Ухвала суду № 23640594, 27.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13528/10/6/0170

27.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Керченської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим №126- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 22.03.11 у справі № 2а-13528/10/6/0170

за позовом Керченської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим №126 (вул. Індустріальне шосе, буд. 17, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98330)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК (вул. Борзенко, буд. 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.11 у справі № 2а-13528/10/6/0170 позовні вимоги Керченської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим №126 задоволені, а саме: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК №0034761702/0 від 24.09.10 та №0034761702/1 від 12.10.10 в частині нарахування Керченської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АРК №126 штрафу в розмірі 488,84грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Керченської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим №126 03,40грн. зі сплати судового збору. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що самостійне зарахування відповідачем сплачених позивачем податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірним.

Тобто, відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0034761702/0 від 24.09.10 та № 0034761702/1 від 12.10.10 в частині нарахування позивачу штрафу у розмірі 488,84 грн. не діяв у спосіб, визначений ст. 19 Конституції України, відповідно до вимог діючого законодавства України.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 15.09.10 р. посадовими особами ДПІ в м. Керчі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання граничних термінів сплати сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. За результатами перевірки складено акт від 15.09.10 №1286/17-9/08563872, згідно з висновками якого, під час перевірки встановлено порушення ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині дотримання граничних термінів сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (а.с. 9-10) На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034761702/0 від 24.09.10 про нарахування штрафу у сумі 3 565, 17 грн. (а.с. 13).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Керченська виправна колонія Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим № 126 зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 29.11.1999 р. за № 1 141 120 0000 001110 (а.с.7).

15.09.10 р. посадовими особами ДПІ в м. Керчі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання граничних термінів сплати сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів по строкам 14.07.07 р., 14.10.07 р., 14.01.08 р., 14.04.08 р., 14.07.08 р., 14.10.08р., 14.01.09 р., 14.04.09 р.

За результатами перевірки складено акт від 15.09.10 №1286/17-9/08563872, згідно з висновками якого, під час перевірки встановлено порушення ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині дотримання граничних термінів сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (а.с. 9-10)

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034761702/0 від 24.09.10 про нарахування штрафу у сумі 3 565, 17 грн. (а.с. 13).

Позивач не погодився з вказаним рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги в адміністративному порядку відповідачем було прийнято рішення № 20439/10/25-0 від 12.10.10 про залишення оскаржуваного повідомлення-рішення без змін, а скарги позивача буз задоволення (а.с. 14-16).

12.10.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034761702/1 від 12.10.2010 про нарахування штрафу у розмірі 3 565,17 грн. (а.с. 17).

Згідно розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 рік позивачем визначені податкові зобов'язання зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 рік у сумі 5562,00 грн. (а.с.23), за 2008 рік -2781,0 грн., за 2009 рік -2060 грн. та за 2009 (уточнений) у сумі 711,00 грн. (а.с. 22).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.09 у справі № 7354/09/10/0170 стягнуто з Керченської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим № 126 на користь місцевого бюджету м. Керчі АР Крим заборгованість по податку з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів в сумі 14 965,74 грн. Зазначена постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.09 у справі № 7354/09/10/0170 набрала законної сили.

Судовою колегією встановлено, що згідно з постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.09 з позивача стягнута заборгованість по податку з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів в сумі 14 965,74 грн. у тому числі за спірний період з 14.07.07 по 14.04.09.

Відповідачем при зарахуванні податкових зобов'язань по податку з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів, стягнутих за вищезазначеним рішенням суду, було здійснено самостійне зарахування платежів, спрямованих позивачем в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань за 1, 2 квартали 2010 року, у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше станом на 14.07.2007 року:

- сума у розмірі 248,00 грн. за платіжним дорученням № 139 від 01.04.2010 на загальну суму у розмірі 500,00 грн. с призначенням платежу «податок з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів за 1 квартал 2010р.»зарахована відповідачем в рахунок заборгованості за 2 квартал 2007 рік;

- сума у розмірі 324,61 грн. за платіжним дорученням № 140 від 01.04.2010 на загальну суму у розмірі 400,00 грн. с призначенням платежу «податок з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів за 1 квартал 2010 р.»зарахована відповідачем в рахунок заборгованості за 2 квартал 2007 рік;

- сума у розмірі 405,05 грн. за платіжним дорученням № 326 від 07.07.2010 на загальну суму у розмірі 500,00 грн. с призначенням платежу «податок з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів за 2 квартал 2010 р.»зарахована відповідачем в рахунок заборгованості за 2 квартал 2007 рік.

Зазначене підтверджується платіжними дорученнями позивача № 139 від 01.04.2010 на суму 500,00 грн.; № 140 від 01.04.2010 на суму 400,00 грн. (а.с.20); № 326 від 07.07.2010 на суму 500,00 грн. (а.с.21); актом перевірки № 1286/17-9/08563872 від 15.09.10 (а.с.9), розрахунком штрафних санкцій - додатком до акту перевірки № 1286/17-9/08563872 від 15.09.2010 (а.с.10); розшифровкою податкового боргу позивача станом на 28.05.2009 рік (а.с.54).

Пунктом 7.7 статті 7 Закону визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що самостійне зарахування відповідачем сплачених позивачем податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірним.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0034761702/0 від 24.09.10 та № 0034761702/1 від 12.10.10 в частині нарахування позивачу штрафу у розмірі 488,84 грн. не діяв у спосіб, визначений ст. 19 Конституції України, відповідно до вимог діючого законодавства України., оскільки чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.11 у справі № 2а-13528/10/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 серпня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко