ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/351/2012
27 лютого 2012 року 15год. 05хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017211540 від 24.10.2011 року ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "РІФ" (далі - ТОВ "РІФ") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі - ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017211540 від 24.10. 2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державною податковою інспекцією у м. Рівне була проведена перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання - єдиного податку з юридичних осіб ТОВ "РІФ". По результатам перевірки був складений акт № 721 від 12 жовтня 2011 року. Посадовою особою ДПІ у м. Рівне, на підставі складеного акту перевірки, було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0017211540 від 24 жовтня 2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 215,21 грн. до ТОВ "РІФ". Погодитися із названим рішенням платник податків не може за слідуючих обставин. Актом перевірки № 721 від 12 березня 2011 року встановлена затримка в сплаті узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку на 1 день. Платіжним дорученням № 112 від 18 березня 2011р. ТОВ "РІФ" було сплачено єдиний податок у сумі 3551,40 грн. за лютий 2011 р. Даний платіж був помилково сплачений на інший розрахунковий рахунок. 31 березня 2011 р. ТОВ "РІФ" листом № 25 від 31 березня 2011 р. звернулося у ДПІ у м. Рівне з проханням помилково перераховані кошти перекинути на інший розрахунковий рахунок. ДПІ у м. Рівне залишило лист позивача без відповіді та задоволення. 21 квітня 2011 р. платіжним дорученням № 175 ТОВ "РІФ" перерахувало суму єдиного податку повторно. Таким чином, приймаючи акт перевірки № 721 від 12.10. 2011 р., ДПІ у м. Рівне не врахувало ні платіж позивача від 18.03. 2011 року, ні лист № 25 від 31.03. 2011 року.
Крім того, відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 3О червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. При прийнятті податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0017211540 від 24 жовтня 2011 року вказана норма Податкового кодексу України застосована не була, хоча підлягає застосуванню. Отже застосування штрафу у розмірі 215 грн. 21 коп. в будь-якому випадку є неправомірним. ТОВ "РІФ" вважає, що посадовими особами ДПІ у м. Рівне безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017211540 від 24.10. 2011р. без дослідження всіх обставин справи. Такі дії посадових осіб ДПІ у м. Рівне суперечать законодавству України.
Представник позивача, у судовому засіданні, адміністративний позов із вищезазначених мотивів підтримав, просив задовольнити повністю.
Представник відповідача, у судовому засіданні позов заперечила та вказала, що ДПІ у м. Рівне проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання ТОВ "РІФ", про що складено акт перевірки № 721 від 12.10. 2011 р., яким встановлено факт несвоєчасної сплати єдиного податку з юридичних осіб. Зокрема встановлено сплату 21.04. 2011 р. при терміні сплати 20.04. 2011 р. на суму 2152, 12 грн., тобто прострочення становить 1 день. На підставі встановленого порушення прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017211540 від 24.10. 2011 р. на суму 215,21 грн. (10 %). Відповідно до Указу Президента від 03.07. 1998 року, № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відповідно до пп. 4 п.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Штрафні санкції застосовано відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник звертає увагу на факт помилкової сплати податку в сумі 3551,40 грн. за лютий 2011р. на код платежу 18050101 замість 18050300. Платник звернувся до ДПІ у м. Рівне з листом від 31.03. 2011 р. № 25 щодо зарахування коштів на код платежу 18050300. Висновок на перерахування коштів з коду 18050100 на код платежу 18050300 сформовано та надіслано в Управління державного казначейства в м. Рівне. Однак дана обставина не впливає на факт несвоєчасної сплати єдиного податку на 1 день. На підставі наведеного в задоволенні позову просила відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РІФ" внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, має правовий статус суб'єкта - юридична особа та зареєстровано платником податків у ДПІ у м. Рівне (а.с. 5).
Платіжним дорученням № 112 від 18 березня 2011р. ТОВ "РІФ" було сплачено єдиний податок у сумі 3551,40 грн. за лютий 2011 р. Даний платіж, у зв'язку із зміною розрахункових рахунків управлінням Державного казначейства України був помилково сплачений на інший розрахунковий рахунок (а.с. 6).
31 березня 2011 р. ТОВ "РІФ" листом № 25 від 31 березня 2011 р. звернулося у ДПІ у м. Рівне з проханням помилково перераховані кошти перекинути на інший розрахунковий рахунок (а.с. 8).
ДПІ у м. Рівне, враховуючи вищезазначений лист, 05.04. 2011 року було сформовано Висновок № 768 на перерахування коштів з коду 18050100 на код платежу 18050300 та надіслано в Управління Державного казначейства в м. Рівне (а.с. 36, 37).
Відповідно до облікової картки платника кошти згідно вищезазначеного висновку було перераховано на вірний розрахунковий рахунок 31.05. 2011 року (а.с. 34-35).
21 квітня 2011 р. платіжним дорученням № 175 ТОВ "РІФ" повторно перерахувало суму єдиного податку за лютий 2011 року (а.с. 7).
12 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне була проведена перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання - єдиного податку з юридичних осіб ТОВ "РІФ". По результатам перевірки був складений акт № 721 від 12 жовтня 2011 року. Даним актом була встановлена затримка в сплаті узгодженого податкового зобов'язання по єдиного податку на 1 день (а.с. 9).
На підставі встановленого порушення прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017211540 від 24.10. 2011 р., відповідно до якого за затримку на один календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2125,12 грн. ТОВ "РІФ" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 215,21 грн. (а.с. 10).
У листопаді та грудні 2011 року ТОВ "РІФ" було подано скарги на податкове повідомлення-рішення № 0017211540 від 24.10. 2011 р. до Державної податкової адміністрації України в Рівненській області та Державної податкової служби України. Рішеннями про результати розгляду скарг № 25222/25-16/543 від 20.12. 2011 року та № 1348/6/10-2215 від 20.01. 2012 року було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0017211540 від 24.10. 2011 р., а скарги - без задоволення (а.с. 11-13, 14-15).
Відповідно до абзацу 9 п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727 від 03.07. 1998 року (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VІ передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.156 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VІ податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VІ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VІ передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи, що затримка сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складає один календарний день, то ТОВ "РІФ" зобов'язане сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VІ штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Відповідно до абзацу 9 п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727 від 03.07. 1998 року (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
Актом перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання № 721 від 12.10. 2011 року встановлена затримка в сплаті узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку на один день згідно поданого розрахунку сплати єдиного податку ТОВ "РІФ" за І квартал 2011 року.
Таким чином, порушення податкового законодавства виникло у квітні 2011 року, що відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VІ є підставою для застосування штрафної санкції у розмірі не більше однієї гривні.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що ТОВ "РІФ" за затримку сплати узгодженої суми єдиного податку за І квартал 2011 року зобов'язане сплатити штраф у розмірі 01 грн.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0017211540 від 24.10. 2011 р. слід визнати протиправним та скасувати в частині зобов'язання сплатити штраф у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 21 коп.
Твердження позивача, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0017211540 від 24.10. 2011 р. підлягає скасуванню повністю, оскільки позивачем платіжним дорученням № 112 від 18 березня 2011р. ТОВ "РІФ" було сплачено єдиний податок у сумі 3551,40 грн. за лютий 2011 р., однак даний платіж був помилково сплачений на інший розрахунковий рахунок, а 31 березня 2011 р. ТОВ "РІФ" листом № 25 від 31 березня 2011 р. звернулося у ДПІ у м. Рівне з проханням помилково перераховані кошти перекинути на інший розрахунковий рахунок, але ДПІ у м. Рівне залишило лист позивача без відповіді та задоволення, є безпідставним та відхиляється судом з огляду на наступне.
Так, відповідачем відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VІ, враховуючи лист позивача № 25 від 31 березня 2011 року, підготовлено висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подано його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.
Відповідно до облікової картки платника кошти згідно вищезазначеного висновку було перераховано органом Державного казначейства України на вірний розрахунковий рахунок 31.05. 2011 року. Дії органу Державного казначейства України щодо несвоєчасного перерахування коштів позивачем не оскаржувалися.
Разом з тим, суду слід зазначити, що несвоєчасне перерахування коштів, які помилково сплачені ТОВ "РІФ" на невірний розрахунковий рахунок, не звільняє платника податків від сплати узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених абзацом 9 п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727 від 03.07. 1998 року. Порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання тягне за собою застосування штрафу передбаченого пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VІ з врахуванням обмежень передбачених пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VІ.
В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, у ході судового засідання позивач частково довів суду обґрунтованість позовних вимог, а відповідач частково підтвердив правомірність своїх дій.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено частково, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 53 грн. 65 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 34 від 08.02. 2012 р. (а.с. 22).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0017211540 від 24 жовтня 2011 року Державної податкової інспекції у м. Рівне в частині зобов'язання сплатити штраф у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 21 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 53 (п'ятдесят три) 65 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зозуля Д. П.
Судове рішення № 23647251, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/351/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: