Рішення № 23655579, 23.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.12р. Справа № 8/5005/2584/2012

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", (м. Кривий Ріг)

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", (м. Кривий Ріг)

про стягнення за договором купівлі-продажу теплової енергії № 2283а від 28.01.11р. у загальному розмірі 397 403,01 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (дов. № 4 від 01.03.12р.)

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-відповідач) про стягнення за договором купівлі-продажу теплової енергії № 2283а від 28.01.11р. у загальному розмірі 397 403,01 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 385 588,18 грн. - основний борг, 8 793,84 грн. - пеня, 1 318,96 грн. - інфляційні втрати , 1 702,03 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії № 2283а від 28.01.11р., в частині повного та своєчасного розрахунку за надану теплову енергію.

Позивач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.11р. між Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", як підприємство, та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як споживач, було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 2283а, відповідно до умов цього договору, підприємство бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячійводі в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. договору, теплова енергія в гарячій воді постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору на такі потреби, як гаряче постачання протягом року.

Споживач теплової енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічної документації та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та інше (п. 3.2 договору).

Підприємство зобов'язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії, підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (п. 5.2. договору).

Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених в специфікації № 1 тарифів та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, при відсутності приладів, теплова енергія розраховується згідно пункту 5.3. договору, про що складається акт прийому-передачі.

Пунктом 6.2. договору, плата за теплову енергію складається з тарифу на теплову енергію та тарифу на питну воду (для горячого постачання).

Відповідно до п. 6.5. договору, оплата послуг проводиться протягом 20 банківських днів з дня виставляння рахунків до оплати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

Факт надання теплової енергії підтверджується актами приймання-передачі складеними відповідно до п. 6.1. договору, які підписані з боку відповідача без жодних зауважень, тобто, позивач свої зобов'язання по договору щодо постачання відповідачу теплової енергії виконав належним чином.

Розрахунки-фактури виставлені позивачем відповідачу у встановлений строк не сплачені.

14.02.2012р. позивач направив відповідачу лист-вимогу № 52-16/11 про сплату заборгованості за договором, в якій з метою безпосереднього врегулювання спору вимагає з відповідача виконати зобов'язання по договору та перерахувати суму заборгованості в добровільному порядку протягом семи днів з дати отримання цієї вимоги на поточний рахунок позивача.

Як встановлено матеріалами справи, вказані вимоги позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання по договору щодо оплати в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість по оплаті за договором № 2283а від 28.01.11р., яка станом на день подання позову складає у сумі 385 588,18 грн., а саме відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті за надану теплову енергію в жовтні - грудні, що підтверджується рахунками-фактурами та актами приймання-передачі.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг за надану теплову енергію у сумі 385 588,18 грн.

В судовому засіданні з'ясовано, що відповідачем частково сплачено заборгованість у загальному розмірі 44 700,00 грн. після звернення позивача з позовом до господарського суду, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжні доручення: № 975 від 27.03.2012р. на суму 10 000,00 грн., № 1081 від 30.03.2012р. на суму 29 900,00 грн. та № 1295 від 17.04.2012р. на суму 4 800,00 грн.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що часткове погашення заборгованості за надану теплову енергію здійснено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми 44 700,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, внаслідок чого залишок заборгованості складає у сумі 340 888,18 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми боргу за надану теплову енергію у сумі 340 888,18 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 7.3. договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання, передбаченого п. 6.5. договору відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0.5 % від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 7.3. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 8 793, 84 грн., інфляційні втрати у сумі 1 318,96 грн. та 3% річних у сумі 1 702,03 грн. згідно наданого позивачем розрахунку, що додається до позовної заяви (а.с. 20).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 1 318,96 грн. та 3% річних у сумі 1 702,03 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач розрахував та пред'явив до стягнення пеню за період з 29.11.11р. по 29.02.12р. у сумі 8 793,84 грн. згідно розрахунку, який наданий позивачем та знаходиться в матеріалах справи.

Перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 8 787,56 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову в частині стягнення основного боргу. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми 44 700,00 грн.

В решті вимог позов підлягає задоволенню частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; п/р 26003306142989 у Центрально-міській філії ПАТ "Промінвестбанк" м. Кривий Ріг, МФО 305493, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; п/р 26006315658300 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 00191000) - 340 888 (триста сорок тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 18 коп. основного боргу, 8 787 (вісім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 56 коп. пені, 1 318 (одна тисяча триста вісімнадцять) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 1 702 (одна тисяча сімсот дві) грн. 03 коп. 3% річних, 7 053 (сім тисяч п'ятдесят три) грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін