Рішення № 23656336, 20.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/2753-2012 20.04.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"ДоКомунального підприємства "Поділ-житло" Простягнення 3 824 385,59 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаОСОБА_1 -представник за довіреністю Від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонере товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Поділ-житло" (відповідач) заборгованості за надані з 01.08.2011 по 01.01.2012 послуги з постачання питної води та приймання стічних вод в розмірі 3 677 987,99 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 22 232,52 грн., пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 114 868,01 грн. та інфляційні витрати у розмірі 9 297,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 03852/2-07 від 03.03.2004 рахується заборгованість по оплаті за надані послуги з водопостачання та водовідведення, яка за період з 01.08.2011 по 01.01.2012 становила 13 523 195,14 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, пені, 3% річних.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за підігрів води у зв'язку з відсутністю у відповідача обов'язку оплачувати вартість послуги з водопостачання холодної води для підігріву.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 23.03.2012.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.03.2012 розгляд справи відкладався до 06.04.2012 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

06.04.2012 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.04.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 03852/2-07 від 03.03.2004 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язався забезпечити абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент в свою чергу сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами №65 користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 № 190 (надалі Правила № 190).

Пунктами 3.1, 3.7 Правил № 190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом (п.2.1.1 договору).

Перелік лічильників води по яким було здійснено фіксацію спожитих послуг з водопостачання та водовідведення в періоді з 01.09.2011 по 01.01.2012, а також акти про зняття показників з приладів обліку, платіжні вимоги-доручення на оплату послу з водопостачання, залучені до матеріалів справи і ними підтверджується факт виконання договору у вказаному періоді.

Згідно п. 2.2.2 та п. 2.2.4 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента; за згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України...; в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Спір переданий на розгляд суду у даній справі виник внаслідок наявної заборгованості відповідача за договором № 03852/2-07 від 03.03.2004, яка за даними позивача, становить суму в розмірі 3 677 987,99 грн., що несплачена за спожиті з 01.08.2011 по 01.01.2012 послуги з постачання води та приймання стічних вод.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заявлені позовні вимоги про стягнення боргу та нарахованих сум пені та 3% річних суд задовольняє частково при врахуванні наступного.

Відповідно до п.2.1.4. договору кількість стічних вод визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходять з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показань лічильників води, або іншим способом визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно з п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопо стачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мініс терства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву, задоволенню не підлягають, оскільки умови договору укладеного між сторонами передбачають постачання позивачем відповідачу питної води, і не містять зобов'язань відповідача оплачувати вартість води, яка буде постачатись йому з теплових пунктів, які не знаходяться на його обліку, у вигляді гарячої води, а з залученої до матеріалів справи оборотної відомості вбачається, що на балансі КП «Поділ-житло»теплові пункти, з яких здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.

Суд також враховує, що договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 03852/2-07 не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, відповідно договори, які б регулювали відносини між сторонами щодо поставки холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої, суду надані не були.

Згідно зі статтею 1 закону України "Про теплопостачання", теплова енергія -це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

З наведених норм вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води. Даний висновок підтверджується також постановами Вищого господарського суду України від 03.03.2011 у справі 42/230, від 10.03.11 р. у справі № 7/222 та інших.

Отже, приймаючи до уваги наведене та зважаючи на те, що позивачем безпідставно включено до розрахунку основного боргу надані послуги з постачання холодної води для її підігріву суд визнає недоведеним факт наявності у відповідача боргу у розмірі 1 136 810,77 грн., що обліковується за кодами 7-50061, 7-50081, 7-50341, 7-50396, 7-50397, 7-50406, 7-50889, 7-50920, 7-50942, 7-51003, 10-50897 (постачання питної води, що використовується для підігріву).

З представлених розрахунків позивача, які додані до позовної заяви, вбачається, що нарахування заборгованості відповідача за кодами 10-897, 7-61, 7-81, 7-341, 7-396, 7-397, 7-406, 7-889, 7-920, 7-942, 7-1003 проведено як за послуги із постачання холодної питної води так і за послуги з постачання питної води, що іде на підігрів.

