Ухвала суду № 23655297, 23.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"23" квітня 2012 р. Справа № 5008/1518/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., Костенко Т.Ф.,суддівПолянського А.Г.розглянувши матеріали касаційної скаргиРегіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгородна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року у справігосподарського суду Закарпатської областіза позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській областідо1. Публічного акціонерного товариства Буштинський лісокомбінат, смт. Буштино, Закарпатська обл. 2. Буштинської селищної ради, смт. Буштино, Закарпатська обл.провизнання права державної власності, усунення перешкод у користуванні майном, визнання недійсним рішення виконавчого комітету, визнання недійсним свідоцтва про право власності

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.12.2011 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Регіональне відділення Фонду державного майна Укрїни по Закарпатській областізвернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 22.12.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року і прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та доданих до неї документів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду, оскільки скарга на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з касаційною скаргою скаржником було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області просить відстрочити сплату судового збору, мотивуючи своє клопотання відсутністю фінансування з Державного бюджету України видатків на судовий збір.

01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 06.10.2011 року № 3828-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, за приписами статті 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2012 року становить 1073,00 грн.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року N 01-06/1175/2011 за приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Нормами ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік державних органів, які звільняються від сплати судового збору у разі подання позовних заяв та апеляційних (касаційних) скарг на рішення чи ухвали господарських судів, зокрема, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області не входить до передбаченого ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку державних органів, які звільняються від сплати судового збору у разі подання касаційних скарг на рішення (ухвали) господарських судів, а тому повинні сплачувати судовий збір на загальних засадах у відповідності до норм Закону України "Про судовий збір".

З огляду на зазначені норми чинного законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник є особою, що сплачує судовий збір на загальних підставах та, крім того, предмет спору у даній справі безпосередньо стосуються реалізації повноважень цього органу, а не захисту прав та інтересів інших осіб у спірних правовідносинах.

Крім того, за змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року закінчився 19.03.2012 року, оскільки повний текст постанови Львівського апеляційного господарського суду було складено та підписано 27.02.2012 року, а останній день для подання касаційної скарги припав на вихідний день.

Проте, касаційну скаргу скаржником було подано 20.03.2012 року, що підтверджується відтиском штемпелю поштового відділення звязку, а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити розяснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Як зазначено в заявленому скаржником клопотанні про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області було отримано 03.03.2012 року, тобто в межах встановленого строку на касаційне оскарження, а тому у скаржника було достатньо часу для подання касаційної скарги.

Ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження позивачем наведено не було.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обовязком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які обєктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала субєктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про відстрочення сплати судового збору відхилити.

2. Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про відновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року у справі № 5008/1518/2011 відхилити.

3. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року у справі № 5008/1518/2011 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.М. СибігаСуддіТ.Ф. Костенко А.Г. Полянський