Ухвала суду № 23652031, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-4613/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Білоус В.В.

представника позивача Д'яченко В.В.

представника відповідача Лавренчук О.В.

представника відповідача Поярко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2011р. по справі № 2а-4613/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю наукове промислове підприємство "Укргазгеоавтоматика"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ НПП «Укргазгеоавтоматика», звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова №0001352330/0 та №0001362330 від 29.10.2010 року (№0001352330/1 та № 0001362330/1 від 29.11.2010 року).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2011р. по справі № 2а-4613/11/2070 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю - НПП «Укргазгеоавтоматика» до державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0001352330/0 та №0001362330/0 від 29.10.2010 року (№0001352330/1 та №0001362330/1 від 29.11.2010 року), винесені Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю - НПП «Укргазгеоавтоматика» понесені ним судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що позивачем не доведено, яким чином послуги, отримані від ТОВ «Стіліус», ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «Промислова Група «НКО», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Укргеоекологія» були передані замовнику та не надані документи, які підтверджують подальше використання послуг, отриманих від вказаних підприємств у господарській діяльності позивача. Крім того, згідно наданих до перевірки ТОВ НПП «Укргазгеоавтаматика» форм «КБ-2» з підприємствами замовниками не встановлено використання товарно - матеріальних цінностей, які були придбані у постачальника ТОВ „Торгові традиції". Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ НПП «Укргазгеоавтоматика» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.02.1998 року, взято на податковий облік в органах держаної податкової служби в 1998 році за №9866, перебуває на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова на підставі направлень від 31.08.2010 р. № 581 та від 21.09.2010 року № 635 проведено планову виїзну перевірку позивача та складено акт про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю - НПП «Укргазгеоавтоматика» (код ЄДРПОУ 25460205) з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року від 18.10.2010 року № 7288/233/25460205.

При перевірці встановлено порушення позивачем п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищення валових витрат, пов'язане з отриманням послуг на суму 5243680,0 грн., у зв'язку з ненаданням документів, які підтверджують виконання відповідних послуг отриманих від ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Торгові традиції», а також пп. 7.2.7., п.7.2., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення податкового кредиту на суму 8535302,0 грн. внаслідок включення до його складу ПДВ, сплаченого у складі придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Стіліус», ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «Промислова група «НКО», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Укргеологія», ТОВ «Торгові традиції», у зв'язку з невикористанням відповідних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності позивача та завищення податкового кредиту на 18264,0 грн. внаслідок включення до реєстру отриманих податкових накладних минулих звітних періодів.

Позивачем були подані заперечення до акту про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю - НПП «Укргазгеоавтоматика» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року від 18.10.2010 року № 7288/233/25460205 від 18.10.2010 р. Як встановлено з відповіді від 26.10.2010 р. № 17472/10/23-313 (а.с. 161 т. 1) на заперечення до акту перевірки, позивачем на розгляд заперечень надано оригінали первинних документів щодо здійснення господарської діяльності по підприємствах ТОВ «Стіліус», ТОВ «Промислова група «НКО», ТОВ «Укргеологія», які підтверджують використання наданих послуг у фінансово - господарській діяльності підприємства.

У зв'язку з наведеним, висновки акту перевірки були змінені щодо порушення позивачем пп. 7.2.6, пп. 7.4.1 п. 7.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму 4210375 грн., порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та встановлено заниження ТОВ НПП «Укргазгеоавтоматика» податку на прибуток всього у сумі 5243680 грн., завищення податкового кредиту на суму 4210375 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Торгові традиції».

На підставі висновків акту керівником відповідача прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.10.2010 року № 0001352330/0, за яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5243680,0 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 5202013,50 грн. та № 0001362330/0, за яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4210375,0 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 2105187,50 грн.

Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області та до ДПА України. За результатами розгляду скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на ненадання позивачем до перевірки документів, які підтверджують використання у господарській діяльності послуг та товарів, отриманих від ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Торгові традиції», ґрунтуються на припущеннях, спростовуються матеріалами справи, висновком № 6138 судово-економічної експертизи від 25.07.2011 року, а тому висновки щодо порушення позивачем пп. 7.2.7., п.7.2., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відповідають дійсності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з відповіді ДПІ у Червонозаводському районі від 26.10.2010 р. № 17472/10/23-313 (а.с. 161 т. 1) на заперечення до акту перевірки та розрахунку податкових зобов'язань та штрафних санкцій наданих відповідачем (а.с.1-4 т. 15) оспорювані податкові повідомлення рішення прийняті лише по взаємовідносинам позивача з контрагентами ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Торгові традиції».

Висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість ґрунтуються на недоведеності позивачем отримання послуг, товарів від вказаних контрагентів та подальше використання їх у господарській діяльності позивача.

Колегія суддів вважає такі висновки необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. На підставі пп. 5.2.1 Закону до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у термін звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 Закону.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Отже для встановлення факту порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідним є встановлення віднесення до складу валових витрат, які не підтверджені документально.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

До матеріалів справи надані договори ТОВ НПП «Укрзаггеоавтоматика» з ТОВ «Комерцбуд»: договір № 25 від 28.04.2008 року на поставку комплектуючих та обладнання; №10/4-САК від 24.04.2008 року на виконання робіт з розробки підпрограм антипомпажного захисту газоперекачуючого агрегату; договір № 29 від 27.05.2008 року на поставку комплектуючих; договір № 10/І-ГТК від 02.04.2008 року, від 12.05.2008 року договір № 10/І-КМ на виконання робіт з розробки підпрограм, математичної моделі газоперекачуючого агрегату, системи регулювання частоти обертання турбіни, договір № 44 від 30.10.2008 року на поставку комплектуючих; договір №45 від 25.12.2008 року на виконання робіт; договір №26 від 11.05.2009 року, договір №26/2 від 05.05.2009 року; договір №26/3 від 11.05.2009 року на виконання робіт з перевірки обладнання; договір № 52 від 05.11.2009 року на поставку комплектуючих та обладнання.

На підтвердження виконання вказаних договорів надано: звіт «Розробка системи регулювання частоти обертання силової турбіни ГТК- 10І», звіт «Розробка підпрограм керування виконавчими механізмами газоперекатуючого агрегату ГТК - 10І (а.с. 2-177, т. 10), звіт «Розробка підпрограм попереджувальної та аварійної сигналізації агрегату ГТК-10І» (а.с. 2-73 т. 14), звіт «Розробка підпрограм антипомпажного захисту газоперекачуючого агрегату ГТК - 10-4» (а.с. 24-56, т. 9), звіт «Розробка математичної моделі газоперекачуючого агрегату ГТК- 10І» (а.с. 57-123, т. 9), видаткові накладні, акти приймання-передачі обладнання для проведення робіт, технічні акти несправності обладнання, акти результатів перевірки обладнання, акти здавання-прийняття виконаних робіт, акти результатів перевірки обладнання (т. 3, а.с. 3 - 89).

По взаємовідносинах з ТОВ «Укроптмастер» надано договір № 9 від 12.01.2010 р. року на проведення науково - технічних та маркетингових досліджень (т. 3, а.с. 90 - 94). На підтвердження виконання договору надано звіти «Обоснование целесообразности торговых взаимоотношений с потенциальными пользователями - заказчиками товаров, работ и услуг, которые ООО НПП «Укргазгеоавтоматика» планирует предоставлять на территории Республики Узбекистан» (а.с. 74-169 т. 11, а.с. 3-55 т.12) , акти здавання-прийняття виконаних робіт (т. 3, а.с. 95 - 96).

Також, до матеріалів справи надано договір №11 від 03.11.2009 року з ТОВ «Торгові традиції» на поставку комплектуючих (т. 3, а.с. 97 - 107). Отримання комплектуючих та обладнання підтверджується видатковими накладними (т. 3, а.с. 108 - 117), податковими накладними (а.с. 192-195 т. 6). Пункт 2.4 вказаного договору поставки передбачає, що організація та оплата трат з доставки товару здійснюється покупцем. Перевезення товару до складу позивача виконувались з використанням послуг фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, що підтверджується заявками - контрактами, актами приймання виконаних робіт по перевезенню вантажу, рахунками-фактурами, банківськими виписками (додані док - ти, т. 1 а.с. 7-18).

Факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів, робіт за вказаними договорами підтверджується наданими до матеріалів справи доказами - банківськими виписками (т. 5).

Отже, до матеріалів справи надані первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Торгові традиції» та наявні достатні підстави для відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках, що зумовлює відсутність підстав для висновку про документальне непідтвердження вчинених господарських операцій.

Щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 8535302,0 грн. внаслідок включення до його складу ПДВ сплаченого у складі придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Торгові традиції», колегія суддів зазначає, що наявність зазначеного порушення податковим органом пов'язується із непідтвердженням використанням відповідних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності позивача.

