Ухвала суду № 23645095, 10.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 року м. Київ К-40837/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року по справі № 2-а-25/10/1870 за позовом Сумського виробничого підприємства "Стиль" Українського товариства глухих до Державної податкової інспекції в м. Суми та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про стягнення бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Сумське виробниче підприємство "Стиль" Українського товариства глухих звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 76566,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СВП "Стиль" УТОГ, як платник ПДВ, подало до ДПІ в м. Суми декларації з ПДВ за листопад-грудень 2006 року, якою визначено суму ПДВ.

Податковим органом у січні та березні 2007 року здійснено ряд перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за відповідний період, в результаті яких порушень щодо визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ з боку СВП "Стиль" УТОГ не виявлено, разом з цим зазначено, що суму бюджетного відшкодування з ПДВ буде підтверджено після завершення дослідження ланцюгів постачання.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено довідками №222/23-6/03972761 від 20.01.2007 року та №1677/23-6/03972761-34 від 23.03.2007 року.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період та реальність здійснення господарських операцій.

Крім того, нормами Закону України "Про податок на додану вартість"

право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 року по справі № 2-а-25/10/1870 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписНечитайло О.М.

Суддя Г.К. Голубєва