Ухвала суду № 23653047, 21.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 р.Справа № 2-а-2849/10/2170

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому ставить вимоги до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень №№ 0000752200/0, 0004312301/0, 0004322301/0 від 28.09.2009 р., № 0000752200/1 від 08.12.2009 р., №№ 0004312301/1, 0004322301/1 від 14.12.2009 р., № 0000752200/2 від 16.02.2010 р., № 0004322301/2 від 19.02.2010 р., № 0000752200/3 від 18.05.2010 р.

Вимоги обґрунтовано тим, що працівниками податкового органу проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.04.08 по 31.03.09 роки, валютного та іншого законодавства за даний період, в ході якої встановлено порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, ст.6, п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7, п.13.2 ст.13 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

За наслідком перевірки прийнято оспорювані податкові повідомлення рішення, якими позивачеві збільшено зобов'язання:- з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 422 049,45 грн., у тому числі за основним платежем на 140 683,15 грн.; зобов'язання з податку на додану вартість на 163 986,5 грн., у тому числі за основним платежем на 105 141 грн.; зменшено заявлений до бюджетного відшкодування податок на додану вартість за грудень 2008 р. на 6 493,0 грн.; застосовано штрафні санкції, у сумі 3 246,5 грн., у зв'язку з отриманням цього бюджетного відшкодування.

Вважає, що перевіряючими протиправно взято до уваги незаконні висновки акту перевірки позивача від 15.09.2009 р. № 2702/23-5/14308500. Також, безпідставним є визначення зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, оскільки товариством проводились виплати іноземним особам як компенсація вартості проданих товарів (робіт, послуг), а відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) зазначені виплати не можуть бути об'єктом оподаткування податком на прибуток.

Протиправним, на думку позивача, є висновок відповідача щодо завищення задекларованої суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Альбатрос Керч" та ТОВ "Селект", тому, що не декларування зобов'язань з податку на додану вартість контрагентами не позбавляє права на декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по цим операціям.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням сторонами у справі подано апеляційні скарги з яких вбачається, що рішення прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати рішення суду та прийняти нове у відповідності до позицій кожного.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення складено на підставі висновків акту виїзної планової перевірки відповідача від 15.09.2009 р. № 2702/23-5/14308500 та на підставі апеляційного узгодження донарахованих податкових зобов'язань.

Процедура апеляційного узгодження донарахованих зобов'язань завершена шляхом розгляду скарги позивача ДПА України. За результати розгляду скаргу позивача залишено без задоволення, а донараховані зобов'язання з податків залишено без змін.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 28.09.2009 р. № 0000752200/0, від 08.12.2009 р. № 0000752200/1, від 16.02.2010 р. № 0000752200/2, від 18.05.2010 р. № 0000752200/3, відповідачем визначені зобов'язання з податку на прибуток з іноземних юридичних осіб, у зв'язку з тим, що ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" проводились виплати іноземним контрагентам без утримання податку на прибуток з цих виплат та без належного підтвердження пільгового режиму оподаткування цих виплат.

Так, в ході перевірки встановлено, що позивачем на користь іноземних партнерів проведено наступні виплати:

- Компанії e Beteiligungsverwaltungs-und Handelsgesellshaft m.b.H»за угодою від 28.03.2008р. №1-F, за надання консультативних послуг (оцінка організації керівництва, виробництва, виробничих процесів, процесів управління та надання допомоги у впроваджені поліпшень та змін у відповідних процесах) - 30000,0 євро ( 226590,78 грн.);

- Компанії her Lloyd AG» за договором від 19.12.2007р. №07-020/ODA, за надання технічних послуг (визнання сертифікатів зварювальників, продовження схвалення зварювального виробництва і т.д.) - 3647,0 євро (27789,21 грн.);

- Компанії .Jacquet BvBA»за агентським договором від 25.07.2007р. б/н (організація переговорів і укладення договорів, консультаційні послуги) - 57505,2 євро (383335,41 грн.);

- Компанії Shipping Co. Inc»за договором від 29.09.2008р. №09/08 - 106600,0 євро (750430,67 грн.), за послуги по доставці корпусу танкера-хімовоза покупцю .

Податковий орган, посилаючись на п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вважає, що всі виплати на користь іноземних осіб -нерезидентів України повинні оподатковуватись за ставкою 15 відсотків, крім випадків коли міжнародні угоди передбачають звільнення від сплати цього податку нерезидентами України. У відповідності до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів на користь іноземних партнерів українською стороною є наявність належним чином складеної довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. Вважає, що оскільки іноземними контрагентами позивача зазначеної довідки не надавалось, то всі випалити підлягали оподаткуванню податком на прибуток на загальних підставах.

Судова колегія вважає, що відповідно до ст. 13 Закону України № 334/94-ВР, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті, під доходами отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Документи, які надані суду підтверджують, що позивач спірні виплати іноземним партнерам провадив як компенсацію вартості наданих йому робіт та послуг.

Тому, виплати на користь компаній Allgemeine Beteiligungsverwaltungs-und Handelsgesellshaft m.b.H», «Germanischer Lloyd AG» «W.Jacquet BvBA»не підлягають оподаткуванню податком з доходів іноземних юридичних осіб незалежно від існування між Україною та країною, де зареєстровані ці компанії угод про уникнення подвійного оподаткування їх доходів.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків з джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

За змістом п. 1.35 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом. Доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону. Під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Виходячи із зазначених норм Закону № 334/94-ВР, судова колегія вважає, що відповідач правомірно визначив податок на прибуток з доходів, виплачених Компанії Shipping Co. Inc»за фрахт судна по доставці корпусу танкеру покупцю (податок 45025,84 грн.).

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню на 286971,93 грн., у тому числі за основним платежем - на 95657,31грн. та за штрафними санкціями - на 191314,62 грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями № 0004312301/0 від 28.09.2009р. та №0004312301/1 від 14.12.2009р., позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за грудень 2008р., на 6493,0 грн., і застосовано штрафні санкції, у сумі 3246,5 грн., у зв'язку з отриманням цього бюджетного відшкодування.

Підставою для зменшення задекларованої суми бюджетного відшкодування є те, що позивач на, думку відповідача, неправомірно відніс до податкового кредиту жовтня 2008 року податок на додану вартість, у сумі 6493,00 грн., сплачений ТОВ «Альбатрос Керч»за податковими накладними від 19.09.2008 р. №№ 459 та 460. За даними відповідача, ТОВ «Альбатрос Керч»перед місцевим податковим органом не звітує і, відповідно, зобов'язання з податку на додану вартість, які виникли внаслідок продажу товарів (робіт, послуг) в бюджет, не сплачує.

Відповідач, посилаючись на Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, вважає, що джерелом відшкодування надмірно сплаченого ПДВ з бюджету є сплата цього податку до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг), по взаємовідносинах з якими виникло право на декларування бюджетного відшкодування, і тому, у зв'язку з тим, що ТОВ «Альбатрос Керч»не сплатив це зобов'язання до бюджету, у позивача відсутнє право на отримання цього відшкодування з бюджету.

Судова колегія, виходячи з аналізу приписів Закону України «Про податок на додану вартість», вважає, що головними умовами, які дають право на формування податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності платника податку в межах оподатковуваних операцій та підтвердження сплати(нарахування) податку належним чином складеними податковими накладними, а для отримання бюджетного відшкодування - ще й фактична сплата, задекларованого у складі податкового кредиту, податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг).

Бухгалтерські та податкові документи, за якими формується податковий кредит, повинні бути складені у спосіб, який дозволяв би встановити їх приналежність до господарської діяльності платника податків та використання їх у межах оподатковуваних операцій. Зазначені документи повинні містити детальний опис товарів складу або наданих послуг чи виконаних робіт для їх співставлення з напрямками діяльності платника податку.

В матеріалах справи наявний акт виконаних робіт від 19.09.2008р., який засвідчує виконання робіт по заміні металевих конструкцій на теплоході «Агатис»ТОВ «Альбатрос-Керч», але, зазначений документ не розкриває у повній мірі зміст господарської операції і не дозволяє встановити приналежність цієї операції до використання її в оподатковуваних операціях позивача і тому суд погоджується з висновками відповідача про неправомірне формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування позивача за наслідками операцій з ТОВ «Альбатрос Керч ».

Податковими повідомленнями-рішеннями № 0004322301/0 від 28.09.2009р., №0004322301/1 від 14.12.2009р. та №0004322301/2 від 19.02.2010р., позивачеві збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 163986,5 грн., у тому числі за основним платежем на 105141,0 грн. та за штрафними санкціями на 58845,5 грн.

Позивач вважає, що збільшення відповідачем зобов'язань з ПДВ відбулось за рахунок неправомірної оцінки відповідачем операцій з ТОВ «Селект».

