Ухвала суду № 23643878, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2012 р. м. Київ К/9991/49837/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 29.03.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011

у справі № 2а-9494/08/0470

за позовом Приватного акціонерного товариства „Ерлан"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Дніпропетровську

за участю: Прокуратури м. Дніпропетровська

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Ерлан" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000598822/0/32339 від 16.09.2008.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасовано,

прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000598822/0/32339 від 16.09.2008.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю „Новотрейд" по придбанню товарів (преформи та кришки до преформи) за березень 2008 року та складено акт №276/08-03/2-24616119 від 03.09.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000598822/0/32339 від 16.09.2008, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9771362, 90 грн.: 7516433 грн. за основним платежем, 2254929, 90 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено, що позивачем у березні 2008 року придбало товар у ТОВ „Новотрейд" за цінами, які перевищують ціни виробника.

На момент проведення перевірки, кредиторська заборгованість перед ТОВ „Новотрейд" склала 229057768, 03 грн. В податковому обліку до податкового кредиту підприємства у березні 2008 року включено податок на додану вартість у розмірі 7516433 грн. на придбання преформи, кришок.

Відповідачем досліджено ланцюг придбання преформи та кришок, та за результатами невиїзної документальної перевірки ЗАТ „Юніпласт" з питань правових відносин з ПП „Весна" за період з 01.03.2008 по 31.03.2008 та невиїзної документальної перевірки ТОВ „Новотрейд" з питань правових відносин з ПП „Весна" за період з 01.03.2008 по 31.03.2008.

При реалізації ПЕТ преформи та кришки у березні 2008 року по ланцюгу від ЗАТ „Юніпласт" на ПП „Весна" та від ПП „Весна" на ТОВ „Новотрейд" спостерігається "стрибок" торгівельної націнки, який здійснено на ПП „Весна" у розмірі 46127660 грн., включаючи податок на додану вартість на суму 9225532 грн.

Відповідачем зроблено висновок про наявність у ЗАТ „Ерлан" можливості додержання мети діяльності підприємства, передбаченої Статутом, зокрема, щодо підвищення добробуту населення та отримання прибутку, а саме: товариство обізнано про виробника преформ та кришок, має трудові та інформаційні ресурси для укладання угод на придбання преформ та кришок безпосередньо з виробником, за його цінами, без використання ланцюгів посередників, до яких належать ТОВ „Новотрейд" та ПП „Весна".

Також, зроблено висновок про відсутність у ПП „Весна" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань на укладеній угоді та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру у ПП „Весна" створення правових наслідків.

Слідчим управлінням ПМ ДПА України порушена кримінальна справа за № 69-59 по факту скоєння посадовими особами ПП „Весна" злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінально кодексу України.

У результаті порушення контрагентом ПП „Весна" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ „Новотрейд", мають протиправний характер, а правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ „Новотрейд", вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України, є нікчемним.

Таким чином, на думку відповідача, в порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" ЗАТ „Ерлан" завищено податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за червень 2008 року на суму 7516433 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання за червень 2008 року на суму 7516433 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.3.9 п. 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Суд апеляційної інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складенням яких були опосередковані спірні операції) дійшов висновку про реальність виконання поставок постачальником (ТОВ „Новотрейд") на користь позивача.

Втім при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів (тобто між ТОВ „Новотрейд" та його контрагентами) не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ „Новотрейд" як його безпосереднім постачальником.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем не доведено притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ПП „Весна" з приводу неправомірності вчинення господарських операцій з ТОВ „Новотрейд" та ЗАТ „Ерлан".

Апеляційним судом також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Порушень, допущених позивачем при обчисленні та формуванні податкового кредиту, суд апеляційної інстанції на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, не встановив.

Не встановлено будь-яких порушень і його безпосереднім контрагентом-постачальником - ТОВ „Новотрейд".

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 у справі № 2а-9494/08/0470 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 у справі № 2а-9494/08/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко

Суддя М.О. Федоров