Як зазначено в акті, у ході перевірки не доведено, яким чином послуги, отримані від ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Торгові традиції» були передані замовнику та не надані документи, які підтверджують подальше використання послуг у господарській діяльності підприємства.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи встановлено, що позивачем укладені договори з ТОВ «Комерцбуд» на поставку обладнання та комплектуючих, з надання послуг з розробки моделі газоперекачуючого агрегату, системи регулювалля частоти обертання силової турбіни агрегату та підпрограм його антипомпажного захисту, попереджувальної та аварійної сигналізації.

В підтвердження факту використання вказаних ТМЦ та отриманих послуг у власній господарській діяльності позивач надав договори з ДАТ «Чорноморнафтогаз» на поставку товару та виконання робіт, договори з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на поставку обладнання та виконання робіт, акти виконання робіт, товаро-транспортні накладні про перевезення обладнання (а.с. 6-163 т. 4), договір підряду з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на виконання робіт з монтажу пожежної та охоронної сигналізації (а.с. 164 т. 4), з ТОВ «Кримська водочна компанія» був укладений договір №42-П на складання проекту, поставку, монтаж та пусконалагодження системи раннього виявлення чрезвичайних ситуацій та оповіщення людей в разі їх виникнення (а.с 183-187 т. 4).

Договір з ТОВ «Комецбуд» від 25 грудня 2008 р. про виконання робіт з сканування результатів пошуку і розвідки ділянок під розміщення газосховищ, а також експлуатаційного буріння на ділянках газосховищ був укладений позивачем на виконання договору з ТОВ «Укрекологія» від 04 квітня 2006 р. з виконання робіт на створення геологокартографічного матеріалу на площу 12-ти підземних сховищ газу (а.с. 169).

На підтвердження використання результатів робіт, отриманих від ТОВ «ВКФ Укроптмастер», надані укладені позивачем договори з юридичними особами - резидентами Республіки Казахстан про надання послуг, сертифікат відповідності виготовленого позивачем обладнання(т.4, а.с. 205-228).

Комплектуючи та обладнання, придбане позивачем у ТОВ «Торгові традиції» було реалізовано відповідно до договорів з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» №№ 749; 750; 751; 752; 753 від 03.12.2009 р., за якими ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» - замовник, а ТОВ-НПП «Укргазгеоавтоматика» - виконавець., за рахунком-фактурою № 904 від 04.11.09р., де ДП "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" - покупець (т. 4, а.с. 92-163, 203).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

Щодо включення позивачем за період з 01.04.2008 року до складу податкового кредиту податкових накладних, які складені за попередні звітні періоди, то колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне. Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до положень пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, в якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписування (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Відповідно до приписів норм закону позивачем велися відповідні реєстри, якими підтверджуються факт отримання спірних податкових накладних у більш пізньому податковому періоді, ніж вони виписані. Так, до матеріалів справи надані копії відповідних реєстрів отриманих податкових накладних.

Згідно з роз'ясненнями ДПА України від 11 серпня 2003 року № 6936/6/15-2415-9, від 30 грудня 2005 року № 26268/7/16-1117, від 10 серпня 2006 року № 8799/6/16-1515-10, враховуючи норми статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні. Зазначені суми відображаються у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюються, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

Всі товари отримані відповідно до податкових накладних (надані до матеріалів справи) було повністю використано у господарській діяльності позивача, що підтверджено наявними у матеріалах справи первинними документами позивача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що фактично податкові накладні були отримані позивачем у тих періодах, в яких суми податку на додану вартість по них включені до складу податкового кредиту, що підтверджується відповідними записами у реєстрах отриманих/виданих податкових накладних. За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до положень пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних. Позивачем суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про додержання позивачем вимог пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо періоду формування податкового кредиту.

Згідно положень пп. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Враховуючи це, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право, а не обов'язок особи на подачу такої скарги.

З огляду на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для включення 18264 грн. до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.

При розгляді справи встановлено та не заперечується відповідачем, суми податку на додану вартість, які були включені позивачем до податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які видані платником, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені чинним законодавством. Податкові накладні видані особами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстрованими суб'єктами підприємницької діяльності, платниками податку на додану вартість. За таких обставин, немає підстав для не включення сум ПДВ по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача за відповідні періоди.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2011р. по справі № 2а-4613/11/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2011р. по справі № 2а-4613/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2012 р.