Рішення № 23649537, 18.04.2012, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-2212/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 квітня 2012 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Папарига В. А

при секретарі Курбаковій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2011 року Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог посилалися на те, що 26.09.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Перший Українським Міжнародний банк»(правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»), та громадянином України ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 5716543 та Додаткова угода від 08 липня 2008 року, Додаткова угода № 7472863 від 11 березня 2009 року, Додаткова угода № 7877133 від 31 липня 2009 року, Додаткова угода № 7870248 від 31 липня 2009 року та Додаткова угода № 8583099 від 13.01.2010 року до кредитного договору № 5716543 від 26.09.2009 року відповідно до умов якого сторони погодили, що банк надає відповідачу кредитні кошти у розмірі 140 000,00 дол. США, кредит наданий для придбання нерухомості, а Відповідач в свою чергу зобов'язується прийняти кошти, використати їх належним чином, сплатити проценти за користування та повернути кредит в повному обсязі та виконати інші умови, передбачені кредитним договором та додатковими угодами, графіком погашення кредиту, а строк кредиту (п.1.4 Кредитного договору) встановлено до 26 вересня 2027 року. Починаючи з 2009 року, відповідач частково виконує взяті на себе зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом. Умови нарахування та сплати відсотків за користування кредитом встановлені пунктами 1.3, 3.1, 3.3 кредитного договору. Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 07 липня 2011 рік включно складає -24 628,84 гривень та 581,10 гривень. Починаючи з 19.07.2009 року відповідачем також не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту. 26.01.2011 року на адресу відповідача направлено рекомендованим листом письмову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом, яка отримана відповідачем 25.02.2011 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення. Відповідно, передбачений чинними законодавством України та кредитним договором 30-денний строк на виконання відповідачем вимоги банку достроково повернути кредит в повному об'ємі разом з нарахованими відсотками та пенею за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором або усунути порушення умов кредитного договору, закінчився 28 березня 2011 року. Однак, в порушення п. 3.5.8 кредитного договору зазначені вимоги позивача не були виконані відповідачем у вказаний строк, у зв'язку з чим починаючи з 18 березня 2011 року у відповідача виникла прострочена заборгованість перед банком за основною сумою кредиту в повному обсязі, а саме: в сумі 128 983,83 гривень та 51 335,75 гривень. В подальшому відповідач платежів в погашення основної суми кредиту не здійснював. Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, відповідач зобов'язаний сплатити на вимогу Банка пеню у розмірі подвійної ставки Національного Банку України, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення. Сума пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та процентів за користування ним станом на 06 липня 2011 року складає 34 789,40 гривень. Крім того, відповідно до п.5.5 кредитного договору за кожний випадок порушення відповідачем обов'язків, передбачених пп. 4.3.2.-4.3.6 кредитного договору, останній зобов'язаний сплатити на користь Банку штраф у розмірі 1% (один відсоток) від суми одержаного кредиту. Таким чином, за порушення п.4.3.5. щодо дострокового повернення кредиту в повному обсязі разом із розрахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями, штраф складає -11 144,00 грн.; за порушення п.4.3.3. щодо надання позивачу у місячний термін після 26-го серпня кожного року протягом строку дії кредитного договору, довідку про заробітну плату та інші доходи за період попередніх цієї дати 4 (чотирьох) місяців, та інформацію необхідну для визначення фінансового стану відповідача штраф складає -11 144,00 грн. Крім того, згідно пункту 5.4 кредитного договору за кожен випадок порушення відповідачем обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених пп 4.3 кредитного договору, боржник зобов'язаний на вимогу банку сплатити на його користь штраф у розмірі 10 % від мінімальної страхової суми, на яку згідно вимоги зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування. Згідно договору страхування страхова сума становить 665 500,00 гривень. Обов'язковість укладання зазначеного договору передбачена пп 4.3.1 кредитного договору. Термін дії даного договору страхування закінчився та не був поновлений відповідачем. Таким чином, на підставі п.5.4 кредитного договору позивачем нараховано відповідачу штраф за порушення обов'язку поновлення дії договорів страхування, передбачених п.п. 4.3.1 кредитного договору, складає у розмірі 66 550,00 гривень. Станом на 06 липня 2011 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 153 612,67 доларів США та 175 544,26 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту -128 983,83 гривні та 51 335,76 гривень: заборгованість за процентами за користування кредитом -24 628,84 доларів США та 581,10 гривень; пеня нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом -34 789,40 гривень; штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань по страхування майна -66 550,00 гривень; штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо надання інформації, необхідної банку для визначення фінансового стану ( платоспроможності ) боржника -11 144,00 гривень; штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо дострокового повернення кредиту -11 144,00 гривень. За підрахунками позивача розмір вимог складається з сум в іноземній валюті - 153 612,67 дол. США та 175 544,26 грн., дані суми позивач просив суд стягнути з відповідача, також судові витрати по справі.

10 жовтня 2011 року відповідач ОСОБА_2 подав суду зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки нерухомого майна. В якому просить визнати кредитний договір № 5716543 від 26.09.2007 року, укладений між ним, та Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк»недійсним, визнати недійсним договір іпотеки нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, вул. Совєтської Конституції, 10 за № 5716650 від 26.09.2007 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу ОСОБА_4 за р. № 94. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що згідно вищевказаного кредитного договору відповідач надав позивачу кошти у розмірі 140 000,00 доларів США, яка за офіційним курсом НБУ (1 долар США складав 5,05 гривень) на день укладання договору була еквівалентна 707 000,00 гривень. Кошти банком були надані не в національній валюті, а в доларах США за відсутності індивідуальної ліцензії, що значно погіршує його становище, як споживача порівняно з відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій, що дає право йому відповідно до п. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», за своїм вибором вимагати визнання в цілому кредитний договір недійсним. Крім того, до моменту отримання кредиту відповідач змусив його вже укласти договір страхування предмету іпотеки, витрати за яким не зазначив у складі сукупної вартості кредиту, укласти договір купівлі-продажу (оскільки надання кредиту відбулося саме для придбання нерухомості) та договір іпотеки. Укладання кредитного договору фактично відбулося після укладання договору купівлі-продажу та договору іпотеки. Фактично договір іпотеки був укладений до моменту укладання кредитного договору (тобто до моменту отримання грошей) і не забезпечував дійсного зобов'язання, що тягне за собою недійсність договору іпотеки.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22.11.2011 року вказані позови об'єднані в одне провадження.

У судове засідання сторони не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Представник позивача та представник відповідача надали заяви, просили справу розглянути у їх відсутність: представник позивача-відповідача ОСОБА_5 на первісному позові наполягав проти зустрічного позову заперечува, представник відповідача-позивача ОСОБА_6 проти первісного позову заперечувала на зустрічному позові наполягала.

Відповідно ч.2 ст. 197 ЦПК України розгляд справи проводиться без здійснення фіксування процесу за допомогою звукозаписувального засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Українським Міжнародний банк»(правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»), та громадянином України ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 5716543 та Додаткова угода від 08 липня 2008 року, Додаткова угода № 7472863 від 11 березня 2009 року, Додаткова угода № 7877133 від 31 липня 2009 року, Додаткова угода № 7870248 від 31 липня 2009 року та Додаткова угода № 8583099 від 13.01.2010 року до кредитного договору № 5716543 від 26.09.2009 року відповідно до умов якого сторони погодили, що банк надає відповідачу кредитні кошти у розмірі 140 000,00 дол. США, кредит наданий для придбання нерухомості, а Відповідач в свою чергу зобов'язаний прийняти кошти, використати їх належним чином, сплатити проценти за користування та повернути кредит в повному обсязі та виконати інші умови, передбачені кредитним договором та додатковими угодами, графіком погашення кредиту, а строк кредиту (п.1.4 Кредитного договору) встановлено до 26 вересня 2027 року ( а.с. 16-22 -копія кредитного договору, а.с. 23-40 -копії додаткових угод). Банк виконав у повному обсязі покладені на нього договірні зобов'язання та надав позивачу обумовлені кредитним договором грошові кошти, що підтверджується меморіальним ордером № 352867994 від 26.09.2007 року ( а.с. 41). Кредитні кошти зарахувалися на картковий рахунок № 305813-26254900730579 ОСОБА_2, який був відкритий у валюті ( доларах США) на підставі договору банківського ( карткового) рахунку № 26254900730579 від 26.09.2007 року. Саме з цього карткового рахунку позивач отримав кредитні кошти у розмірі 140 000,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки ( а.с. 97).

Починаючи з 2009 року ОСОБА_2 частково виконує взяті на себе зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом. Умови нарахування та сплати відсотків за користування кредитом встановлені пунктами 1.3, 3.1, 3.3 кредитного договору. Сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 07 липня 2011 рік включно складає -24 628,84 гривень та 581,10 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч.2 ст.1054 ЦК наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової суму кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

26.01.2011 року на адресу відповідача направлено рекомендованим листом письмову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом, яка отримана відповідачем 25.02.2011 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно, передбачений чинними законодавством України та кредитним договором 30-денний строк на виконання відповідачем вимоги банку достроково повернути кредит в повному об'ємі разом з нарахованими відсотками та пенею за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором або усунути порушення умов кредитного договору закінчився 28 березня 2011 року. Однак, в порушення п. 3.5.8 кредитного договору зазначені вимоги позивача не були виконані відповідачем у вказаний строк, у зв'язку з чим починаючи з 18 березня 2011 року у відповідача виникла прострочена заборгованість перед банком за основною сумою кредиту в повному обсязі, а саме: в сумі 128 983,83 гривень та 51 335,75 гривень. В подальшому відповідач платежів в погашення основної суми кредиту не здійснював.

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, відповідач зобов'язаний сплатити на вимогу Банка пеню у розмірі подвійної ставки Національного Банку України, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення. Сума пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та процентів за користування ним станом на 06 липня 2011 рік складає 34 789,40 гривень.

Відповідно до п.5.5 кредитного договору за кожний випадок порушення відповідачем обов'язків, передбачених пп. 4.3.2.-4.3.6 кредитного договору, останній зобов'язаний сплатити на користь Банку штраф у розмірі 1% (один відсоток) від суми одержаного кредиту. Таким чином, за порушення п.4.3.5. щодо дострокового повернення кредиту в повному обсязі разом із розрахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями, штраф складає -11 144,00 грн.; за порушення п.4.3.3. щодо надання позивачу у місячний термін після 26-го серпня кожного року протягом строку дії кредитного договору, довідку про заробітну плату та інші доходи за період попередніх цієї дати 4 (чотирьох) місяців, та інформацію необхідну для визначення фінансового стану відповідача штраф складає -11 144,00 грн.

Згідно пункту 5.4 кредитного договору за кожен випадок порушення відповідачем обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених пп 4.3 кредитного договору, боржник зобов'язаний на вимогу банку сплатити на його користь штраф у розмірі 10 % від мінімальної страхової суми, на яку згідно вимоги зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування. Згідно договору страхування страхова сума становить 665 500,00 гривень. Обов'язковість укладання зазначеного договору передбачена пп 4.3.1 кредитного договору. Термін дії даного договору страхування закінчився та не був поновлений відповідачем. Таким чином, на підставі п.5.4 кредитного договору позивачем нараховано відповідачу штраф за порушення обов'язку поновлення дії договорів страхування, передбачених п.п. 4.3.1 кредитного договору, складає у розмірі 66 550,00 гривень.

Станом на 06 липня 2011 рік заборгованість і відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 153 612,67 доларів США та 175 544,26 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту -128 983,83 гривні та 51 335,76 гривень: заборгованість за процентами за користування кредитом -24 628,84 доларів США та 581,10 гривень; пеня нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом -34 789,40 гривень; штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань по страхування майна -66 550,00 гривень; штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо надання інформації, необхідної банку для визначення фінансового стану (платоспроможності ) боржника -11 144,00 гривень; штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо дострокового повернення кредиту -11 144,00 гривень (а.с. 5-7 -розрахунок заборгованості).

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову в повному обсязі.

Судом не приймаються доводи відповідача-позивача у зустрічному позові про незаконність визначення грошового зобов'язання у іноземній валюті. Так, відповідно до статті 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня, разом з тим, вказана стаття не обмежує використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. А частиною 2 статті 192 Цивільного кодексу України передбачено, що іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. В даному випадку, основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відповідно до статті 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного Банку України.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статей 47, 49 Закону України «Про Банки і банківську діяльність»банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії.

Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Таким чином, законодавство України визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань, в тому числі і в іноземній валюті.

Також суд вважає безпідставними доводи відповідача-позивача в частині нечинності договору у зв'язку з відсутності індивідуальної ліцензії у відповідача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 5 Декрету КМУ генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, які не потребують індивідуальної ліцензії. У разі включення цих валютних операцій до генеральної ліцензії необхідність в отриманні індивідуальних ліцензій відпадає. При цьому слід також зазначити, що згідно з ч. 6 ст. 5 Декрету КМУ визначення порядку одержання ліцензій покладено на Національний банк України. Отже всі ці питання регулює саме Національний банк України.

Відповідно до ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кредитними операціями є операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»такими коштами є гроші у національній або іноземній валюті. Але оскільки надання кредиту в іноземній валюті є валютною операцією, то окрім банківської ліцензії банк повинен отримати ще й генеральну ліцензію.

Відповідно до п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001р., генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями.

Таким чином, надання кредитів в іноземній валюті банком потребує отримання ним банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями. З цього витікає, що діючим законодавством України на час укладення договору не передбачено отримання індивідуальної ліцензії на вказану валютну операцію, а тому банк не може її взагалі отримати.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ № 483 від 14.10.2004р., використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк. Разом з цим викладено умову, що ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями.

Отже, якщо кредит в іноземній валюті надається банком, який має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, які вже автоматично містять в собі право банка на надання таких кредитів та використання іноземної валюти при розрахунках, то отримання ще й відповідних індивідуальних ліцензій ні банком, ні його клієнтом неможливо взагалі, тому що не передбачено діючим законодавством України.

Крім того, слід зазначити, що законодавством встановлено дві необхідні умови для отримання індивідуальних ліцензій: вони видаються резидентам і нерезидентам, до кола яких ст. 1 Декрету КМУ відносить не уповноважені банки, а фізичних та юридичних осіб; вони видаються на здійснення разової операції, а надання та повернення кредиту, сплата процентів не є разовою операцією.

Також одержання індивідуальних ліцензій резидентами (до кола яких не відносяться уповноважені банки) кредитів в іноземній валюті між собою потрібне тільки у випадках, якщо терміни і сума таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Але Національний банк України, який регулює ліцензування валютних операцій шляхом видання нормативних актів, не встановив законодавчо порядок їх надання в таких випадках. Тому неможливо перевищити ці не встановлені законодавством межі.

Таким чином, надання банком кредиту в іноземній валюті, отримання розрахунків за ним в іноземній валюті повністю відповідає нормам діючого законодавства України, а підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Керуючись ст.ст.13, 16, 192, 203, 215, 524, 627, 1047, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України , Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про банки та банківську діяльність», Постановою НБУ «Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України», Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А, ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором № 5716543 та Додаткова угода від 08 липня 2008 року, Додаткова угода № 7472863 від 11 березня 2009 року, Додаткова угода № 7877133 від 31 липня 2009 року, Додаткова угода № 7870248 від 31 липня 2009 року та Додаткова угода № 8583099 від 13.01.2010 року до кредитного договору № 5716543 від 26.09.2009 року в розмірі 153 612 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот дванадцять) доларів 67 центів США, що за курсом НБУ станом на 18.04.2012 року становить 1226597 (один мільйон двісті двадцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 17 копійок та 175 544 (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»(ЄДРПОУ 14282829) судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки нерухомого майна -відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. А. Папарига