Рішення № 23656376, 12.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/3022-2012 12.04.12

За позовом LTD «IMPERIA»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Статус-Трейд»

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1-представник за довіреністю

Від відповідача не зявився

У судовому засіданні 12.04.2012 на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про зобов'язання останнього протягом 5 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили поставити позивачу продукцію за контрактом № G-29 від 29.12.2010, а саме: молоко цільне згущене з цукром варене «Іриска»в банці №7 ТУ У 15.5-00418188-006:2008 8,5% жирності (380 г.) - 18 000 (шт.) по ціні 0,62 доларів США - 11 160,00 доларів США; молоко цільне згущене з цукром в банці № 7 ДСТУ 4274:2003 8,5% жирності (380 г.) - 29 250 (шт.) по ціні 0,60 доларів США - 17 550,00 доларів США, а загалом на суму: 28 710, 00 дол. США, а також стягнути з відповідача 17 852,94 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 20.12.2010 по 22.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 було порушено провадження в справі № 5011-47/3022-5011 та призначено її до розгляду на 27.03.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 розгляд справи відкладено на 12.04.2012.

В судовому засіданні 12.04.2012 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч ст. 526 Цивільного кодексу України та умов укладеного контракту № G-29 від 29.12.2010 не було здійснено поставку оплаченого позивачем товару, зазначеного у рахунку -фактурі на суму 28 710,00 дол. США, у зв'язку з чим позивач на підставі статті 693 ч. 2 Цивільного кодексу України просив суд зобов'язати відповідача здійснити поставку обумовленого товару на вказану суму. Також, оскільки позивачем було перераховано на користь позивача грошові кошти в якості оплати за товар. який не був поставлений відповідачем, позивач просив суд на підставі статті 536 Цивільного кодексу України стягнути 17 852,94 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 20.12.2010 по 22.12.2011.

В судові засідання 27.03.2012, 12.04.2012 - відповідач свого представника - не направляв. Про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву та витребуваних судом документів-не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був позбавлений права подати витребувані документи через канцелярію суду або направити їх на адресу суду поштовим відправленням.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2010 між позивачем - LTD «IMPERIA», як покупцем, та відповідачем -ТОВ «Торговий дім «Статус-Трейд», як продавцем, було укладено контракт № G-29 від 29.12.2010 (далі - контракт) (оригінал якого досліджено судом в судовому засіданні, а належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити молочні консерви (далі -товар) по цінах, в кількості та асортименті і в терміни, узгоджені сторонами специфікаціях на кожну партію товару(п. 1.1).

Умовами контракту сторони погодили, ціна товару встановлюється на кожну конкретну партію товару та відображається у відповідній специфікації та рахунку -фактурі (п. 2.1), товар поставляється покупцю на умовах, вказаних у специфікації (п. 3.1), строк відвантаження товару -14 календарних днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.2).

Відповідно до специфікації № 1 від 02.12.2010 до контракту, сторонами погоджено, що продавець поставляє покупцю наступний товар: молоко цільне згущене з цукром варене «Іриска»в банці №7 ТУ У 15.5-00418188-006:2008 8,5% жирності (380 г.) - 18 000 (шт.) по ціні 0,62 доларів США - 11 160,00 доларів США; молоко цільне згущене з цукром в банці № 7 ДСТУ 4274:2003 8,5% жирності (380 г.) - 29 250 (шт.) по ціні 0,60 доларів США - 17 550,00 доларів США, а загалом на суму: 28 710, 00 дол. США; строк поставки: протягом 14 календарних днів з моменту зарахування коштів на рахунок продавця.

Відповідно до виставленого відповідачем позивачу по контракту рахунку -фактури № 1 від 02.12.2010 на оплату товару (молоко цільне згущене з цукром варене «Іриска»в банці №7 ТУ У 15.5-00418188-006:2008 8,5% жирності (380 г.) - 18 000 (шт.) по ціні 0,62 доларів США - 11 160,00 доларів США; молоко цільне згущене з цукром в банці № 7 ДСТУ 4274:2003 8,5% жирності (380 г.) - 29 250 (шт.) по ціні 0,60 доларів США - 17 550,00 доларів США, а загалом на суму: 28 710, 00 дол. США), позивачем було сплачено 06.12.2010 на користь відповідача в якості передоплати по контракту загалом 28 710,00 дол. США, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Як зазначав позивач у позові, відповідач всупереч умов укладеного контракту № G-29 від 29.12.2010 не здійснив поставку оплаченого позивачем товару, зазначеного у рахунку -фактурі на суму 28 710,00 дол. США, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що згідно умов укладеного з відповідачем контракту та згідно погодженої сторонами специфікації № 1 від 02.12.2010, на підставі виставленого відповідачем рахунку -фактури № 1 від 02.12.2010 на оплату товару (молоко цільне згущене з цукром варене «Іриска»в банці №7 ТУ У 15.5-00418188-006:2008 8,5% жирності (380 г.) - 18 000 (шт.) по ціні 0,62 доларів США - 11 160,00 доларів США; молоко цільне згущене з цукром в банці № 7 ДСТУ 4274:2003 8,5% жирності (380 г.) - 29 250 (шт.) по ціні 0,60 доларів США - 17 550,00 доларів США, а загалом на суму: 28 710, 00 дол. США), позивачем було сплачено 06.12.2010 на користь відповідача в якості передоплати по контракту загалом 28 710,00 дол. США, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Але відповідачем всупереч ст. 526 Цивільного кодексу України, п.п. 2.1, 3.1, 3.2 контракту та умов специфікації № 1 від 02.12.2010, не було здійснено поставку оплаченого позивачем товару, зазначеного у рахунку -фактурі, а саме: молоко цільне згущене з цукром варене «Іриска»в банці №7 ТУ У 15.5-00418188-006:2008 8,5% жирності (380 г.) - 18 000 (шт.) по ціні 0,62 доларів США - 11 160,00 доларів США; молоко цільне згущене з цукром в банці № 7 ДСТУ 4274:2003 8,5% жирності (380 г.) - 29 250 (шт.) по ціні 0,60 доларів США - 17 550,00 доларів США, а загалом на суму: 28 710, 00 дол. США, доказів поставки відповідачем вказаного товару у строк, встановлений п. 3.2 контракту та специфікації, тобто до 20.12.2010 (протягом 14 календарних днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця) або повернення позивачу коштів - суду станом на момент вирішення спору надано не було, а відтак враховуючи приписи ст. 16, ст. 693 ч. 2 Цивільного кодексу України, позивач має право вимагати в судовому порядку виконання відповідачем свого обов'язку з поставки оплаченого товару згідно наведеного рахунку -фактури.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити поставку товару за контрактом № G-29 від 29.12.2010, а саме: молоко цільне згущене з цукром варене «Іриска»в банці №7 ТУ У 15.5-00418188-006:2008 8,5% жирності (380 г.) - 18 000 (шт.) по ціні 0,62 доларів США - 11 160,00 доларів США; молоко цільне згущене з цукром в банці № 7 ДСТУ 4274:2003 8,5% жирності (380 г.) - 29 250 (шт.) по ціні 0,60 доларів США - 17 550,00 доларів США, а загалом на суму: 28 710, 00 дол. США - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а відтак підлягає задоволенню.

Також, суд зазначає про те, що згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а відтак, з моменту набрання вказаним рішенням законної сили, воно підлягатиме обов'язковому виконанню відповідачем, а будь-які інші умови його виконання можуть бути погоджені сторонами у визначеному законом порядку.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі статті 536 Цивільного кодексу України процентів за користування чужими грошовими коштами суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором (ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України).

Як встановлено судом, умовами контракту не передбачено сторонами розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, як не встановлено і відповідного розміру жодним законом, зокрема не встановлено відповідного розміру і статтею 536 Цивільного кодексу України. Посилання позивача на те, що відповідний розмір відсотків встановлено ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України -судом відхиляється з огляду на наступне.

Ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 230 Цивільного кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, проценти за користування чужими грошовими коштами, передбачені статтею 536 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, обумовленими статтею 230 Господарського кодексу України, а відтак, їх розмір, встановлений вказаною статтею, не підлягає застосуванню до процентів, обумовлених статтею 536 Цивільного кодексу України. Також, статтею 230 Господарського кодексу України передбачено розмір штрафних санкцій за порушення саме грошового зобов'язання, а у відповідача перед позивачем таке відсутнє, адже згідно умов контракту у відповідача існує обов'язок з поставки товару позивачу.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі статті 536 Цивільного кодексу України процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 17 852,94 грн. -задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: в частині зобов'язання відповідача здійснити поставку товару за контрактом № G-29 від 29.12.2010, а саме: молоко цільне згущене з цукром варене «Іриска»в банці №7 ТУ У 15.5-00418188-006:2008 8,5% жирності (380 г.) - 18 000 (шт.) по ціні 0,62 доларів США - 11 160,00 доларів США; молоко цільне згущене з цукром в банці № 7 ДСТУ 4274:2003 8,5% жирності (380 г.) - 29 250 (шт.) по ціні 0,60 доларів США - 17 550,00 доларів США, а загалом на суму: 28 710, 00 дол. США. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Статус-Трейд»(код ЄДРПОУ 35633219; місцезнаходження: 01010 м.Київ, вул. Івана Мазепи, б. 26) поставити на користь LTD «IMPERIA»(код 412672059; Грузія, м.Кутаісі, вул. Церетелі, 274) продукцію за контрактом № G-29 від 29.12.2010, а саме: молоко цільне згущене з цукром варене «Іриска»в банці №7 ТУ У 15.5-00418188-006:2008 8,5% жирності (380 г.) - 18 000 (шт.) по ціні 0,62 доларів США - 11 160,00 доларів США; молоко цільне згущене з цукром в банці № 7 ДСТУ 4274:2003 8,5% жирності (380 г.) - 29 250 (шт.) по ціні 0,60 доларів США - 17 550,00 доларів США, а загалом на суму: 28 710, 00 дол. США В іншій частині позову -відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Статус-Трейд»(код ЄДРПОУ 35633219; місцезнаходження: 01010 м.Київ, вул. Івана Мазепи, б. 26), на користь LTD «IMPERIA»(код 412672059; Грузія, м.Кутаісі, вул. Церетелі, 274) судовий збір в сумі - 4 582 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн. 12 коп.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

дата складання повного тексту рішення -17.04.2012