Постанова № 23646159, 28.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2012 р. (17:30) Справа №2а-708/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., при секретарі судового засідання Устіновій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК

до Публічного акціонерне товариство "Кримвтормет"

про стягнення.

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Кримвтормет" про стягнення заборгованості в розмірі 135081,24 грн., з яких 81521,33 грн. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень-серпень 2011р., 14827,46 грн.- штраф та 9270,97 грн. - пеня за рішенням позивача № 738 від 04.08.2011р. та 8963,76 грн. - штраф та 20497,72 грн. - пеня за рішенням позивача № 1465 від 04.08.2011р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2012р. уточнено найменування відповідача як Публічне акціонерне товариство "Кримвтормет".

Позивач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином, 27.02.2012р. від нього до суду надійшло клопотання, в якому просить провести судове засідання без участі його представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач двічі у судове засідання не зявився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними матеріалами.

Розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як юридична особа, про що свідчіть витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним номером 15-10-0055.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень-серпень 2011р. в розмірі 81521,33 грн. штрафу в розмірі 14827,46 грн. та пені в розмірі 9270,97 грн. за рішенням позивача № 738 від 04.08.2011р. суд зазначає наступне.

Законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до наданих відповідачем звітів, ним самостійно розрахований єдиний внесок за червень 2011р. в розмірі 37015,78 грн. (а.с.6-7), за липень 2011р. в розмірі 37139,46 грн. (а.с.8-9), за серпень 2011р. в розмірі 39979,57 грн. (а.с. 10-11), а всього за червень-серпень 2011 року в розмірі 114134,81 грн.

Відповідачем частково сплачена сума заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 32613,48 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Таким чином, загальна сума заборгованості зі сплати єдиного внеску за червень-серпень 2011р. складає 81521,33 грн. (114134,81 - 32613,48), який не був сплачений в строки, визначені статтею 9 Закону України № 2464, а саме не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 передбачено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 25 Закону № 2464 передбачені заходи впливу та стягнення.

Згідно із частиною 4 статті 25 Закону 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № Ю-846 від 07.10.2011р., яка була отримана останнім 10.10.2011р., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19,20).

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно із ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим прийняло рішення № 738 від 04.08.2011р., яким до відповідача за період з 21.03.2011р. по 29.07.2011р. застосовані штраф в розмірі 14827,46 грн. та нарахована пеня в розмірі 9270,97 грн. (а.с.23). Зазначене рішення було отримане відповідачем 08.08.2011р.(а.с.27).

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення (ч. 14 ст. 25 Закону № 2464).

Частиною 1 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (ч.4 ст. 25 Закону № 2464).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Загальна сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені складає 105619,76 грн. (81521,33+14827,46+9270,97).

Відповідач не надав суду доказів оскарження вимоги про сплату боргу або доказів погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені за рішенням позивача № 738 від 04.08.2012р., у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень-серпень 2011р. в розмірі 81521,33 грн., штрафу в розмірі 14827,46 грн. та пені в розмірі 9270,97 грн. за рішенням № 738 від 04.08.2011р. підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати штрафу в розмірі 8963,76 грн. та пені в розмірі 20497,72 грн. за рішенням позивача № 1465 від 04.08.2011р. суд зазначає наступне.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.03р. №1058-IV, в редакції до 01.01.2011р. (далі Закон № 1058).

Згідно ст. 1 Закону № 1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пункту 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція), платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця розрахунок зобовязань зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування, в якому вказується самостійно обчислені суми зобов'язань.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відносно відповідача 04.08.2011р. прийняте рішення № 1465 про застосування фінансових санкцій в розмірі 8963,76 грн. та нарахування пені - 20497,72 грн. (а.с. 21).

01.01.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2010 р. № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в звязку норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 втратила чинність.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обовязкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

Рішення № 1465 про застосування штрафу та нарахування пені було прийняте 04.08.2011р., тобто у той час, коли пункт 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообовязкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. (далі Основ) залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно ч. 1 ст. 14 Основ страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до ст. 6 Основ страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.

До 01.01.2011р., тобто до набрання чинності Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.2011р.

Відповідно, з 01.01.2011р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відтак, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 р. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Застосування позивачем при винесенні рішення № 1465 від 4.08.2011р. недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.

Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Отже, Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим при застосуванні штрафу та нарахуванні пені до відповідача за несвоєчасну сплату страхових внесків винесло рішення № 1465 на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення штрафу в розмірі 8963,76 грн. та пені в розмірі 20497,72 грн., а всього 29461,48 грн. за вказаним вище рішенням необхідно відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення вказаної суми.

На підставі викладеного, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим підлягають задоволенню в частині стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень-серпень 2011р. в розмірі 81521,33 грн., штрафу в розмірі 14827,46 грн. та пені в розмірі 9270,97 грн. за рішенням позивача № 738 від 04.08.2011р., а всього в розмірі 105619,76 грн., тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кримвтормет" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, Суворовський спуск, б. 5, ідентифікаційний код 00190638) ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, б. 10, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458, ГУ ДК України в АР Крим, р/р № 37193006000115, р/р № 37194083000115, р/р № 37193073000115, р/р № 37194072000115, р/р № 37191086000115) заборгованість в розмірі 105619,76 грн., з яких 81521,33 грн. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень-серпень 2011р., 14827,46 грн. - штраф та 9270,97 грн. - пеня за рішенням Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 738 від 04.08.2011р.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.