Рішення № 23655753, 18.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.12 р. Справа № 1/42

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання (помічнику судді)

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" м. Донецьк

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс" м. Маріуполь Донецька область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей" м. Маріуполь Донецька область

про стягнення 48 917 053 грн. 46 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

18.04.2012р. з 11.40 год. по 11.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк", м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс" м. Маріуполь Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей" м. Маріуполь Донецької області про стягнення 48 917 053 грн. 46 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором №2 від 22.02.2006р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення пеню та притягує до солідарної відповідальності його поручителя - відповідача-2.

Ухвалою від 09.03.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №1/42.

За клопотанням відповідачів розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до ст.79 ГПК України, розгляд справи №1/42 зупинявся до вирішення пов'язаної справи №28/97пд.

Ухвалою суду від 20.03.2012р. Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк» замінено його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк».

В судовому засіданні 18.04.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представники відповідачів в судові засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Згідно з п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

22 лютого 2006р. між Закритим акціонерним товариством „Донгорбанк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №2, який додатковою угодою №2 від 24.12.2009р. було викладено в новій редакції (далі - кредитний договір), за виключенням преамбули та реквізитів сторін.

Відповідно до умов до кредитного договору банк надав, а позичальник отримав та використав кредит в режимі мультивалютної кредитної лінії в гривні, доларах США на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 4 490 000,00 дол.США, кредит підлягає поверненню відповідно до графіку погашення, наведеному в додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, остаточний строк повернення кредиту - 27.02.2012р. (п.1.1 кредитного договору).

За умовами п.1.3, банк зобов'язується здійснити реструктуризацію заборгованості позичальника за кредитом та несплаченим відсоткам шляхом переведення в кредит у гривні зі збільшенням суми кредиту, зміною графіку погашення кредиту (додаток №1 до договору) та встановленням графіку погашення відсотків (додаток №2 до договору) з 24.12.2009р. на наступних умовах: сума кредиту - 35 578 518,81 грн., проценти за користування кредитом за строковою заборгованістю в розмірі 25% річних; проценти за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю - 30% річних. За умовами реструктуризації проценти в гривні, нараховані до 24.12.2009р., що обліковуються на рахунку прострочених процентів, визнаються строковими. Сплата цих процентів, а також проценти, які будуть нараховані до 31.03.2010р., здійснюється за умовами абз.4-6 п.3.4.3 цього договору.

Згідно з п.3.3.1 договору, банк зобов'язується видати позичальнику кредит на умовах та цілі, передбачених п.1.3 цього договору. Видача кредиту здійснюється за наявності вільних ресурсів. Кредит надається в безготівковій формі шляхом оплати з кредитного рахунку розрахункових документів позичальника або шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку банку на визначений позичальником його поточний рахунок, відкритий в банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника. Крім того, банк зобов'язується нараховувати в валюті кредиту проценти за користування кредитом, а також проценти за безпідставне використання кредиту, виходячи зі ставок, зазначених в п.1.1 договору. В період нарахування процентів включається день видачі та не включається день повернення (п.3.3.4 договору). Нарахування процентів (в тому числі при частковому поверненні кредиту) здійснюється на суму фактично наявної на кінець операційного дня заборгованості за позичковим рахунком, виходячи з 360 днів в році, щомісячно в два етапи: 27 числа місяця (якщо 27 число - неробочий місяць, то в перший робочий день після 27 числа), далі - день першого нарахування, за період: з дня видачі кредиту по день, що передує дню першого нарахування, включно, а в подальшому - з першого числа місяця по день, що передує дню першого нарахування, включно; в останній робочий день місяця (далі - день другого нарахування) за період з дня першого нарахування або з дня видачі кредиту (якщо кредит виданий в період з 27 числа по останній календарний день місяця) по останній календарний день місяця включно, а в подальшому - з дня першого нарахування по останній календарний день місяця включно.

Додатком №1 до кредитного договору сторони узгодили наступний графік погашення кредиту: з 24.12.2009р. по 31.05.2010р., надалі - щомісяця до 29.04.2011р. повертати кредит по 52 800,00 грн.. з 30.04.2011р. по 31.05.2012р. включно - щомісяця повертати кредит по 1 528 000,00 грн., з 01.06.2012р. по 29.06.2012р. повернути кредит в сумі 1 710 400,00 грн., надалі до 31.01.2013р. повертати кредит щомісяця по 1 714 000,00 грн., з 01.02.2013р. по 27.02.2013р. повернути кредит в сумі 1 372 518,81 грн.

За змістом п.3.4.3 (в редакції додаткової угоди №26 від 30.07.2010р.), позичальник зобов'язується сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом (в тому числі - при частковому поверненні кредиту) в валюті кредиту та в два етапи: нараховані в день першого нарахування проценти сплачувати до початку наступного місяця, тобто до останнього робочого дня поточного місяця включно; нараховані в день другого нарахування проценти сплачувати до 10 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, наступного за місяцем нарахування процентів, на процентний рахунок в банку, а також відсотки за безпідставне користування кредитом, виходячи зі ставок, зазначених в п.1.1 договору. Проценти, нараховані до 30.06.2010р., які обліковуються на рахунку простроченої заборгованості в сумі 7 267 269,49 грн. визнаються строковими. Строк сплати цих процентів встановлюється до 31.08.2010р.

Розділом 5 кредитного договору визначено умови відповідальності позичальника. Зокрема, пунктом 5.1 встановлено, що в разі несвоєчасної сплати процентів за кредитом позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки.

За змістом п.3.1.4, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів у випадку невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором.

Згідно з п.7.1 кредитного договору, він набирає сили з моменту його підписання та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов'язань, що витікають з договору.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

22 лютого 2006р. між Закритим акціонерним товариством „Донгорбанк" (далі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Марвей Марін Сервіс» (далі - боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марвей» (далі - поручитель) був укладений договір поруки №2/3 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання боржником його обов'язків за кредитним договором №2 від 22.02.2006р. (п.1.1 договору поруки).

Обсяг відповідальності поручителя, відповідно до п.1.2 договору поруки в редакції додаткової угоди №7 від 24.12.2009р., визначається умовами та обсягом відповідальності боржника перед кредитором за основним зобов'язанням, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів за його користування, неустойки (пені, штрафів) та нанесених збитків, а саме - повернути основну суму боргу в розмірі 35 578 518,81 грн. в строк до 27.02.2013р., сплатити проценти за користування кредитом за строковою заборгованістю в розмірі 25% річних, сплатити відсотки за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю в розмірі 30% річних, сплатити штраф та пеню відповідно до умов основного зобов'язання.

Згідно з п.3.1, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання умов основного зобов'язання.

За умовами п.4.1, договір поруки набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами всіх зобов'язань за ним.

Проаналізувавши зміст вищевказаного договору поруки, суд дійшов висновку, що за своєю суттю він є правочином, яким забезпечується виконання кредитного договору №2 від 22.02.2006р., та підпадає під правове регулювання норм §3 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору №2 від 22.02.2006р. та договору поруки №2/3 від 22.02.2006р., відсутні докази їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними. З наведеного суд робить висновок, що зазначені правочини наразі є дійсними та обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до п.1.1 статуту ПАТ „Перший Український міжнародний банк", банк є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ „Донгорбанк" в результаті його реорганізації шляхом приєднання до Банку, згідно рішення загальних зборів акціонерів (протокол №59 від 15.07.2011р.) та згідно рішення єдиного акціонера (рішення 2/2011 від 15.07.2011р.).

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором №2 від 22.02.2006р. (зі змінами) та договором поруки №2/3 від 22.02.2006р. виступає Публічне акціонерне товариство „Перший Український міжнародний банк".

