Ухвала суду № 23648392, 20.04.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/64/2012 Провадження № 22-ц/0290/1156/2012Головуючий в суді першої інстанції:Бессараб Н.М.Категорія: 34 Доповідач: Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2012 м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В.О.

Суддів : Чорного В.І. і Медвецького С.К.

При секретарі : Сніжко О.А.

За участю : представника ТВГ «Північний»- Ревацького В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства власників гаражів «Північний»м. Вінниця про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 березня 2012 року, встановила :

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.03.2012 р. вказаний позов залишений без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення норм матеріального і процесуального права, в тому числі й невірну оцінку доказів, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

У січні 2012 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначив, що є власником гаража № НОМЕР_2 та членом Товариства власників гаражів «Північний» м. Вінниці (далі ТВГ «Північний»), яке згідно Статуту зобов'язане забезпечувати охорону всієї території та гаражів. У період часу з 20.00 години 01.04.2009 р. до 11.00 години 04.04.2009 р. автомобіль позивача марки «ВАЗ 21013», державний номер НОМЕР_1, знаходився на території товариства та зазнав пошкоджень, зокрема були прорізані два колеса. З приводу даної події позивач звертався до правоохоронних органів, на що 05.04.2009 р. Замостянським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Вважаючи відповідача відповідальною у збереженні майна особою, позивач просив стягнути на його користь 500,00 грн. матеріальної та 2 000,00 грн. моральної шкоди внаслідок нервування, погіршення стану здоров'я, зміни звичайного способу життя та вимушеності витрат на відновлення майна.

Крім того, ОСОБА_4 просив стягнути з ТВГ «Північний»на його користь 2 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди внаслідок безпідставного на початку 2011 р. відключення головою правління електроенергії в гаражі позивача, що призвело до його нервування, дратівливості, неврівноваженості та погіршення стану здоров'я, оскільки він являється інвалідом 3-ої групи.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 є членом ТВГ «Північний», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Керуючись правами та обов'язками члена товариства, які передбачені Статутом відповідача, позивач використовує гараж № НОМЕР_2 для зберігання в ньому свого автомобіля.

04.04.2009 р. позивач звернувся з письмовою заявою в Замостянський РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області про те, що в період часу з 20.00 години 01.04.2009 р. до 11.00 години 04.04.2009 р. невідома особа пошкодила два колеса з правої сторони його автомобіля «ВАЗ 21013», державний номер НОМЕР_1, який він залишив на території ТВГ «Північний», що по вул. Енергетичній №9, біля свого гаража.

Позивач, звертаючись з позовом у даній справі, вважає, що він зазнав збитків та набув права вимоги до винної особи, якою є відповідач в силу того, що останній неналежно виконував передбачені Статутом обов'язки по забезпеченню охорони всієї території та гаражів з транспортними засобами, що належать членам товариства, в тому числі і ОСОБА_4, який є його повноправним членом та виконує всі покладені на нього відповідачем обов'язки.

Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливим результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. Уразі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Враховуючи викладене, вирішення спору у даній справі вимагає встановлення такого необхідного елементу складу правопорушення як вини відповідача у заподіянні шкоди майну (автомобілю) ОСОБА_4 як члена ТВГ «Північний».

Вина є умовою відповідальності за правопорушення, тобто винною дією є невиконання, неналежне виконання або відмова від виконання зобов'язання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на недоведеність позову щодо неправомірних дій та вини відповідача, а також причинного зв'язку між шкодою та неправомірними діями відповідача.

З таким висновком колегія суддів погоджується.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Очевидним є те, що договірних відносин стосовно обов'язку відповідача по охороні автотранспортного засобу позивача не існує та такий обов'язок Статутом ТВГ «Північний» не передбачено.

Відповідно до п. 1.2 Статуту ТВГ «Північний»товариство є добровільним об'єднанням громадян, яке створене на підставі Закону України від 16.06.1992 р. «Про об'єднання громадян»за рішенням органів місцевого самоврядування з ініціативи власників транспортних засобів для самостійного будівництва за власні кошти індивідуальних гаражів для зберігання транспортних засобів, що знаходять у приватній власності громадян на земельній ділянці, наданій відповідною Радою народних депутатів, для колективного користування.

Товариство є юридичною особою, діє з принципу самостійного господарювання та повного госпрозрахунку, але діяльність не передбачає одержання прибутку (п. 1.3).

Метою створення товариства є: організація побудови власних гаражів за власні кошти громадян на земельній ділянці, наданій у встановленому порядку в колективне користування товариства; охорона і експлуатація колективного майна та власних гаражів; захист прав та законних інтересів членів товариства (п. 2.1).

Пунктом 2.4 Статуту установлено, що товариство зобов'язане забезпечувати охорону всієї території та власних гаражів членів товариства.

З Інструкції для контролерів-охоронників, зі змінами і доповненнями, затвердженої протоколом №31 засідання правління ТВГ «Північний»від 17.04.2002 р. убачається, що контролер-охоронник не несе відповідальності за транспортні засоби та інші технічні агрегати, які знаходяться поза гаражів без згоди адміністрації ТВГ «Північний».

З огляду на викладене та ураховуючи, що позивач 01.04.2009 р. автомобіль на зберігання відповідачу не здав, ТВГ «Північний»на себе обов'язок по охороні автотранспортного засобу позивача не приймав, і як наслідок, не повинен нести цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, в тому числі й моральної.

Стосовно позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди внаслідок відключення електроенергії в гаражі позивача суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність факту протиправних дій відповідача, та вони -ці дії у виконання рішень органу управління товариства були обґрунтовані систематичною несплатою позивачем членських внесків, тобто порушенням обов'язків учасника товариства, визначених установчим документом.

Таким чином, колегія суддів дійшла переконання і визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням закону, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : підпис В.О.Чуприна

Судді : підпис В.І.Чорний

підпис С.К.Медвецький