Ухвала суду № 23641835, 03.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9342/09/10/0170

03.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Каптусаров С.Д.

за участю сторін:

представник позивача: Закритого акціонерного товариства "Санаторій Карасан"- ОСОБА_1, довіреність № 10-1/287 від 26.09.11

представник відповідача: Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим - ОСОБА_2, довіреність № 1437/9/10 від 14.08.09

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 20.07.10 у справі № 2а-9342/09/10/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій Карасан" (вул. Васильченко, 10, смт. Партеніт, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

до Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.07.10 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Санаторій Карасан" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 000015230/0 від 04.03.09, № 000152301/1 від 12.03.09, № 000372301/2 від 27.07.09 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8017,82 грн. (основний платіж), застосування штрафних санкцій в розмірі 7145,04 грн., всього 15162,86 грн. Судом вирішено питання щодо розділу судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м.Алушта АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи; тим, що передача майна в експлуатацію не тягне за собою виникнення у користувача права власності на майно; посилання позивача на те, що об'єкти групи 1 основних фондів розташовані на території санаторію і числяться на балансі не є достатньою підставою для включення сум амортизаційних нарахувань по цим об'єктам до рядку 7 декларацій про прибуток.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.10.2011 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Представник позивача у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодився, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Санаторій Карасан»(код ЄДРПОУ 0265068 юридична адреса: 98542, АР Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Васильченко, буд.10) зареєстровано Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 02.06.1998 як юридична особа, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств організацій України.

29.07.1998 ЗАТ «Санаторій Карасан" взято на облік в ДПІ у м. Алушта АР Крим, що підтверджено довідкою від 13.05.2009 №109/29-015/2/9.

Згідно свідоцтва №100226311 від 17.05.2009 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

В період з 16.01.2009 по 17.02.2009 Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Санаторій Карасан»з питань дотриманні податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 і року.

За результатами перевірки складено акт №251/23/02650682 від 24.02.2008, у висновках якого зазначені порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, в результаті чого, зокрема встановлено заниження нарахованої суми податку на прибуток в загальній сумі 8305, 00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняття податкове повідомлення - рішення №0000152301/0 від 04.03.2009, яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 8305,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 7408,70 грн., всього 15713,70грн. Вказане податкове повідомлення - рішення отримано позивачем.

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача Державною податковою інспекцією у м. Алушті АРК згідно з вимогами п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000152301/1 від 12.05.2009 без зміни нарахованих сум, що також вручено позивачу.

Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим про результати розгляду повторних скарг позивача повідомлення-рішення від 04.06.2009 №0000152301/0 скасовано в частині застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 148, 00грн.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Згідно з п.5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 03.04.1994 №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії; (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за ціпами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату

товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника

податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Рішенням Господарського суду АР Крим від 14.12.2006 по справі №2-26/1778-2006 частково задоволені позовні вимоги Кримського Республіканського протизсувного управління до ЗАТ «Санаторій Карасан». Закрите акціонерне товариство «Санаторій Карасан»зобов'язано укласти з Кримським республіканським протизсувним управлінням договір на користування берегоукріплюючими та протизсувними спорудами Санаторію «Карасан»1- 4го комплексів у м. Алушта довжиною 526м, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що берегоукріплюючі та протизсувні споруди санаторію «Карасан»1. 2. З та 4-й комплекси загальною довжиною 526 м є об'єктом права власності АР Крим та перебувають на балансі Кримського Республіканського протизсувного управління, який уповноважений з метою акумуляції коштів на відновлення та ремонт таких споруд, укладати відповідні договори користування на берегоукріплюючі та протизсувні споруди.

ЗАТ "Санаторій Карасан»на виконання вказаного рішення суду укладено договори з Державним підприємством "Кримське Республіканське протизсувне управління":

- договір №4/06-Н від 14.12.2006, відповідно до якого ДП приймає на себе зобов'язання надавати позивачу послуги по надзору за технічним станом берегоукріплюючих споруд і зсувною обстановкою на ділянці розташування майна, переданого ЗАТ "Санаторій Карасан»в експлуатацію (берегоукріплюючі споруди санаторію "Карасан"в м. Алушта довжиною 526м).

- договір №4/06 від 14.12.2006, згідно з яким ДП надає ЗАТ в експлуатацію майно (берегоукріплюючі споруди санаторію «Карасан»в м. довжинок 526м), а ЗАТ перераховує ДП кошти на відновлення та капітальній: берегоукріплюючих, противозсувних і пляжних споруд. При цьому відповідно до п.2 даного договору перераховані кошти ДП акумулює на спеціальному рахунку виконання покладених на нього функцій замовника по проектуванню, відновленню та капітальному ремонту берегоукріплюючих і противозсувних споруд.

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу ДП Республіканське противозсувне управління»водолазних послуг на суму 37115,57 грн. (в тому числі ПДВ -6185,93грн., сума без ПДВ - 30929,64грн.

Оплата вказаних водолазних послуг підтверджена актом №ОУ-001009 від 09.02.2007, рахунком №4/06 В від 09.02.2007 та випискою банку.

Про укладення вказаного договору та його фактичне виконання сторонами свідчать дані акту перевірки ДПІ у м. Алушта АР Крим та висновок судово-економічної експертизи.

Відповідно до довідки АБ № 054132 від 05.03.2009 про включення ЗАТ «Санаторій Карасан»до ЄДРГЮУ (а.с. 123) одним із видів діяльності позивача є діяльність санаторно-курортних закладів.

Стаття 1 Закону України «Про курорти»визначає: курорт - освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні.

Відповідно до статті 15 вказаного Закону з метою організації діяльності курортів юридичні та фізичні особи використовують спеціально визначені природні території, які мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів та озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та (профілактики захворювань.

Матеріалами справи підтверджується, що берегоукріплюючі споруди (буни, пляжі, підпорні стіни, набережна) експлуатуються ЗАТ «Санаторій Карасан»для здійснення статутної діяльності позивача, тобто для надання санаторно-курортних послуг.

Зазначена обставина не заперечувалась представником відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції.

У матеріалах справи та в акті перевірки №251/23/02650682 від 24.02.2008 відсутні відомості про використання ЗАТ "Санаторій Карасан" берегоукріплюючих споруд не для ведення господарської діяльності.

Судова колегія зазначає, що укладення та виконання договору №4/06В від 14.12.2006 з водолазного обстеження підводної частини берегоукріплюючих споруд є обов'язковою передумовою для отримання можливості використання берегоукріплюючих споруд, оскільки пов'язано з підготовкою та організацією діяльності позивача з надання санаторно-курортних, туристичних та медичних послуг.

Відповідно до п.п.4.2.12 договору №4/06 ЗАТ "Санаторій Карасан"зобов'язаний провести підготовку пляжу до експлуатації у відповідності з діючими нормативними актами.

гідно з п.2.5 охорони життя людей на водних об'єктах України.

затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у

Згідно з п.2.5 Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.12.2001 №272 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), щороку перед початком купального сезону, дно акваторії, відведене для купання людей, має бути обстежене водолазами-професіоналами і очищене і очищене від сторонніх предметів.

Після закінчення робіт замовнику видається паспорт пляжу з такими документами: акт водолазного обстеження дна акваторії пляжу; паспорт підводної частини акваторії пляжу;

карта виміру глибин акваторії пляжу; акт про придатність пляжу до експлуатації.

Таким чином, ЗАТ "Санаторій "Карасан" з метою підготовки пляжу до експлуатації здійснив витрати з водолазного обстеження.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що укладення окремого договору щодо водолази-обстеження необхідно для господарської діяльності позивача та є обов'язковою умовою для використання пляжу, а тому витрати в сумі 30929,64 грн. пов'язані з господарською діяльністю позивача та підлягають включенню до складу валових витрат.

Відповідно до вимог пп.5.4.5 п.5.4 ст.5 Закону про прибуток будь-яки витрати платника податку на збереження екологічних систем, які перебувають негативним впливом господарської діяльності платника податку. У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку проведених витрат на природоохоронні заходи з діяльністю платника податі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства охорони навколишні природного середовища та ядерної безпеки України, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Відповідно до п.8.3 Постанови Ради Міністрів АР Крим "Про спеціальні протизсувні режимі в зсувних та зсувонебезпечних зонах Автономної Республіки Крим" від 25.03.2004 №89 ДП "Кримське протизсувне управління" доручено перед початком проведення курортного сезону в установленому порядку укласти договори з юридичними і фізичними особами, які мають в користуванні пляжі, з обстеження дна акваторії, відведеної для купання людей, і підводної частин конструкцій берегозахисту.

Відповідач був зобов'язаний звернутися з запитом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України стосовно зв'язку витрат позивача з водолазного обстеження з його господарської діяльністю, однак, доказів такого звернення відповідач не надав.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 статті 8 Закону про прибуток амортизація основних фондів і нематеріальних активів - поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених цією статтею. Амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшенні основних фондів.

Дорога загального користування «Карасан-Утьос»відповідає визначенню основного фонду, оскільки є матеріальною цінністю, строк експлуатації якої більше 365 днів, а первинна вартість більше 1,000,00грн. (згідно з даними інвентарної картки 137341,02грн.). В податковому обліку ЗАТ «Санаторій Карасан»дорога віднесена до першої груп основних фондів, що відповідає нормам пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону про прибуток.

З матеріалів справи вбачається, що дорога загального користування «Карасан-Утьос»значиться в бухгалтерському обліку позивача та є ділянкою під'їзної дороги довжиною 1350 м, що знаходиться в межах санаторію, що підтверджується експлікацією будівель та споруд санаторію "Карасан", Державним актом на право власності на земельну ділянку від 22.03.2004, Свідоцтвом на право власності на цілісний майновий комплекс, а також висновком судово-економічної експертизи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в податковому та бухгалтерському обліку позивачем вірно нараховані амортизаційні відрахування на вартість дороги, що знаходиться в межах його власної земельної ділянки і використовується з господарською метою (для під'їзду до корпусів та інших об'єктів).

Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.07.10 у справі № 2а-9342/09/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 жовтня 2011 р.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко