Постанова № 23655305, 18.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 5021/283/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.,суддівБарицької Т.Л., Шевчук С.Р.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.02.2012у справі№5021/283/2011 господарського суду Сумської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"доВідкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Лисенко Г.О., - відповідача Фанта Т.О., Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 17.03.2012 №03.07-05/281 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та призначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Губенко Н.М., судді -Барицька Т.Л., Шевчук С.Р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.12.2011 у справі №5021/283/2011 (суддя Моїсеєнко В.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 (судді: Шевель О.В., Лакіза В.В., Пуль О.А.), відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі позивач/скаржник) до Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" (надалі відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач, не погоджуючись із прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати і справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду; підстави касаційної скарги обґрунтовуються порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду Сумської області від 19.12.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 справі №5021/283/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" -без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2008 між позивачем (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) був укладений кредитний договір №392, відповідно до умов якого банк (позивач) надав відповідачу кредит у формі мультивалютної кредитної лінії в сумі еквівалентній 27 000 000,00 гривень із строком повернення до 27.09.2009 та сплатою 14,5% річних за користування кредитом по траншах в дол. США та 21,5% річних за користування кредитом по траншах в гривнях.

В подальшому відповідними додатковими угодами було внесено зміни до кредитного договору, зокрема, процентну ставку за користування кредитом по траншах в доларах США встановлено у розмірі 17% річних, по траншах в гривні - 26% річних (додаткова угода №3 від 13.11.2008); п. 1.1.1. кредитного договору викладено в редакції, відповідно до якої кредит надано у сумі 5 544 350,00 доларів США, що по курсу НБУ еквівалентно 42 691 945,00 грн. (додаткова угода № 4 від 22.04.2009); строк користування кредитом продовжено до 1 серпня 2010 року включно (додаткова угода №10 від 01.07.2010).

Пунктом 1.3.1. кредитного договору передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язується в 3 (триденний) строк з моменту його підписання укласти з кредитодавцем договір (договори) застави/іпотеки особисто або забезпечити їх укладання між кредитодавцем та майновим поручителем.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем (іпотекодержатель) та відповідачем (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір від 28.08.2008.

Згідно з умовами іпотечного договору з наступними змінами та доповненнями до нього, відповідач передав позивачу в якості предмета іпотеки нежилі приміщення оздоровчого табору "Зоряний"/нерухоме майно/, яке знаходиться за адресою Сумська область, Сумський район, с. Вільшанка, Оздоровчий табір "Зоряний", і складається з наступних приміщень: під літерою "Є" будинок відпочинку загальною площею 125,2 кв.м, під літерою "А-1" адміністративна будівля цегляна загальною площею 93,4 кв.м, під літерою "Б-ІІ" столова цегляна загальною площею 2418,1 кв.м, під літерою "В1"літній кінотеатр цегляний загальною площею 145,8 кв.м, під літерою "Г1"тир цегляний загальною площею 75,8 кв.м, під літерою "Д1"душева цегляна загальною площею 71,5 кв.м, під літерою "Е-11" корпус № 1 цегляний загальною площею 1079.8 кв.м, під літерою "Ж-ІІ"- корпус № 2 цегляний загальною площею 1080,5 кв.м, під літерою "3-II" корпус № 3 цегляний загальною площею 1097,3 кв.м, під літерою "К-ІІ" корпус № 4 цегляний загальною площею 1102,2 кв.м, під літерою "Л-ІІ" корпус № 5 цегляний загальною площею 1090,2кв.м, під літерою "М-ІІ" медичний пункт цегляний загальною площею 460,6 кв.м, під літерою "НІ" прачечна цегляна загальною площею 540,1 кв.м, під літерою "0-1" трансформатор цегляний загальною площею 40,6 кв.м, під літерою "П" котельна цегляна загальною площею 369,7 кв.м, під літерою "Р" дизельна цегляна загальною площею 23,2 кв.м, під літерою "С" сварочний пост цегляний загальною площею 8,0 кв.м, під літерою "Т" приміщення цегляне загальною площею 1,9 кв.м, під літерою "Ф" приміщення цегляне загальною площею 15,0 кв.м., під літерою "приміщення мазутного господарства цегляне загальною площею 150,2 кв.м, під літерою "Ш" трансформаторна цегляна загально площею 40,5 кв.м., під літерою "Ю" очищувальні (лабораторії) цегляні загальною площею 93,9 кв.м.

Окрім вказаного майна, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №392 від 28.08.2008 в іпотеку позивачу було передано за іншим іпотечним договором від 28.08.2008 з наступними змінами та доповненнями, готель "Хімік" за літерою "А", цегляний, загальною площею 7041,1 кв.м, розташований за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30; нерухоме майно було передано в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

Відповідно до п. 1 іпотечного договору в редакції договору про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за реєстровим номером 492, предмет іпотеки забезпечує зобов'язання відповідача перед позивачем по поверненню кредиту у сумі 5 544 350,00 дол. США, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 17 % річних строком та на умовах, визначених у кредитному договорі та додаткових угодах до кредитного договору, сплати банку штрафів та пені, у випадках та на умовах, передбачених кредитним договором, з урахуванням змін та доповнень до кредитного договору, відшкодуванню всіх можливих збитків, пов'язаних з порушенням взятих відповідачем на себе зобов'язань за кредитним договором, а також відшкодуванню всіх можливих збитків, пов'язаних з порушенням взятих на себе зобов'язань.

Згідно з п. 7.4. іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору.

В п. 7.5 іпотечного договору сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених пунктом 7.4. договору.

Пунктом 7.6. договору іпотеки передбачено, що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку, зокрема, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до умов, які наведені нижче в договорі іпотеки (пункт 7.6.1 договору іпотеки).

Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про те, що факт порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором є доведеним, оскільки в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Сумської області від 11.10.2010 у справі №3/119-10 у спорі між позивачем - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та відповідачем - ПАТ "Сумихімпром" про стягнення 570 211,39 доларів США. заборгованості за кредитним договором №392 від 28.08.2008, яким встановлено, що відповідач порушив вимоги законодавства та умови укладеного договору кредиту, а саме, допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи приписи ч. 2 ст. 35 ГПК України, (відповідно до якої факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони), погоджується з вище вказаними висновками судів попередніх інстанцій.

Предметом даного спору є вимога позивача звернути стягнення на майно, що належить відповідачу шляхом набуття права власності позивачем на предмет іпотеки.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, у позивача на підставі п. 7.4. іпотечного договору від 28.08.2008 та ст.ст. 33, 37 Закону України "Про іпотеку" виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, оскільки п. 7.4. іпотечного договору було визнано недійсним, зокрема, в частині, що передбачала звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, то відсутні підстави для застосування ст. 37 Закону України "Про іпотеку", з огляду на що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Таким чином, у наведених вище нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, поряд з іншими, може застосовуватись, якщо його передбачено договором. В разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК має право вимагати застосування його судом (узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) від 07.10.2010).

Так, в матеріалах справи наявна постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 у справі №5021/349/2011, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2011 у справі №5021/349/2011, якою визнано недійсним пункт 7.4. договорів іпотеки від 28.08.2008, укладених між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ВАТ "Сумихімпром", та зареєстрованих в реєстрі за № № 2809, 2871, зокрема, в частині переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору, а також визнано недійсними пункти 7.5. та 7.6. вище вказаних іпотечних договорів від 28.08.2008.

Отже, враховуючи, що пункти іпотечного договору (7.4., 7.5., 7.6.), які передбачали можливість та умови звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу права власності на предмет іпотеки, визнані недійсними, а обов'язковою правовою підставою для застосування такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову є правомірними та такими, що ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Щодо тверджень позивача про те, що місцевий господарський суд порушив права останнього щодо участі у судовому засіданні, не відклавши за його клопотанням розгляд справи на іншу дату та прийнявши оскаржуване рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 05.12.2011, на якому був присутній представник позивача Арбідов Р.Т., оголошено перерву до 19.12.2011 на 10 год. 40 хв. Після перерви -19.12.2011, представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представника позивача, що приймав участь при розгляді справи, звільнено, а направити іншого представника для участі у судовому засіданні не має можливості.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів касаційної інстанції не вбачає порушення норм процесуального права місцевим господарським судом, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду на 19.12.2011; клопотання позивача надійшло до суду, 19.12.2011 (згідно зі штампом господарського суду Сумської області) та отримано суддею о 16 год. 00 хв. (відповідно до відмітки на клопотанні), тобто вже після прийняття рішення у справі.

Крім того, ухвалою господарського суду Сумської області від 21.11.2011 у справі №5021/283/2011 (розгляд справи якою вже було відкладено у зв'язку з не з'явленням до суду представника позивача) суд попереджав сторони, що в разі не з'явлення в судове засідання справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові місцевого та апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди першої та апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин судами попередніх інстанцій з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріального та процесуального права.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій, що покладені в основу прийнятих у даній справі судових рішень, а тому не є підставою для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 у справі №5021/283/2011 залишити без змін.

Головуючий судя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

С.Р. Шевчук