Постанова № 23647776, 19.04.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. № 2а/2570/961/2012 Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справуза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лефида" доДержавної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби України про за участю представників сторін: від позивача від відповідачавизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1, довіреність від 05.03.2012 р. №8, ОСОБА_2, довіреність від 05.03.2012 р. №9 ОСОБА_3, довіреність від 01.03.2012 р. №11/9/10-010, ОСОБА_4, довіреність від 02.04.2012 р. №1812/9/10-010 ВСТАНОВИВ: До Чернігівського окружного адміністративного суду 05 березня 2012 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби України, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №0005222320 від 02.11.2011 р., №0005202320 від 02.11.2011 р., №0005212320 від 02.11.2011 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення - рішення винесені з порушенням чинного законодавства, зокрема, посадовими особами відповідача в акті перевірки зроблено протиправний висновок про нікчемність договорів щодо придбання нафтопродуктів, укладених з контрагентом ТОВ «Сан Тревел» та про неправомірність включення суми ПДВ до складу податкового кредиту. Позивач зазначає, що на товар, який був придбаний згідно договору поставки нафтопродуктів №04-1/П/2010 товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Тревел» було видано податкові та видаткові накладні, а кошти за даний товар було товариством «Лефида» перераховано в повному обсязі. Таким чином, позивач звертає увагу суду на те, що враховуючи наявність первинних документів, які згідно з нормами чинного законодавства підтверджують право платника податку на податковий кредит, наявність підстав для виникнення такого права, згідно з положенням п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Лефида» було правомірно включено суму ПДВ до складу податкового кредиту. Крім того, у відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, позивач зазначає, що проводячи перевірку працівники органів ДПС вийшли за межі своїх повноважень й склали акт та винесли податкові повідомлення-рішення, які суперечать вимогам діючого законодавства, тому вони підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та пояснили, що відповідачем правомірно винесені податкові повідомлення - рішення про стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида», оскільки позивачем не підтверджено належними документами виконання факту умов поставок бензину від ТОВ «Сан Тревел», фактичною перевіркою встановлено лише документування ТОВ «Лефида» даної операції по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів на користь контрагента. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті у відповідності з вимогами чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.04.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Для виготовлення постанови у повному обсязі суду надано строк до 17.04.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лефида» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 21.06.2010 року, включене до ЄДРПОУ та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові.

Судом встановлено, що працівниками податкової інспекції відповідно до постанови слідчого СВ ИМ ДПА в Чернігівській області від 16.05.2011 р. та до ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Лефида» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.06.2010 року по 30.06.2011 року, іншого законодавства за період з 22.06.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 19.10.2011 р. №2990/23/37095103.

В ході перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення позивачем

1. вимог п.1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р., п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88, ч. 1-3, 5 ст. 203, ст..208, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1449763,00 грн., у тому числі за 2010 рік у сумі 1402065,00 грн. та за 1 квартал 2011 р. у сумі 47698,00 грн. та занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року на суму 816740,00 грн.

2. вимог п.п.7.3.6 п.7.3, п.п.7.5.2 п.7.5, п.п.7.4.1 п.7.4 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1323158,00 грн., в тому числі за вересень 2010 року в сумі 436117,50 грн. та за жовтень 2010 року в сумі 887041,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 19.10.2011 року ДПІ у м. Чернігові було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

-від 02.11.2011 року № 0005202320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1800280,00 грн., з них за основним платежем 1449763,00 грн. та 350517,00 грн. штрафні санкції;

-від 02.11.2011 року № 0005222320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1653948,00 грн., з них за основним платежем 1323158,00 грн. та 330790,00 грн. штрафні санкції;

-від 02.11.2011 року № 0005212320, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 816740,00 грн.

За результатом оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 02.11.2011 р. рішенням податкового органу від 22.12.2011 р. скаргу позивача в частині скасування зазначених податкових повідомлень-рішень було залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Досліджуючи позовні вимоги судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Сан Тревел» 27.09.2010 р. було укладено договір поставки нафтопродуктів №04-1/П/2010, згідно п.1.1 якого постачальник (ТОВ «Сан Тревел») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «Лефида») нафтопродукти на умовах визначених цим договором, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити за товар визначену даним договором грошову суму.

Пунктом 2.2 визначено, що передача товару проводиться у відповідності з нормами діючого законодавства України.

Товар вважається переданим в розпорядження покупця з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акта приймання-передачі. (п.2.4)

Покупець зобов'язаний провести оплату товару протягом одного місяця з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акта приймання-передачі. ( п.3.1)

Як вбачається з матеріалів справи поставка товару за цим договором здійснювалась партіями згідно наступних додаткових угод до нього:

-додаткова угода від 27.09.2010 р. № 1 на придбання бензину автомобільного підвищеної якості A-95-Євро класу С 1 в кількості 220 т. +/- 10 % за ціною з 8832,00 грн. за тонну на загальну суму 1943040,00 грн. Умова поставки - резервуари ВАТ «Одесанафтопродукти», м. Одеса.

-додаткова угода від 27.09.2010 р. № 2 на придбання бензину автомобільного АІ-92 (моторний) в кількості 330 т. +/- 10 % за ціною 8775,00 грн. за тонну на загальну суму 2895750,00 грн. Умова поставки: франко-вагон - з/д станція Коростень Південно - західної дороги в з/д цистернах.

- додаткова угода від 01.10.2010 р. № 3 на придбання бензину автомобільного підвищеної якості A-95-Євро класу С1 кількості 350 т. +/- 10 % за ціною з ПДВ 8832,00 грн. за тонну на загальну суму 3091200,00 грн. Умова поставки - резервуари ВАТ «Одесанафтопродукти», м. Одеса.

Судом встановлено, що на виконання договору №04-1/П/2010 від 27.09.2010 р. та додаткової угоди від 27.09.2010 р. № 2 ТОВ «Сан Тревел» передано, а ТОВ «Лефида» прийнято 298,2 т бензину автомобільного АІ-92 (моторний) вартістю 2616705,00 грн., в т. ч. ПДВ - 436117,5 грн. (видаткова накладна від 27.09.2010р. №100927000000002 та акт приймання-передачі №1, які маються в матеріалах справи).

Транспортування товару до місця зберігання здійснювалось згідно договору 14.09.2010р. №2909/10-51 на транспортно-експедиційне обслуговування, укладеного між ТОВ «Лефида» (замовник) та ВАТ «Дніпронафтопродукт» (експедитор), за яким експедитор організовує транспортування товару на підставі письмових заявок.

Товар (бензин автомобільний АІ-92 (моторний) у кількості 298,2 т) був прийнятий на відповідальне зберігання в резервуари Бориспільської філії ВАТ «Дніпронафтопродукт» згідно договору зберігання від 02.08.2010 р. № 0208/10-15.

На виконання додаткових угод від 27.09.2010 р. №1 та від 01.10.2010 р. №3 ТОВ «Сан-Тревел» було передано, а ТОВ «Лефида» прийнято бензин автомобільний підвищеної якості A-95-Євро виду 1 класу СІ у кількості 570 т. (220 + 350) загальною вартістю 5034240,00 грн., в т. ч. ПДВ 839056,78 грн., а саме :

-згідно видаткової накладної від 01.10.2010 р. № 101001000000003 та акту прийому-передачі від 01.10.2010 р. № 2 передано бензин автомобільний підвищеної якості A-95-Євро виду 1 класу СІ у кількості 51,970 т.;

-згідно видаткової накладної від 19.10.2010 р. № 101019000000083 та акту прийому-передачі від 19.10.2010 р. № 3 передано бензин автомобільний підвищеної якості A-95-Євро виду 1 класу СІ у кількості 318,266 т.;

-згідно видаткової накладної від 22.10.2010 р. № 101022000000057 та акту прийому-передачі від 22.10.2010 р. № 4 передано бензин автомобільний підвищеної якості A-95-Євро виду 1 класу СІ у кількості 201,562 т.