Таким чином позивачем безпідставно було здійснено зарахування проведених відповідачем оплат послуг холодного водопостачання в рахунок оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання.

З урахуванням того, що сплачена відповідачем сума за питну воду, що іде на підігрів, має бути врахована як оплата за водопостачання та водовідведення згідно умов укладеного сторонами договору, проте, конкретні суми її оплати позивачем у розрахунку не вказані, неможливо встановити суму боргу при розрахунках вартості послуг окремо з постачання холодної питної води та води, що іде на підігрів.

Оскільки надані позивачем розрахунки не містять необхідних елементів для обчислення та перевірки правильності нарахування заборгованості відповідача окремо за надання послуг з холодного та гарячого водопостачання, відповідно позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 2 426 199,50 грн., що обліковується за кодами 10-897, 7-61, 7-81, 7-341, 7-396, 7-397, 7-406, 7-889, 7-920, 7-942, 7-1003 (холодна вода + питна вода, що іде на підігрів), є необґрунтованими, що не позбавляє позивача звернутись до суду із самостійним позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання холодної питної води.

Враховуючи, що за період з 01.08.2011 по 01.01.2012 позивачем надано відповідачу послуги з водопостачання питної води водовідведення на суму 13 523 195,14 грн., з яких також сплачено 1 136 810,77 грн. за кодами 7-50061, 7-50081, 7-50341, 7-50396, 7-50397, 7-50406, 7-50889, 7-50920, 7-50942, 7-51003, 10-50897 (питна вода, що іде на підігрів), яку слід врахувати як оплату за водопостачання та водовідведення згідно умов укладеного сторонами договору (всього сплачено з урахуванням перерахунків за вказаний період 9 845 207,15 грн.), отже, заборгованість відповідача по оплаті спожитої води за заявлений у позові період складає 114 977,72 грн. (13 523 195,14 грн. -9 845 207,15 грн. -1 136 810,77 грн. (сума нарахованої вартості води, що використовується для підігріву обліковується за кодами 7-50061, 7-50081, 7-50341, 7-50396, 7-50397, 7-50406, 7-50889, 7-50920, 7-50942, 7-51003, 10-50897) -2 426 199,50 грн. (сума нарахованої вартості холодної та гарячої води, що обліковується за кодами 10-897, 7-61, 7-81, 7-341, 7-396, 7-397, 7-406, 7-889, 7-920, 7-942, 7-1003), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу; нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, нарахування пені, 3% річних на суму боргу є правомірним, оскільки відповідальність у вигляді сплати пені за прострочення виконання грошового зобов'язання абонентом встановлена п. 4.2 договору, а обов'язковість сплати річних в розмірі 3% на вимогу кредитора встановлено ст. 625 ЦК України.

Однак, з представлених розрахунків позивача, які додані до позовної заяви, вбачається, що нарахування вказаних санкцій проведено як за послуги із постачання холодної питної води так і за послуги з постачання питної води, що іде на підігрів, отже неможливо встановити період прострочення зобов'язання та суми боргу при розрахунках вартості послуг окремо з постачання холодної питної води.

Надані позивачем розрахунки пені, 3% річних не містять необхідних даних для їх обчислення та перевірки правильності нарахування, відповідно зазначені позовні вимоги є необґрунтованими, що не позбавляє позивача звернутись до суду із самостійним позовом про стягнення санкцій, розрахованих відповідно до вимог ст. 232 ГК України.

Враховуючи наведене, суд визнає обґрунтованими заявлені позовні вимоги у частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 114 977,72 грн., в іншій частині заявлених позовних вимог - суд відмовляє у задоволенні позову, у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Поділ-житло" (04071, м. Київ, вул.. Хорива, 36, ЄДРПОУ 32557113) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька 1-А, ЄДРПОУ 03327664) 114 977 (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн.. 72 коп. боргу за договором № 03852/2-07 від 03.03.2004 та 1935 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) грн.. 54 коп. судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Куркотова Є.Б.

рішення підписано 23.04.2012