Ухвала суду № 23655191, 20.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"20" квітня 2012 р. Справа № 5023/8395/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУліцького А.М., суддів:Мачульського Г.М., Рогач Л.І. розглянувши клопотання про прийняття касаційної скаргиПриватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія Плюс" на постанову від 16.02.12 Харківського апеляційного господарського суду у справі№5023/8395/11господарського судуХарківської області за позовомКуп'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Куп'янської районної державної адміністрації доПриватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія Плюс" третя особаГоловне управління Держкомзему у Харківській області прозвільнення земельної ділянки та стягнення шкоди

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія Плюс" на постанову від 16.02.12 Харківського апеляційного господарського суду в справі №5023/8395/11 господарського суду Харківської області не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом без розгляду, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з пп.пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати

У відповідності до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник щодо звільнення земельної ділянки та стягнення шкоди, тобто має одночасно майновий та немайновий характер.

Проте додане до касаційної скарги платіжне доручення №18137 від 12.03.12 свідчить про сплату касатором судового збору в розмірі лише 1500 грн., що не відповідає вимогам пп.пп. 1, 2, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір". Відтак вказана квитанція не є доказом сплати судового збору в установленому розмірі.

Викладене є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно судова колегія звертає увагу, що на момент звернення скаржника з касаційною скаргою зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.93, відповідно до п. 14 якої до касаційної скарги додається, як доказ сплати державного мита, останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Крім того, згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається з відбитку календарного штемпеля поштового відділення зв'язку на конверті, касаційну скаргу надіслано до Харківського апеляційного господарського суду 12.03.12, тобто після закінчення строку, встановленого для її подання, без заявлення клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, що є підставою для повернення скарги згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не обмежується у праві повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених порушень в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів ст.ст. 53, 110 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 110, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія Плюс" на постанову від 16.02.12 Харківського апеляційного господарського суду в справі №5023/8395/11 господарського суду Харківської області повернути скаржнику, а справу направити до місцевого господарського суду.

Головуючий А.Уліцький

Судді Г.Мачульський

Л.Рогач