Рішення № 23656302, 17.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/2 17.04.12

За позовомпершого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", філії "Зарічанська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"допублічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813"простягнення 917 080, 97 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

прокуратури: Левицька Н.В. (посвідчення № 95)

позивача1: представник ОСОБА_2 (довіреність № 727 від 26.03.2012 року)

позивача2: юрисконсульт ОСОБА_3 (довіреність № 118 від 06.02.2012 року)

позивача3: не з'явились

відповідача: представник ОСОБА_4 (довіреність № 18-11/2011 від 18.11.2011 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Перший заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", філії "Зарічанська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" стягнення 917 080, 97 грн., (у тому числі 377 060, 76 грн. -сума основного боргу, 509 032, 00 грн. -пеня, 8 367, 65 грн. -3 % річних та 22 620, 56 грн. -інфляційні втрати).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06.2011 року порушено провадження у справі № 5002-19/2525 -2011 та призначено її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2011 року матеріали справи № 5002-19/2525-2011 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 року суддя Підченко Ю.О. прийняв до свого провадження справу № 5002-19/2525-2011 та присвоїв їй № 32/2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року № 32/2 позов залишено без розгляду на підставі пункту першого частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року у справі № 32/2 скасовано. Матеріали справи № 32/2 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 року прийнято до провадження справу № 32/2 та призначено її розгляд на 13.03.2012 року

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

12.03.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшло клопотання про виправлення помилок в ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 року.

Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання, оскільки згідно статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує Позивач.

13 березня 2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача1 надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких загальна сума заборгованості становить 917 080, 97 грн.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 02.04.2012 року від Відповідача надійшла заява про роз'яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2012 року у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" відмовлено повністю.

Представник Відповідача у письмовому відзиві позов визнав частково.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України" в особі філії «Житомирська ДБД»та Відповідачем 23.08.2007 року укладено договір субпідряду № 78, відповідно до якого філія «Житомирська ДБД»прийняла на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту моста автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин на Люблін на ділянці Житомирської області, а Відповідач прийняти і оплатити їх вартість.

Згідно наказу дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор»№ 185 від 15.11.2007 року філію «Житомирська ДБД»ДП Житомирський облавтодор" ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України" перейменовано у філію «Мостова експлуатаційна дільниця «ДП Житомирський облавтодор»ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України".

Наказом відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»№ 22 від 18.02.2011 року припинено філію «Мостова експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»шляхом приєднання до філії «Зарічанська дорожня експлуатаційна дільниця»дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України».

З матеріалів справи вбачається, що 16 травня 2011 року філією "Зарічанська дорожньо-експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (субпідрядник) та Відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору субпідряду № 78 від 23.08.2007 року, якою, зокрема, внесено зміни до договору в частині найменування субпідрядника, новим найменуванням якого зазначено філія «Зарічанська ДЕД»ДП «Житомирський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до листа Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 N 7/98 щодо заповнення форми № КБ-2в „Акт приймання виконаних підрядних робіт" є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма № КБ-3). Типові форми № КБ-2в та № КБ-3 затверджені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5.

Факт виконання підрядних робіт у період з вересня 2007 року по квітень 2010 року з боку Позивача3 підтверджено наданими суду актами та довідками про вартість виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем3 своїх зобов'язань за договором субпідряду № 78 від 23.08.2007 року на суму 900 557, 00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору субпідряду № 78 від 23.08.2007 року Відповідач проводить з Позивачем3 розрахунки за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами проміжних актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), але в будь-якому випадку після отримання грошових коштів від замовника та при умові фінансування робіт, котрі доручені Позивачу3, відповідно до даного договору. Відповідач перераховує на розрахунковий рахунок Позивача3 аванс у розмірі до 30 % від договірної ціни, але в будь-якому випадку після отримання грошових коштів від замовника. Кінцевий розрахунок проводиться після завершення усього комплексу робіт за договором та їх здачі у порядку, передбаченому даним договором.

Відповідач свої зобов'язання за договором субпідряду № 78 від 23.08.2007 року в частині оплати за виконані роботи повністю не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 377 060, 76 грн.

Крім того, згідно пункту 3 додаткової угоди № 2 від 16.05.2011 року сторони погодили, що належна до сплати Відповідачем сума за договором становить 377 060, 76 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі Відповідач частково погасив суму основного боргу у розмірі 200 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 24.06.2011 року та банківською випискою від 24.06.2011 року.

Враховуючи вищенаведене, заборгованість Відповідача на момент прийняття рішення у справі становить 177 060, 76 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 177 060, 76 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає наступне.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 17.5 договору субпідряду № 78 від 23.08.2007 року встановлено, що в разі порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, несвоєчасний перерахунок авансів) при умові отримання фінансування з Державного бюджету в повному обсязі у відповідності з планом фінансування згідно затверджених видатків, Відповідач сплачує Позивачу3 пеню в розмірі 0, 01 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки останній акт підписано сторонами у квітні 2010 року та з урахуванням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, правомірним буде нарахування пені за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року. Однак, в позовній заяві період нарахування пені визначений з 10.01.2011 року по 10.06.2011 року. Враховуючи, що суду у даному випадку не надано права виходити за межі позовних вимог, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 22 620, 56 грн. та 3 % річних у розмірі 8 367, 65 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі за період з 01.06.2010 року по 10.06.2011 року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в доход державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог та наявної на момент розгляду спору заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" (02660, м. Київ, Деснянський район, вул. Магнітогорська, будинок 1, офіс 302, ідентифікаційний код 01383865) на користь дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства «державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, ідентифікаційний код 32008278) 177 060 (сто сімдесят сім тисяч шістдесят) грн. 76 грн. -сума основного боргу, 8 367 (вісім тисяч триста шістдесят сім) грн. 65 коп. -3 % річних, 22 620 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять) грн. 56 коп. -інфляційні втрати.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" (02660, м. Київ, Деснянський район, вул. Магнітогорська, будинок 1, офіс 302, ідентифікаційний код 01383865) в доход державного бюджету України 4 080 (чотири тисячі вісімдесят) грн. 49 коп. - державного мита та 105 (сто п'ять) грн. 01 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видати накази.

Суддя Кирилюк Т.Ю.