Постанова № 23647037, 17.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/879/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Кононенко А.С.,

за участю: представника позивача - Шмельова М.М.,

представника відповідача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 001024301/3470 від 30 листопада 2011 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 416623,00 грн. основний платіж та 208311,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновок контролюючого органу про завищення ТОВ "Індастріал Девелопмент" податкового кредиту за липень 2011 року на загальну суму 416623 грн. вважає безпідставним, оскільки правомірність зарахування до складу податкового кредиту спірної суми податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ "Маркон груп ко" підтверджується належно оформленими первинними документи (договорами, податковими та видатковими накладними, рахунками, банківськими виписками).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували. У наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов просили відмовити у його задоволенні посилаючись на порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 21.01.2005 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 126600 (т. ІІ, а.с. 10), перебуває на обліку як платник податків в Кременчуцькій ОДПІ, згідно довідки про взяття на облік платника податків № 7331 від 31.01.2005 року (т.ІІ а.с. 11).

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 200003265 від 03.02.2005 року (т. ІІ, а.с. 12).

Фахівцями Кременчуцької ОДПІ у період з 28.10.2011 року по 03.11.2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Індастріал Девелопмент" (код ЄДРПОУ 33357578) у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 19.09.2011 року № 35480/10/15 з питань взаємовідносин з ТОВ "Маркон груп ко" (код ЄДРПОУ 37135774) за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 7661/23-309/33357578 від 10.11.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ "Індастріал Девелопмент" занижено ПДВ на загальну суму 392144 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 392144 грн. (т. І, а.с. 13-31).

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 30.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010242301/3470, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 416623,00 грн. - основний платіж, 208311,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. І, а.с. 11).

За наслідками звернення ТОВ "Індастріал Девелопмент" в порядку апеляційного узгодження зі скаргами на вказані податкові повідомлення-рішення до ДПА у Полтавській області його скаргу залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін (т. І, а.с. 32-50).

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 30.11.2011 року № 0010242301/3470 необхідно зазначити наступне.

Як визначено пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Маркон груп ко" (код ЄДРПОУ 37135774), в липні 2011 року зараховано до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість загалом в розмірі 392144 грн.

Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо завищення ТОВ "Індастріал Девелопмент" податкового кредиту за липень 2011 року на загальну суму 392144 грн.

Під час проходження оскарження висновків акту перевірки № 7661/23-309/33357578 від 10.11.2011 року, Кременчуцькою ОДПІ була надана відповідь № 46080/10/23-209 від 28.11.2011 року на заперечення до акту перевірки, в якій зазначено, що при розрахунку суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного періоду було допущено арифметичну помилку, а саме завищення ТОВ "Індастріал Девелопмент" податкового кредиту за липень 2011 року на суму 416623 грн.

Ні в запереченнях на позовну заяву, і в судовому засіданні представник відповідача не надав документально обґрунтованих пояснень стосовно допущеної арифметичної помилки.

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що за даними податкової звітності ТОВ "Маркон груп ко" у останнього відсутні необхідні умови для ведення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби тощо. Крім того, зазначала, що перевіркою не підтверджено факт наявності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ "Індастріал Девелопмент" та ТОВ "Маркон груп ко" у липні 2011 року.

Надаючи правову оцінку вказаним твердженням податкової інспекції та перевіряючи реальність здійснення господарських операцій між контрагентами, суд зазначає наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що між ТОВ "Індастріал Девелопмент" (Покупець) та ТОВ "Маркон груп ко" (Постачальник) 01.04.2011 року укладено договір поставки № 01/04К (т. І, а.с. 51-53). Відповідно до додаткових угод № 5 від 01.07.2011 року, № 6 від 04.07.2011 року, № 7 від 11.07.2011 року, № 8 від 18.07.2011 року ТОВ "Маркон груп ко" протягом липня 2011 року було здійснено поставку в адресу ТОВ "Індастріал Девелопмент" товарів (вісь, важіль вертикальний, прокладка, торсіон та інше) на загальну суму 2 352 864 грн. (в т.ч., ПДВ -392 144 грн.) (т. І, а.с. 75-103).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії податкових накладних: № 48 від 04.07.2011 року на загальну суму 19056,00 грн., в т.ч. ПДВ -3176 грн., № 49 від 04.07.2011 року на загальну суму 226440 грн., в т.ч. ПДВ -37740 грн., № 87 від 07.07.2011 року на загальну суму -7920 грн., в т.ч. ПДВ -1320 грн., № 88 від 07.07.2011 року на загальну суму 188700 грн., в т.ч. ПДВ -31450 грн., № 96 від 10.07.2011 року на загальну суму 188700 грн., в т.ч. ПДВ -31450 грн., № 100 від 11.07.2011 року на загальну суму 217380 грн., в т.ч. ПДВ -36230 грн., № 118 від 13.07.2011 року на загальну суму 196800 грн., в т.ч. ПДВ - 32800 грн., № 128 від 14.07.2011 року на загальну суму 264180 грн., в т.ч. ПДВ 44030 грн., № 141 від 15.07.2011 року на загальну суму 116316 грн., в т.ч. ПДВ -19386 грн., № 158 від 18.07.2011 року на загальну суму 301920 грн., в т.ч. ПДВ -50320 грн., № 179 від 21.07.2011 року на загальну суму 226440 грн., в т.ч. ПДВ -37740 грн., № 183 від 22.07.2011 року на загальну суму 9744 грн., в т.ч. ПДВ -1624 грн., № 197 від 25.07.2011 року на загальну суму 105672 грн., в т.ч. ПДВ -17612 грн., № 233 від 28.07.2011 року на загальну суму 283596 грн., в т.ч. ПДВ -47266 грн. (т. І, а.с. 61-74).

Дослідивши в судовому засіданні вищеперераховані копії податкових накладних судом встановлено, що вони оформлені у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а відтак, вказані податкові накладні підтверджують факт придбання ТОВ "Індастріал Девелопмент" товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Маркон груп ко" у липні 2011 року та в силу ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором поставки позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії договору про виробництво продукції на давальницькій сировині № 21-03Д від 21.03.2011 року, укладений між ТОВ "Маркон груп ко" та Підприємством Холодногірської виправної колонії № 18 та специфікації до нього, згідно якого Підприємство Холодногірської виправної колонії № 18 було виготовлено металовироби (затяжка, торсіон, вісь, важель, прокладка, запобіжник, шкворень, серга) (т. ІІ, а.с. 93-97). Металовироби виготовлялися з наданої ТОВ "Маркон груп ко" давальницької сировини -металопрокату. Виготовлення металовиробів здійснювалось у відповідності до технологічного процесу, впровадженому на підприємстві та включало в себе наступні операції: штамповка, свердлування, плазмо різка, токарні роботи, зварювання, гнучка, загартовка. Виготовлені Підприємством Холодногірської виправної колонії № 18 металовироби відповідають технічним вимогам та кресленням, їх якість підтверджується відповідними сертифікатами та посвідченнями якості (т. І а.с. 187-250, т.ІІ а.с. 1-9). Приймання виготовлених металовиробів за кількістю здійснювалося на підставі актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (т. ІІ, а.с. 22-34).

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт поставки ТОВ "Маркон груп ко" товару для подальшої його реалізації позивачем.

Окрім того, реальність здійснення господарських операцій за договором поставки від 01.04.2011 року № 01/04К протягом липня 2011 року підтверджується також видатковими накладними, рахунками-фактурами, паспортами якості, сертифікатами відповідності товарів тощо, копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що придбані у ТОВ "Маркон груп ко" на підставі договору поставки від 01.04.2011 року № 01/04К у липні 2011 року товари позивачем у подальшому реалізовано ВАТ "Дизельний завод", ТОВ "Група Інтер Кар Груп", ПАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод", ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", що підтверджується договорами поставки, специфікаціями, податковими та видатковими накладними, рахунками, довіреностями на право отримання ТМЦ, копії яких долучено до матеріалів адміністративної справи (т. І, а.с. 123-137).

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (комплектуючих та запасних частин) у ТОВ "Маркон груп ко".

Що стосується оплати вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, то як пояснив в судовому засіданні представник позивача, станом на дату розгляду справи судом ТОВ "Індастріал Девелопмент" перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Маркон груп ко" кошти в сумі 1781592,28 грн. (т. І, а.с. 104-119). При цьому, позивач не заперечує факту наявності заборгованості щодо оплати за придбані товарно-матеріальні цінності, однак між сторонами відсутній спір з даного питання.

Так, відповідно до гарантійного листа вих. № 21-07/11-1 від 21.07.2011 року ТОВ "Індастріал Девелопмент" взяло на себе зобов'язання щодо погашення суми заборгованості за вищевказаними договорами у строк до 01.04.2012 року (т. ІІ, а.с.117 ). У свою чергу, ТОВ "Маркон груп ко" листом від 25.07.2011 року вих. № 93 завірило позивача про відсутність претензій з даного питання (т. ІІ, а.с. 118).

Відтак, враховуючи той факт, що предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, а не відшкодування сум такого податку з Державного бюджету України, та заважаючи на те, що матеріалами справи в повному обсязі доведено реальність здійснення спірних господарських операцій між контрагентами, суд дійшов висновку, що наявність між сторонами заборгованості в розрахунках за придбані товарно-матеріальні цінності не позбавляє права добросовісного платника податку, яким є позивач, на віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ.

Щодо посилань податкової інспекції на нікчемність договорів комісії та поставки, що укладені позивачем з ТОВ "Маркон груп ко", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Індастріал Девелопмент" та ТОВ "Маркон груп ко" на підставі договору поставки № 01/04К від 01.04.2011 року.

Відтак, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів в підтвердження того, що зазначені договори суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, суд дійшов висновку щодо неправомірності доводів податкової інспекції про нікчемність даних правочинів.

Таким чином, оскільки відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за червень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 435 846 грн.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Маркон груп ко" основних засобів та працівників з посиланням на відомості податкової звітності даного підприємства, оскільки відсутність у декларації з податку на прибуток ТОВ "Маркон груп ко" відомостей про амортизацію не є доказом відсутності на балансі підприємства основних засобів.

Крім того, слід зазначити, що в ході судового розгляду справи не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб ТОВ "Індастріал Девелопмент" чи ТОВ "Маркон груп ко".

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

У даному випадку відповідач не довів правомірність висновків щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року в сумі 392144 грн., а отже - правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 001024301/3470.

Разом з тим, ТОВ "Індастріал Девелопмент" доведено реальність здійснення господарських операцій за договором поставки № 01/04К від 01.04.2011 року у липні 2011 року та факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, а відтак - правомірність віднесення до складу податкового кредиту за липень 2011 року сум ПДВ загалом в розмірі 392144грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 2 146 грн. 01 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 444 від 17.02.2012 року (т. І, а.с. 2), суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 30 листопада 2011 року № 001024301/3470.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент" (код ЄДРПОУ 33357578) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 146 грн. 01 коп. (дві тисячі сто сорок шість гривень одна копійка). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко