Рішення № 23656673, 17.04.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.04.12 Справа № 5021/2987/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання С.Ю.Чижик, розглянув у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 5021/2987/2011, порушеної

за позовом : Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» , м. Харків

до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність від 29.12.2011 року ;

відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 03.11.2009 року .

Суть спору : позивач у своїй позовній заяві № 30-61-1413 від 15.12.2011 р. просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: кафе (літ. А1-цегла, гіпсобл) площа 112,6 кв.м., шиномонтаж для легкових автомобілів (літ. Б -метал., дсп) площею 25,4 кв.м., навіс (гіпсоблок) площею 90,3 кв.м., естокада (літ. 1- бетон), сторожка (в стадії будівництва) (літ. Г), огорожа (№ 1), сторожка (в стадії будівництва) (літ. Д), огорожа (№ 1 - з/бетон) та знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 16 для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", що виникли на підставі Кредитного договору від 22.12.2006 р. № 11102669000 станом на 09.12.2011 року в розмірі 407 863,95 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 240 496,56 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 147 123,74 грн.; пеня за прострочення кредиту - 5 367,86 грн.; пеня за прострочення відсотків - 9 875,79 грн.; неустойка за порушення зобов`язань - 5 000,00 грн. шляхом проведення публічних торгів предмету іпотеки в порядку виконавчого провадження.

Представник відповідача заперечує проти позову, оскільки предмет іпотеки не є власністю відповідача, а відтак неможливо здійснити стягнення предмета іпотеки з відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між сторонами був укладений 22.12.2006 року кредитний договір № 11102669000, за яким позивач надав відповідачеві кредит у сумі 294 000,00 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача по кредитному договору останній передав позивачеві за договором іпотеки № 6942 від 28.12.2006 року , укладеним сторонами, нерухоме майно, а саме : кафе ( літ.А1-цегла, гіпсобл) площею 112,6 кв.м., шиномонтаж для легкових автомобілів (літ. Б - метал., дсп) площею 25,4 кв.м., навіс (літ. В - -), прибудову ( літ б -ДСП метал) , тамбур ( літ. а - цегла , гіпсобл.), шиномонтаж для вантажних автомобілів ( літ. Е - цегла, гіпсоблок) площею 90,3 кв.м., естакаду ( літ.І - бетон), сторожку ( в стадії будівництва) ( літ.

Г- -), огорожу ( № 1 ), сторожку ( в стадії будівництва ) ( літ. Д --), огорожу ( № 1 - з/бетон панелі), по вул. Чернігівській,16 в м. Суми, що було власністю відповідача на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 21 листопада 2006 року по справі № 11/462-06 та ухвали Господарського суду Сумської області від 04 грудня 2006 року по справі № 11/462-06, зареєстрованих в Комунальному підприємстві « Сумське міське бюро технічної інвентаризації» .

У відповідності з пунктами 2.1..1, 4.1 договору іпотеки № 6942 від 28.12.2006 року, у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань перед позивачем за кредитним договором.

Враховуючи, що термін повернення кредиту в повному обсязі був визнаний таким, що настав, а заборгованість за кредитним договором не сплачена, позивач отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.2 договору іпотеки та ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, зокрема, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, що розглядається у даній справі, до відповідача - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 як іпотекодавця - власника предмета іпотеки про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення публічних торгів предмету іпотеки в порядку виконавчого провадження.

Під час розгляду даної справи господарським судом встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2008 року рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2006 року № 11/462-06, яким було визнано право власності на предмет іпотеки за суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, скасовано за скаргою ТОВ «ЮА», поданою в порядку ст. 107 ГПК України; справу направлено до Господарського суду Сумської області на новий розгляд.

01.07.2008 року ТОВ «ЮА» подало до Господарського суду Сумської області позовну заяву про визнання за ним права власності на нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1, і Господарський суд Сумської області допустив до участі у справі № 11/462-06 в якості третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «ЮА».

29.09.2008 року ТОВ «ЮА» було подано уточнення до позовної заяви, в якій третя особа (ТОВ «ЮА») з самостійними вимогами просить визнати за нею право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1, а саме: кафе площею 121,9 кв.м., шиномонтаж площею 24,0 кв.м., навіс площею 81,6 кв.м. Уточнені позовні вимоги вмотивовані були тим, що майно на яке ТОВ «ЮА» просить визнати право власності, було внесене ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ «ЮА» у 2004 році.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.10.2008 року у справі № 11/462-06, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.209 року, позов СПД-ФО ОСОБА_1 залишено без розгляду, а позов ТОВ «ЮА» про визнання права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 (кафе площею 121,9 кв.м., шиномонтаж площею 24,0 кв.м., навіс площею 81,6 кв.м.) задоволено.

Як свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством «Сумське міське БТІ» (а.с. 71) № 22100362 від 10.03.2009 року, на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 28.10.2008 року за ТОВ «ЮА» 10.03.2009 року було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі та споруди, на момент реєстрації повністю перепланованої та реконструйованої, по АДРЕСА_1.

Тобто, після набрання рішенням Господарського суду Сумської області від 28.10.2008 року у справі № 11/462-06 (це рішення набрало законної сили 19.02.2009 року) щодо задоволення позову ТОВ «ЮА» про визнання його права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 вищезгадані будівлі та споруди повністю переплановані та реконструйовані, а отже вже не ті, що є предметом іпотеки, були зареєстровані як власність ТОВ «ЮА».

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 21 травня 2009 року у справі № 11/462-06 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року та рішення Господарського суду Сумської області від 28.10.2008 року у справі № 11/462-06 скасовано в частині визнання за ТОВ «ЮА» права власності на нерухоме майно і в цій частині справу було направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду було залишено без змін (а.с. 51-55).

Під час нового розгляду справи № 11/462-06 ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.10.2009 року позов ТОВ «ЮА» про визнання за ним права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 (кафе площею 121,9 кв.м., шиномонтаж площею 24,0 кв.м., навіс площею 81,6 кв.м.) залишено без розгляду.

Таким чином, рішення Господарського суду Сумської області від 21.11.2006 року у справі № 11/462-06, яким було визнано право власності на предмет іпотеки за СПД-ФО ОСОБА_1, було скасоване постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2008 року у справі № 11/462-06, а рішення Господарського суду Сумської області від 28.10.2008 року у справі № 11/462-06, яким було визнано за ТОВ «ЮА» право власності на повністю переплановані та реконструйовані будівлі та споруди по АДРЕСА_1, що не є об`єктами нерухомості тотожними предмету іпотеки (тобто, не є предметом іпотеки), було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2009 року у тій же справі № 11/462-06.

Згідно довідки Комунального підприємства «Сумське міське БТІ» від 13.05.2011 року, копію якої надав до матеріалів даної справи позивач (а.с. 74), за громадянкою ОСОБА_1 станом на 13.05.2011 року ніякого нерухомого майна за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 16 не зареєстровано на праві власності.

Тобто, предмет іпотеки, на який позивач у даній справі, звернувшись з позовом до відповідача - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, просить звернути стягнення з метою погашення заборгованості відповідача по кредитному договору в сумі 407 863,95 грн., не є власністю відповідача.

У ТОВ «ЮА» предмет іпотеки у власності взагалі не перебував, оскільки ті об`єкти нерухомості (будівлі та споруди), які визнавались рішенням Господарського суду Сумської області від 28.10.2008 року у справі № 11/462-06 власністю ТОВ «ЮА», не були тотожними предмету іпотеки і вони не є тим предметом іпотеки (тими об`єктами нерухомості), на які позивач у даній справі просить звернути стягнення, позиваючись до відповідача.

Як свідчать матеріали даної справи, зокрема, ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 24 листопада 2011 року у справі № 6-194/11, копія якої надана позивачем (а.с. 73), ще 21 вересня 2010 року в Ковпаківському ВДВС Сумського МУЮ відкрито виконавче провадження для примусового виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 липня 2010 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» (позивача) заборгованості за кредитним договором № 11102669000 від 22 грудня 2006 року в розмірі 310 894,60 грн.