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов кредитного договору, банком реструктуризовано наявну у позичальника заборгованість за кредитним договором №2 від 22.02.2006р. з повернення отриманих в межах кредитної лінії грошових коштів та сплати відсотків за їх користування. Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, зобов'язання зі сплати відсотків та повернення кредиту в строки, визначені графіком повернення кредиту та п.3.4.3, не виконував, у зв'язку з чим банк звернувся до нього з повідомленнями №52 від 10.01.2011р., за змістом якого вимагав достроково погасити заборгованість за кредитним договором та сплатити штрафні санкції. Незважаючи на отримання вищевказаної вимоги керівником підприємства позичальника, вона була залишена без відповіді. Неодноразові звернення банку до поручителя позичальника з вимогами про погашення заборгованості за кредитним договором №2 від 22.02.2006р. (а.с.а.с.1,3 том ІІ) також були залишені без задоволення.

Як зазначає позивач, станом на момент винесення рішення по справі 1/42, у відповідача-1 перед банком наявна заборгованість з повернення кредитних коштів в сумі 35 578 518,81 грн., з яких 475 200 грн. - прострочена заборгованість, та прострочена заборгованість за відсотками в сумі 13 125 171,26 грн., з яких 12 514 322,65 грн. - прострочена заборгованість.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №1/42 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 35 578 518,81 грн. та відсоткової заборгованості в сумі 13 125 171,26 грн. є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з несплатою відповідачем відсотків за користування кредитом, позивачем на підставі п.5.1 кредитного договору нараховано до стягнення пеню за порушення строків сплати відсотків за простроченою заборгованістю за кредитом у період з 25.02.2010р. по 25.08.2010р. в сумі 213 363,39 грн.

Судом перевірено наданий розрахунок пені та встановлено обґрунтованість позовних вимог про стягнення пені у розмірі, визначеному позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог банку про стягнення з позичальника за кредитним договором №2 від 22.02.2006р. заборгованості за кредитом в сумі 35 578 518,81 грн., заборгованості за відсотками в сумі 13 125 171,26 грн., пені в сумі 213 363,39 грн.

Разом з цим, відповідно до ч.ч.1-2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічні за змістом умови щодо солідарної відповідальності поручителя містяться в п.п.2.5, 3.1 договору поруки №2/3 від 22.02.2006р.

За приписами ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 04.11.2011р. порушено справу №27/171Б про банкрутство ТОВ «Марвей».

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Беручи до уваги визначення поняття «конкурсний кредитор», наведене в ст.1 вищевказаного закону, та з огляду на виникнення вимог банку про стягнення заборгованості до порушення справи про банкрутство поручителя, суд робить висновок, що вимоги Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей" про стягнення заборгованості за кредитним договором №2 від 22.02.2006р. є конкурсними, тому мали бути заявлені до останнього протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про його банкрутство.

Однак, як зазначив в судовому засіданні представник відповідачів та підтвердив представник позивача, банк не звертався до поручителя в вимогами в межах процедури банкрутства ТОВ «Марвей» протягом встановленого законом терміну. Судом , за допомогою автоматизованої системи документообігу , у відповідності до ст. 2-1 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, отримано Ухвалу Господарського суду Донецької області по справі № 27/171б від 10.04.2012 року, з якої також вбачається, що позивач не заявив вимог до відповідача-2 у справі про банкрутство останнього. У зв'язку з викладеним „Перший Український міжнародний банк" до ТОВ «Марвей» вважаються погашеними, тому суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Аналогічну позицію з цього приводу висловлено у п. 54 Пленуму Верховного суду України в постанові №15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство".

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладається на відповідача 1.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §3 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, Законами України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс" м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей" м. Маріуполь про стягнення 48 917 053 грн. 46 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс" (87510, м. Маріуполь Донецької області, вул. Луніна, 11Б, ЄДРПОУ 30549353) на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А, ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором №2 від 22.02.2006р., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 35 578 518,81 грн., заборгованість за відсотками в сумі 13 125 171,26 грн., пеню в сумі 213 363,39 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс" м. Маріуполь - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 23.04.2012р.

Суддя Демідова П.В.