Позивач заперечує факт заниження зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем на 105141,00 грн., мотивуючи це тим, що відповідач неправомірно виключив із складу податкового кредиту податок за операціями з ТОВ «Селект». Позивач наполягає, що послуги, які надавались ТОВ «Селект», використані ним для потреб його господарської діяльності та для обслуговування оподатковуваних операцій та підкріплені належним чином складеними бухгалтерськими та податковими документами.

Відповідач під час проведення перевірки встановив, що виплата комісійної винагороди ТОВ «Селект»здійснювалась на підставі договору комісії від 24.01.2008р. № 701/КД-451. За цим договором ТОВ «Селект»отримувало винагороду за послуги по придбання металопрокату в інтересах позивача, розмір винагороди визначався п 5.1 Угоди і складав 1 250 000 грн., крім того ПДВ 250 000грн. За п. 5.2 Угоди, підставою для отримання винагороди комісіонером є надання комітенту звіту комісіонера, отримання товару та підписання сторонами акту надання послуг. Відповідач при проведені перевірки встановив, що позивачем при визначені розміру винагороди на користь ТОВ «Селект»не дотримувалось співвідношення витрат на комісійну винагороду до вартості придбаних товарів, а суми комісійної винагороди, які включені до складу валових витрат, свідчать про проведення позивачем завідомо нерентабельних операцій з придбання товарів, що, у свою чергу, на думку відповідача, є порушенням принципу підприємництва та законодавства України, яке регулює господарські відносини суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до Закону України «Про підприємництво»від 07.02.1991р. № 695-ХІІ підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідач при проведені перевірки не довів відсутність поставок товарів за угодами комісії за участю ТОВ «Селекта»і тому не має права на встановлення розміру винагороди або обмеження її розміру при здійснені позивачем підприємницької діяльності.

Згідно з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327, зареєстрованого в Мін'юсті України 25.08.2005 р. за N 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання. В даному разі, відповідач, оцінюючи взаємовідносини позивача з ТОВ «Селект», виходив не з фактичних обставин справи, а з суб'єктивної оцінки наслідків господарської діяльності позивача, що у свою чергу, не може бути достатнім аргументом для зменшення задекларованих валових витрат та податкового кредиту платника податку.

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06. 2001 року N 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07. 2001 р. за N 567/5758, податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у таких випадках: а) якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) якщо податковий орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання. Отже, для визначення податкових зобов'язань за наслідками проведення перевірок складені матеріали цих перевірок повинні свідчити про заниження платником податків зобов'язань з певного виду податків і зборів.

Судовою колегією встановлено, що у відповідності до акту перевірки від 15.09.2009 р. № 2702/23-5/14308500, відповідач при перевірці правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту не встановив заниження (завищення) цих показників за перевірений період, висновки акту перевірки не містять висновків щодо заниження зобов'язань з податку на додану вартість за результатами цієї перевірки. Але при описі податкового кредиту відповідач зазначає про неправомірність включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Селект»на суму 500000 грн. та з Херсонськими міськими електромережами на суму 12 550,0 грн. Відповідач вважає, що зазначені вище порушення щодо податкового кредиту мали наслідок у вигляді завищення позивачем рядку 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" Декларації з ПДВ за березень 2009 року на 388365,00 грн. та заниження рядку 27 "Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду" Декларації з ПДВ за березень 2009 року на 117691,0 грн.

Отже, висновки акту перевірки суперечать одне одному, а висновок щодо заниження рядка 27 декларації з ПДВ за березень 2009р. не відповідає спірним податковим повідомленням рішенням від 28.09.2009р. № 0004322301/0, від 14.12.2009р. №0004322301/1 та від 19.02.2010р. №000432201/2.

За таких обставин суд не може визначити, які саме порушення законодавства з ПДВ були підставою для донарахуванням зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відслідкувати можливий вплив та визначити механізм такого впливу описаних відповідачем порушень податкового законодавства на нарахування та сплату зобов'язань з податку на додану вартість позивача у березні 2009 року.

Враховуючи, що відповідачем не приведено належних доказів порушення позивачем законодавства з податку на додану вартість, які привели до заниження зобов'язань з цього податку на 105141,0 грн., суд приходить до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2009р. № 0004322301/0 , від 14.12.2009р. №0004322301/1 та від 19.02.2010р. №000432201/2.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.В. Яковлєв

Судді А.В. Бойко

В.Л. Романішин