Рішення № 23656788, 12.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2012 р. Справа № 5023/502/12

вх. № 502/12

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №140 від 16.02.2012 року

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авітехсервіс", м. Київ

до Малого спільного підприємства "Агробуд", смт. Рогань

про стягнення 61 059,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнюючого розрахунку (вх. №151 від 18.02.2012 року), прийнятого судом до розгляду, просить суд стягнути з відповідача 61 615,77 грн., у тому числі 59040,00 грн. боргу, 1958,94 грн. пені, 379,61 грн. 3% річних та 237,22 грн. інфляційних витрат за договором № 47 про надання послуг баштовим краном, укладеним між сторонами 04.10.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги з урахування уточненого розрахунку та просить суд задовольнити позов. Крім того, 03.04.2012 року представник позивача надав письмові пояснення по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. 03.04.2012 року представник відповідача через канцелярію господарського суду надав відзив на позов (вх. №7074), в якому заперечує проти позову в повному обсязі, зокрема наголошує, що Договір № 47 від 04.09.2009 р. є неукладеним, а також наголошує, що з актів приймання-передачі наданих послуг №206 від 31.10.2011р. та № 224 від 22.11.2011р. не вбачається, які послуги, в якому обсязі та якою вартістю надавались Позивачем.

Крім того, 11.04.2012 року від представника відповідача надійшла заява (вхідний № 3845), в якій він просить суд розглянути справу без участі представника МСП "Агробуд".

12.02.2012 року від позивача до суду надійшло заперечення на відзив, в якому він спростовує твердження відповідача щодо того, що Договір № 47 від 04.09.2009 р. є неукладеним та наголошує, що вказаний договір в повному обсязі відповідає умовам ст. 180 ГК України, а також іншим нормам чинного законодавства. Також, позивач вважає, що твердження Відповідача щодо того, що з актів приймання-передачі наданих послуг №206 від 31.10.2011р. та № 224 від 22.11.2011р. не вбачається, які послуги, в якому обсязі та якою вартістю надавались Позивачем, спростовується змістом актів, в яких чітко зазначено найменування, обсяги наданих послуг, та вартість наданих послуг. Крім того, Відповідач підписав зазначені акти без будь-яких зауважень та заперечень до них, чим фактично підтвердив факт надання Позивачем послуг належним чином відповідно до умов Договору № 47.

Вказане заперечення на відзив досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" (Виконавець) та Малим Спільним Підприємством "Агробуд" (Замовник) укладений Договір №47 про надання послуг баштовим краном від 04.09.2009 року.

Відповідно до п.1.1. Договору ТОВ "Фірма "Авіатехсервіс" зобов'язувалось надати, а МСП "Агробуд" прийняти та оплатити послуги баштового круну FO23/В.

Згідно з п. 5.4. Замовник оплачує вартість послуг та вартість витратних матеріалів наступним чином: Попередня оплата у розмірі 15000,00 грн. - не пізніше 10 числа кожного поточного місяця (п. 5.4.1. договору); остаточний розрахунок за звітний місяць, за виключенням суми, отриманої у якості попередньої оплати - протягом двох банківських днів з дати підписання Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг за звітний місяць (п. 5.4.2. договору).

З матеріалів справи вбачається, що вартість наданих послуг згідно з актами надання послуг за період з жовтня по листопад 2011 року становить 59040,00 грн., з яких по Акту №206 від 31.10.2011 року - 33 120,00 грн., по Акту №210 від 22.11.2011 року - 25 920,00 грн..

27 грудня 2011 року на адресу Відповідача було направлено Претензію №137 від 27.12.2011 р. та Акт надання послуг №224 від 22 листопада 2011 року для підписання.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору відсутність обґрунтованих письмових зауважень Замовника до актів здачі - приймання наданих послуг, або не підписання ним актів здачі-приймання наданих послуг, або повернення Виконавцю підписаних актів здачі-приймання наданих послуг протягом З (трьох) календарних днів з дати їх отримання від Виконавця, вважатиметься прийняттям Замовником наданих послуг. При цьому Замовник зобов'язаний здійснити оплату за такими актами, за виключенням попередньої оплати, протягом шести банківських днів з дати отримання акту здачі-приймання наданих послуг.

МСП "Агробуд" не здійснило оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі - 59 040, грн.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої ст.221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 59040,00 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до частини другої ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Статтею 230 ГК штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити уразі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 8.1.1. договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені за період з жовтня по грудень 2011 року, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення 1958,94 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та річних. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 237,22 грн. інфляційних та 379,61 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом відхиляються заперечення відповідача, оскільки вони ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні приписів чинного законодавства, недоведені суду жодним конкретним доказом, тобто позбавлені правового та фактичного обґрунтування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого спільного підприємства "Агробуд" (62481, Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Харкіська, З, р/р 26009820052961 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк", МФО 351016; ЄДРПОУ: 22623210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авітехсервіс" (03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8, р/р 26004038470 у ПАТ "Банк "Український капітал", МФО 320371; ЄДРПОУ 33234653; ІПН 332346526585) 59040,00 грн. боргу, 1958,94 грн. пені, 379,61 грн. 3% річних та 237,22 грн. інфляційних, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ квітня 2012 року.