Ухвала суду № 23644335, 26.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2012 р. м. Київ К/9991/22760/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю

секретаря Кравченко В.О.

представників

позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011

у справі №2-а-5121/10/2070

за позовом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області від 19.04.2010 №0000041601. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального права.

Після відкриття касаційного провадження, позивачем надіслано заяву про відкликання адміністративного позову, у зв'язку з чим просив залишити позов без розгляду.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, березень, липень, грудень 2009 року, січень, березень 2010 року, за наслідками якої складено акт №730/07-0-12/14344275 від 16.04.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення бюджетного відшкодування за вищезазначені періоди на загальну суму 1511801 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000041601/0 від 19.04.2010 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1511801 грн.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.10.2006 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Харків-Москва»(Генпідрядник) укладено договір генпідряду на проектування та будівництво багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ квітів»та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул.Пушкінській, 2 в м. Харкові.

Відповідно до умов вказаного договору, генпідрядник зобов'язувався спроектувати, побудувати, ввести в експлуатацію в термін до 01.04.2010 та передати замовнику багатофункціональний громадсько-торгівельний центр «Світ квітів»та житловий будинок з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м. Харкові, а також виконати інші роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та договору, а замовник зобов'язувався надати генпідряднику будівельний майданчик, прийняти об'єкт повністю або частково та оплатити виконані роботи.

До вказаного договору укладено додаткові угоди від 11.10.2006 та від 18.02.2009, відповідно до яких у випадку необхідності оплата виконаних робіт може здійснюватися замовником безпосередньо на розрахунковий рахунок субпідрядника.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом діяльності позивача в період, що перевірявся, була організація та підготовка будівництва багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ квітів»та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 у м. Харкові, що належить до видів діяльності позивача згідно довідки з ЄДРПОУ.

З метою організації вказаного вище будівництва позивачем отримано дозвіл Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю м. Харкова на виконання будівельних робіт № 06/455 від 25.10.2006, а також укладено з Харківською міською радою договір від 21.07.2003 оренди земельної ділянки по вул. Пушкінська, 2 у м. Харкові для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ Квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановивши, що в періоді, який перевірявся, позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суми ПДВ, сплачені у складі вартості виконаних робіт з будівництва багатофункціонального громадсько-торгівельного центр «Світ квітів»та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській 2 у м.Харкові, сплачені у складі вартості будівельних матеріалів, що придбавались для забезпечення вказаного вище будівництва та у складі вартості товарів (послуг) для забезпечення функціонування власного офісної приміщення, на підставі податкових накладних, оформлених з додержанням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Фактична сплата позивачем ПДВ у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг) у періоді, що перевірявся, підтверджено банківськими виписками з розрахункового рахунку Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків Москва»та не заперечується відповідачем.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги, яким надавалась оцінка і судами попередніх інстанцій, що з огляду на відсутність основних фондів та враховуючи кількість осіб, що працюють у позивача, відсутні докази безпосередньої, у розумінні п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», участі підприємства у веденні даної господарської діяльності, правильності прийнятих у справі судових рішень не спростовують.

Доказів того, що зазначений вище об'єкт будівництва не призначений для використання у власній господарській діяльності позивача, відповідачем не надано, так само як і не заперечується реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Заява позивача про відкликання адміністративного позову та залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню, з тих підстав, що главою 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює порядок здійснення касаційного провадження, не передбачено право позивача на відкликання позовної заяви, ст.219 КАС України передбачено право позивача відмовитись від адміністративного позову під час касаційного провадження, наслідком якої є закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко