Рішення № 23656379, 17.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-27/1358-2012 17.04.12

За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі

1) Міністерства фінансів України та

2) Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

До Публічного акціонерного товариства «ДОК-3»

Третя особа Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»

Про стягнення 37 181 191, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від прокурора: Від позивача: не з'явились; 1) не з'явились; Від відповідача: Від третьої особи: 2) ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 27.12.2011 року; ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 11.10.2011 року; не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»»до Публічного акціонерного товариства «ДОК-3»про стягнення збитків у сумі 38 467 346, 36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч існуючим зобов'язанням за договором іпотеки та зловживаючи правом на володіння та користування предметом іпотеки, здійснив знищення майна, яке перебуває в іпотеці у позивача 2 і за рахунок якого останній мав право задовольнити свої грошові вимоги. Враховуючи зазначене, позивачі просять суд стягнути з відповідача збитки у розмірі заборгованості за кредитом у сумі 24 854 678, 19 грн., заборгованості по сплаті відсотків за кредитом у сумі 11 065 170, 82 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 1 166 443, 86 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 1 381 053, 49 грн., що разом становить 38 467 346, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.02.2012 року.

Представники позивачів у судовому засіданні 27.02.2012 року подали витребувані ухвалою суду докази та підтримали позовні вимоги.

Прокурор, представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання 27.02.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 року відкладено розгляд справи до 20.03.2012 року.

У судовому засіданні 20.03.2012 року представник позивача 1 подав витребувані судом докази та підтримав позовні вимоги.

Представник позивача 2 у судовому засіданні 20.03.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 20.03.2012 року не з'явився, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року відкладено розгляд справи до 09.04.2012 року.

Представники позивача 1 та позивача 2 у судовому засіданні 09.04.2012 року підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.04.2012 року подав документи на вимогу ухвали суду та заперечував проти позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що ПАТ «АКБ «Київ»»неодноразово був повідомлений відповідачем про необхідність знесення об'єкту іпотеки на виконання вимог розпорядження Київської міської державної адміністрації, а також враховуючи те, що згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека нерухомого майна є припиненою у зв'язку з його знищенням, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Сторони підтримали заявлене у судовому засіданні 20.03.2012 року клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року відкладено розгляд справи до 17.04.2012 року.

У судовому засіданні 17.04.2012 року представник позивача 2 підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.04.2012 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із вимогами ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 566 від 10.06.2009 «Про капіталізацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»»держава в особі Міністерства фінансів України взяла участь у капіталізації зазначеного банку, після чого її частка у статутному капіталі банку стала складати 99,94 %.

Порушення відповідачем зобов'язань по договору іпотеки до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов'язань перед кредиторами, зокрема, перед державою в особі Національного банку України. Одночасно, відсутність надходжень коштів за кредитним договором перешкоджає виконанню банком своїх зобов'язань по виплаті вкладникам банку (фізичним та юридичним особам) нарахованих процентів за депозитними вкладами.

Таким чином, прокурором даний позов заявлений в інтересах держави, оскільки невиконання зобов'язань по договору № 52/08 від 29.07.2008 року, призвело до ненадходження коштів до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»», а відтак до порушення державних інтересів, оскільки 99,97% статного капіталу банку належить державі.

Як встановлено судом, 29.07.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Київ», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»»(надалі - банк) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»»(надалі - позичальник) укладено договір № 52/08 (надалі -кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику кредит для придбання сільськогосподарської техніки на наступних умовах: ліміт кредиту 26 400 000, 00 грн., строк користування кредитом з 29.07.2008 року по 28.07.2011 року, розмір плати за користування кредитом 17% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 02.02.2009 року між банком та Відкритим акціонерним товариством «ДОК-3», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДОК-3»(надалі - іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 482 (надалі -договір іпотеки), у відповідності до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: літ. М - компресорна, цех ДСП, цех готової продукції, цех клеєних конструкцій, загальною площею 4 109, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Крім того, 02.02.2009 року між відповідачем та Закрити акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Рокада»»був укладений договір МЗ № 02/09 добровільного страхування предмету іпотеки, згідно якого об'єктом страхування є нерухоме майно, передане відповідачем позивачеві 2 за договором іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 34/157 від 19.05.2010 року встановлено, що банк свої зобов'язання за кредитним договором № 52/08 від 29.07.2008 року виконав у повному обсязі на надав позичальнику кредитні кошти.

У свою чергу, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором у встановлені договором строки не виконав, у зв'язку із чим рішенням Господарського суду міста Києва № 34/157 від 19.05.2010 року стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»»на користь банку заборгованість за кредитним договором № 52/08 від 29.07.2008 року у сумі 28 998 531, 57 грн. Також, у рахунок погашення заборгованості Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»»за кредитним договором № 52/08 від 29.07.2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 а саме: літ. М -компресорна, цех ДСП , склад готової продукції, цех клеєних конструкцій загальною площею 4 109, 10 кв. м., що належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству «ДОК-3»для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства за кредитним договором № 52/08 від 29.07.2008 року на загальну суму 28 998 531, 57 грн. за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначає, що у процесі виконавчого провадження, по виконанню рішення Господарського суду міста Києва № 34/157 від 19.05.2010 року, встановлена відсутність нерухомого майна, що є предметом іпотеки, у зв'язку із знесенням іпотекодавцем , про що складений акт державного виконавця від 14.02.2011 року.

Беручи до уваги викладене прокурор просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі заборгованості за кредитом у сумі 24 854 678, 19 грн., заборгованості по сплаті відсотків за кредитом у сумі 11 065 170, 82 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 1 166 443, 86 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 1 381 053, 49 грн., що разом становить 38 467 346, 36 грн.

Відповідно до ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з приписів ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно із п. 4.1.1. договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний вживати необхідні заходи, передбачені договором для збереження предмету іпотеки, які виключають його пошкодження чи втрату (зниження, загибель), не припускати амортизації (зносу).

При втраті (зниженні, загибелі) або пошкодженні предмета іпотеки з його вини або виникненні загрози такої втрати чи пошкодження негайно повідомити про це іпотекодержателя і на вимогу останнього замінити його іншим рівноцінним майном, або, якщо це неможливо, відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки або, незалежно від настання терміну, виконати основне зобов'язання, з відшкодуванням іпотекодержателю завданих збитків (п. 4.1.3 договору іпотеки).

Так, судом встановлено, що 18.12.2009 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було прийнято розпорядження № 1413 «Про знесення нежилих будівель та споруд на вул. Межигірський, 78 у Подільському районі», відповідно до якого було зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «ДОК-3»за рахунок власних коштів знести нежитлові будинки та споруди (літ. М, літ. Н, літ. Х) на АДРЕСА_1

Крім того, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, останньому було відомо до укладання договору іпотеки, що на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.07.2004 року № 1312 «Про відновлення робіт із проектування та спорудження Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену від станції «Вокзальна» до житлового масиву Вигурівщина-Троєщина з електродепо»частина території відповідача, яка надана банку в іпотеку потрапила в зону будівництва та підлягає знесенню.

Враховуючи вищевикладене, 25.03.2009 року було проведено засідання Спостережної ради відповідача, на якому прийнято рішення звернутися до АКБ «Київ»та ЗАТ «АСК «Рокада»з пропозицією про розірвання договору іпотеки та відповідно договору страхування, про що свідчить протокол № 19 засідання Спостережної ради ВАТ «ДОК-3»від 25.06.2009 року.

06.03.2009 року між відповідачем та ЗАТ «АСК «Злагода»була укладена додаткова угода № 1 до договору МЗ № 02/09 добровільного страхування предмету іпотеки від 02.02.2009 року про розірвання даного договору за згодою сторін.

Що стосується розірвання договору іпотеки, то 25.06.2009 року між АКБ «Київ»та відповідачем укладена гарантійна угода, відповідно до якої відповідач гарантує, що розрахунки за договорами відчуження об'єктів іпотеки будуть здійснюватися виключно через його поточний рахунок № 26006200265901 в Подільській філії банку, і що за умовами угоди відчуження грошові кошти від реалізації надійдуть на вказаний рахунок в банку не пізніше 26.06.2009 року (п. 5 гарантійної угоди). Відповідач гарантує, що вказані в п. 5 цієї угоди грошові кошти будуть використані для погашення заборгованості позичальників банку на підставі окремо укладених угод з відповідачем (п. 6 гарантійної угоди).

Як вбачається із акту державного виконавця від 14.02.2011 року нежилі приміщення, які були предметом договору іпотеки знесені на підставі розпорядження КМДА № 1413 від 18.12.2009 року.

Однак, станом на день розгляду справи, грошові кошти для задоволення вимог банку в рахунок погашення заборгованості третьої особи за кредитним договором не надійшли.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не здійснив дій щодо перерахування коштів отриманих в рахунок компенсації за знесенні будівлі, як-то передбачено гарантійною угодою.

Водночас, рішення Господарського суду міста Києва № 34/157 від 19.05.2010 року, також не виконано у зв'язку із відсутністю предмета іпотеки. Інше ліквідне забезпечення іпотекодержателю не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, відповідачем не доведено, що знищення предмету іпотеки сталося внаслідок випадку чи непереборної сили. Крім того, як зазначалося вище, відповідач знав про наступне знищення предмету іпотеки до укладення з позивачем 2 догвоору іпотеки.

Отже, судом встановлено причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача та понесенням банком збитків у розмірі 28 998 531, 57 грн. (загальна сума заборгованості встановлена рішенням № 34/157 від 19.05.2010 року).

При цьому, суд зазначає, що наявність збитків у розмірі 9 468 814, 79 грн. (різниця між заявленими до стягнення прокурором збитками і розміром вимог задоволених рішенням № 34/157 від 19.05.2010 року) не доведена позивачами належними та допустимими доказами.

Так, як зазначалося вище, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Пеня за несвоєчасне повернення кредиту та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом не є втратами, які особа зазнала у зв'язку із зниженням речі або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права в розумінні статті 22 ЦК України.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на наявність вини відповідача у вигляді бездіяльності, а також причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та збитками, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 28 998 531, 57 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 224 ГК України, статтями 22 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДОК-3» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 78; код ЄДРПОУ 04012106) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; код ЄДРПОУ 14371869) збитки у розмірі 28 998 531 (двадцять вісім мільйонів дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 57 коп., 48 529 (сорок вісім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 64 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А.

дата підписання 23.04.2012 року