Рішення № 23656268, 18.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/2328-2012 18.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Фізична особа ОСОБА_1

про стягнення 10 060,79 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 02 від 03.01.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі -відповідач) про стягнення 10 060,79 грн. Також позивач просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»на підставі Договору № 10/17/1-3333 добровільного страхування наземного транспорту від 15.07.2010 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/2328-2012, розгляд справи призначено на 21.03.2012 р.

В судовому засіданні 21.03.2012 р. представником позивача підтримано подане ним 21.03.2012 р. клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 21.03.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.02.2012 р. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.04.2012 р.

В судовому засіданні 04.04.2012 р. представником позивача подано клопотання про витребування доказів. Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 04.04.2012 р. не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в справі № 5011-5/2328-2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фізичну особу ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 18.04.2012 р.

В судовому засіданні 18.04.2012 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник третьої особи в судовому засіданні 18.04.2012 р. у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Представник відповідача в судове засідання 18.04.2012 р. не з'явися, вимоги попередніх ухвал суду вкотре не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 18.04.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2010 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та захист»(яке Загальними зборами акціонерів було перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та захист», що підтверджується витягом з протоколу загальних зборів акціонерів № 19 від 04.04.2011 р., статутом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та захист») (далі -Страховик) та ОСОБА_3 (далі -Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 10/17/1-333 (далі -Договір), відповідно до п. 5.3.1 якого, страховим випадком є втрата, знищення або пошкодження транспортного засобу автомобіля марки Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1, його частин, деталей, приладів, обладнання внаслідок, зокрема, дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП).

03.11.2010 р. о 09 год. 50 хв. на перехресті вул. Бережанська та вул. Лугова в місті Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля марки Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам, крім того, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1, чим порушив Правила дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ в м. Києві, довідкою про дорожньо-транспортну пригоду управління Державної автомобільної інспекції, постановою Оболонського районного суду міста Києва від 30.11.2010 р. в адміністративній справі № 3-12621/10, відповідно до якої ОСОБА_1, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Перебування водія ОСОБА_1 за кермом автомобіля марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 на законних підставах підтверджується Довідкою ТОВ «Автобудкомплекс-К»№ 41 б/д, належним чином завіреною копією витягу з трудової книжки ОСОБА_1, наказ № 57-к від 21.07.1977 р.

Відповідно до звіту № 476 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, ремонтної калькуляції № 0499 від 15.11.2010 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1, (коефіцієнт фізичного зносу 0,00) складає 12 072,95 грн.

Крім того, слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

На підставі страхового акту № 224/11/10 від 06.12.2010 р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплативши суму страхового відшкодування у розмірі 10 060,79 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 20.12.2010 р. (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та захист»перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1, який керував автомобілем марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу -автомобіля марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національній страховій компанії «Оранта» згідно з полісом № ВЕ/2018900.

При цьому, страхувальником за даним полісом є Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс К».

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

З полісу № ВЕ/2018900 вбачається, що він є договором І типу, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1 автомобіля марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національній страховій компанії «Оранта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВЕ/2018900) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза становить -0,00 грн. Строк дії полісу з 08.10.2010 р. по 07.10.2011 р.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи наведені положення закону, суд відзначає, що згідно представлених суду матеріалів вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП доведена, згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 30.11.2010 р. в адміністративній справі № 3-12621/10, якою вказану особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, та накладено адміністративне стягнення.

Згідно з положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставами вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача незважаючи на звернення до страхової компанії з регресною вимогою. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресною вимогою (претензією) № 461-ю від 20.09.2011 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звертався до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП в розмірі 10 060,79 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи все вищевикладене, з огляду на визначені полісом № ВЕ/2018900 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі: 10 060,79 грн. (10 060,79 -0,00 грн. (франшиза), внаслідок чого позовні підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, б. 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»(01001, м. Київ, вул. Михайлівська, б. 24/11-13В; код ЄДРПОУ 31571133) 10 060 (десять тисяч шістдесят) грн. 79 коп. -суму страхового відшкодування, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.04.2012 р.

Суддя В.С. Ломака