Товар на зберігання приймав ВАТ «Дніпронафтопродукт» згідно договору від 02.08.2010 р. № 0208/10-15 в резервуарах ВАТ «Одесанафтопродукт» м. Одеса.

Перевезення зазначеного бензину від м. Одеса (місце знаходження резервуарів ВАТ «Одесанафтопродукт») до ст. ім. Г.Кирпи для подальшого зберігання в Бориспільській філії ВАТ «Дніпронафтопродукт» згідно договору від 02.08.2010 р. №0208/10-15 (договір зберігання), здійснювався ВАТ «Дніпронафтопродукт».

На виконання умов договору та згідно платіжних доручень №401 від 15.11.2010 р., №313 від 04.11.2010 р., №307 від 02.11.2010 р., №303 від 01.11.2010 р., № 182 від 06.10.2010 р., №192 від 11.10.2010 р., №238 від 20.10.2010 р., №244 від 22.10.2010 р., №298 від 29.10.2010 р. ТОВ «Лефида» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Сан Тревел» грошові кошти за придбаний товар.

Як вбачається з акта перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю «Лефида» за вересень та жовтень 2011 року згідно з поданими деклараціями задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 436117,50 грн. та 887040,65 грн. відповідно.

З п.1.7, 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168 слідує, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону України встановлено: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність у позивача видаткових накладних про придбання нафтопродуктів у ТОВ «Сан Тревел» свідчить про те, що у ТОВ «Лефида» виникає право на податковий кредит, виходячи з того, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Приписами підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічна норма мається в Податковому кодексі України від 02.12.2010 року, згідно з п.198.6 ст. 196 якого не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

У відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо, це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається з матеріалів справи господарські операції ТОВ «Лефида» з ТОВ «Сан Тревел» з придбання нафтопродуктів підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі та платіжними дорученнями, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Приймаючи до уваги наявність всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин платника податків з ТОВ «Сан Тревел» та податкових накладних, оформлених у повній відповідності з чинним законодавством, суд вважає, що платник податків мав повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, за змістом відомостей викладених в акті підтверджується той факт, що на момент проведення господарських операцій з ТОВ «Сан Тревел», а також віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, вказаний контрагент був зареєстрований, як у державному реєстрі, так і як платник ПДВ.

У відповідності до п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону визначено: валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи наявність у позивача всіх необхідних первинних документів суд не вбачає порушення ТОВ «Лефида» зазначених норм Закону України ««Про оподаткування прибутку підприємств».

У відповідності до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України установлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його

внутрішній волі.

4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені ним.

Згідно до ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Сан Тревел», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що зазначені господарські операції мали реальний характер, були вчинені між право- і дієздатними суб'єктами права; претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників ПДВ ДПІ у м. Чернігові при проведенні перевірки не мало; первинні документи складені у відповідності до закону; документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Враховуючи те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, що підтверджені податковими накладними за господарськими угодами з ТОВ «Сан Тревел», суд вважає, що сформований позивачем податковий кредит відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Суд також вважає, що ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, на думку суду, не надано доказів порушення ТОВ «Лефида» п.1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р., п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88, ч. 1-3, 5 ст. 203, ст..208, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, п.п.7.3.6 п.7.3, п.п.7.5.2 п.7.5, п.п.7.4.1 п.7.4 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого останньому неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3454218,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у м. Чернігові було неправомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 02.11.2011 року № 0005202320, від 02.11.2011 року № 0005222320, від 02.11.2011 року № 0005212320, підстави для визнання їх протиправними та скасування доведені позивачем в повному обсязі, тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лефида» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові підлягаю задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові: №0005222320 від 02.11.2011 р., №0005202320 від 02.11.2011 р., №0005212320 від 02.11.2011 р.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статтей 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Ю.О.Скалозуб

З оригіналом згідно: