річних (а.с. 8-10).

23 січня 2012 року та 13 лютого 2012 року позивач подавав заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 52-53,89-92).

Рішенням господарського суду міста Києва від 20 лютого 2012 року по справі № 51/537 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ «Армпромсервіс» на користь ТОВ «ЛІС» 127 458 грн. 00 коп. заборгованості, 5 358 грн. 47 коп. пені, 1 037 грн. 12 коп. - 3% річних та 2 677 грн. 07 коп. судового збору (а.с. 102-106).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20 лютого 2012 року по справі № 51/537 та відмовити у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рахунок-фактура № СФ-0000079 від 21 вересня 2011 року відповідачеві не надавався, а тому останній вважає, що строк оплати за отриманий товар не наступив. Також скаржник наголосив, що 31 січня 2012 року ним проведена часткова оплата суми основного боргу, що не було враховано місцевим господарським судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2011 року, апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 20 лютого 2012 року по справі № 51/537 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 17 квітня 2012 року.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 17 квітня 2012 року підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20 лютого 2012 року, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення місцевого господарського суду у справі № 51/537 без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 17 квітня 2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

25 липня 2011 року між ТОВ «ЛіС» (постачальник) та ТОВ «Армпромсервіс» (покупець) було укладено договір поставки № 460 (надалі-Договір) (а.с. 14-17).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити фарбу та фарбники (далі-товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим Договором, прийняти й оплатити товар.

Згідно з п.п. 3.1 та 3.1.1 Договору товар, що є предметом поставки за цим Договором, відвантажується відповідно до письмової заявки покупця не пізніше 7 календарних днів з моменту її погодження постачальником. Покупець оформлює письмову заявку на поставку товару на підставі цього договору та специфікації, яка додається до нього та є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що поставка здійснюється на умовах FCA відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «ІНКОТЕРМС» 2000.

Відповідно до п. 4.2 Договору поставка товару може здійснюватися партіями. Про поставку відповідної партії товару сторони оформляють видаткову накладну, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

25 липня 2011 року відповідач надав позивачеві заявку на отримання товарів (а.с. 19).

21 вересня 2011 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 127 458 грн. 00 коп., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками товариств видатковою накладною № РН-0000061 від 21 вересня 2011 року (а.с. 20). Як вказано у накладній, поставка здійснювалась на підставі рахунку-фактури № СФ-0000079 від 21 вересня 2011 року (а.с. 21).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом 15 днів з моменту виставлення рахунків на відповідну партію товару.

Рахунок було виставлено відповідачеві 21 вересня 2011 року, про що також було зазначено у видатковій накладній № РН-0000061 від 21 вересня 2011 року.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за отриманий товар у строк до 06 жовтня 2011 року. Проте, ТОВ «Армпромсервіс» своєчасну оплату отриманого товару не провів в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 127 458 грн. 00 коп.

Після порушення провадження у справі № 51/537 відповідач частково оплатив існуючу заборгованість перерахувавши позивачеві 5 000 грн. 00 коп., про що зазначав сам позивач у заяві про збільшення позовних вимог (а.с. 89-92). Також, часткова оплата підтверджується платіжним дорученням № 25 від 31 січня 2012 року.

Отже, сума боргу відповідача станом на день прийняття спірного рішення місцевим господарським судом складає 122 458 грн. 00 коп., а тому позов у цій частині підлягає задоволенню. Натомість провадження у справі № 51/537 в частині стягнення з відповідача 5 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню.

Наведеного не було з'ясовано місцевим господарським судом, у результаті чого суд першої інстанції припустився неточності у розрахунку суми основного боргу.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За приписами ч.ч. 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 9.2. договору за прострочення платежу відповідач сплачує відповідачу пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Разом з тим статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Зважаючи на наведену норму, колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування пені та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 9.1.2», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила що з відповідача слід стягнути 5 358 грн. 47 коп. пені та 1 037 грн. 12 коп. трьох відсотків річних.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Господарським судом міста Києва при прийнятті рішення у справі не виконано вимог викладених вище. Зокрема, місцевим господарським судом неповно з'ясовано дійсну суму несплаченої заборгованості відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення.

Отже, місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Армпромсервіс» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 20 лютого 2012 року слід змінити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 4 ст. 103, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Армпромсервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 20 лютого 2012 року у справі № 51/537 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20 лютого 2012 року по справі № 51/537 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Армпромсервіс» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 18, код ЄДРПОУ 30057480) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15, код ЄДРПОУ 19407655) 122 458 грн. 00 коп. заборгованості, 5 358 грн. 47 коп. пені, 1 037 грн. 12 коп. трьох відсотків річних, 2 677 грн. 07 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 5 000 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.»

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15, код ЄДРПОУ 19407655) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Армпромсервіс» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 18, код ЄДРПОУ 30057480) 50 грн. 00 коп. судового збору за перегляд справи у Київському апеляційному господарському суді.

5. Справу № 51/537 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г

Судді Суховий В.Г.

Агрикова О.В.