Під час розгляду заяви державного виконавця ВДВС про визначення способу і порядку виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28.07.2010 р., в ухвалі від 24.11.2011 року у справі № 6-194/11 Зарічний районний суд м. Суми встановив, що в заяві про відкриття виконавчого провадження представником АТ «УкрСиббанк» (позивача) було заявлене клопотання про першочергове звернення на заставлене нерухоме майно боржника (відповідача), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Зарічний районний суд м. Суми встановив, що його рішення щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 може виконуватися шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, але реально здійснити звернення стягнення на об`єкти нерухомості у державного виконавця відсутня можливість через відсутність підтвердження факту державної реєстрації права власності на це майно з боку БТІ.

Зарічним районним судом м. Суми у вищезгаданій ухвалі, зокрема, зазначено, що державний виконавець не позбавлений можливості здійснити заходи, направлені на виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на інше майно, належне боржникові (в тексті ухвали помилково зазначено замість боржника - стягувача).

Тобто, ще до звернення з позовною заявою, що розглядається у даній справі, до Господарського суду Сумської області, позивачеві було відомо про відсутність державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за будь-якою особою, у тому числі і за відповідачем, що унеможливлює реальне здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», оскільки предмет іпотеки не має власника.

Між тим, згідно ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються також саме у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Позивач, звернувшись до господарського суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки визначив відповідачем іпотекодавця, який згідно пункту 1.1 договору іпотеки № 6942 від 28.12.2006 р., є власником предмета іпотеки на підставі рішення Господарського суду сумської області від 21.11.2006 р. по справі № 11/462-06 та ухвали того ж суду від 04.12.2006 р., зареєстрованих в КП «СМБТІ».

Проте, як випливає з усього вищевикладеного, на даний час предмет іпотеки не є власністю відповідача, а тому позивач звернувся з позовною заявою до неналежного відповідача, у якого неможливо витребувати (вилучити) предмет іпотеки та звернути на нього стягнення у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Пред`явленням такого позову до відповідача, який не є власником предмета іпотеки, позивач не може захистити своє право на отримання заборгованості за кредитом з вартості реалізованого в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», предмету іпотеки (нерухомого майна), а відтак у даному випадку та за даних обставин це не є належним способом захисту прав позивача.

Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернено стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності.

На даний час ті об`єкти нерухомого майна, на які позивач у своїй позовній заяві просить суд звернути стягнення, не відповідають вимогам статті 5 Закону України «Про іпотеку» до предмету іпотеки, оскільки ті об`єкти не належать іпотекодавцю на праві власності, не можуть бути відчужені іпотекодавцем і на них відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення, об`єкти нерухомого майна не зареєстровані на даний час у встановленому порядку як окремі виділені у натурі об`єкти права власності.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі, зокрема, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди).

У даному випадку відбулась втрата іпотекодавцем переданого в іпотеку нерухомого майна, оскільки він втратив право власності на те нерухоме майно.

За таких обставин, згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека відповідача за договором іпотеки № 6942 від 28.12.2006 року припинилася а відтак позовні вимоги позивача до відповідача у даній справі є безпідставними та необґрунтованими.

Слід також зазначити, що позивач не подав суду жодного доказу на підтвердження реального існування на даний час тих об`єктів нерухомості, які були предметом іпотеки за договором іпотеки № 6942 від 28.12.2006 року, з огляду на те, що за ТОВ «ЮА» визнавалося право власності на повністю переплановані та реконструйовані нежитлові будівлі та споруди по АДРЕСА_1, які були внесені ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ «ЮА».

Між тим, згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.

З огляду на все вищевикладене, позивач не довів суду належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх позовних вимог у даній справі до відповідача, що тягне за собою відмову в задоволенні позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в задоволенні його позову.

Тому, керуючись ст.ст. 5,17,39,41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 50,52,53,55,58,61,62,62-1,62-2,66 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 33, 34, 43, 46, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

СУДДЯ П. І. ЛЕВЧЕНКО

Повне рішення складено 20.04.2012 року.