Ухвала суду № 23639444, 24.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9217/10/12/0170

24.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 28.10.10 у справі № 2а-9217/10/12/0170

за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" (вул. Монтажна, буд. 1,м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул.Мате Залки буд.1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2010 року позовні вимоги Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволені у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0012201502/0 від 23 липня 2009 року.

Не погодившись з даною постановою, відповідач: Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 24.05.11 сторони не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 17.07.09 проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за травень 2009 року. За результатами перевірки складено акт № 6660/15-2/30909683 від 17.09.09, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання»від 30.05.1997 року № 166, а також враховуючи акт про результати невиїзної документальної перевірки ДП «Кримські генеруючи системи»з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за квітень 2009 року від 12.06.09 № 5412/15-2/30909683, за результатами дійсної перевірки встановлено завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) у сумі 782826,00 грн. та кредиту на суму 900170,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 Декларації) у сумі 117344,00 грн.

Висновки ДПІ в м. Сімферополі обґрунтовані тим, що за результатами перевірки податкової декларації позивача за квітень 2009 року встановлено порушення п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суму податкового кредиту зменшено на 900 170,00 грн. та донараховано податку на додану вартість у сумі 116 247,00 грн., а також штрафні санкції розмірі 11 624,70 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0010241502/0 від 22.06.09).

На підставі зазначеного ДПІ в м. Сімферополі зроблено висновок про неправомірне перенесення позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року в рядок 23.1 значення рядку 22.2 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року у сумі 900 170,00 грн., на яку зменшується значення рядку 20 податкової декларації у розмірі 117 344,00 грн.

Листом ДГП в м. Сімферополі від 27.09.09 № 37010/10/15-2 позивачу повідомлено про результати розгляду заперечення та зазначено про правомірність висновків акту перевірки № 6660/15-2/30909683 від 17.09.09 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012201502/0 від 23.07.2009 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 129 078.40 грн., у тому числі за основним платежем - 117 344,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 734,40 грн.

Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом..

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключне особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби Суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону).

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те. що формування податкового кредиту є виключним правом платника податку на додану вартість, а не його обов'язком.

Що стосується дати виникнення права на податковий кредит, то законодавцем передбачено альтернативний варіант: це або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), якщо при цьому використовуються кредитні дебетові картки чи комерційні чеки; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Законодавством прямо заборонено включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженої податковими накладними.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: 1) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг): 2) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем сума податку на додану вартість, сплачена у зв'язку з придбанням товарів (послуг) від ТОВ «СІК «Місто», була вказана у п. 22.2 «зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду»декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року.

Правомірність та обґрунтованість зазначення позивачем у п. 22.2 декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року суми у розмірі 900170,00 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «СІК «Місто», встановлена постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.11.09 по справі № 2а-8118/09/9/0170 за позовом Державного підприємства «Кримські генеруючи системи»до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010241502/0 від 22.06.09 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість, прийнятого на підставі акту перевірки № 5412/15-3/30909683 від 12.06.09.

Ухвалою Севастопольського адміністративного суду від 31.08.10 постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.11.09 по справі № 2а-8118/09/9/0170 залишена без змін.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність зазначення позивачів рядку 23.1 декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року суми у розмірі 900170,00 грн. Відповідно, обґрунтованим є також зменшення позивачем за розрахунок від'ємного значення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за звітний період, на 117344,00 грн. та визначення суми залишку від'ємного значення, після вказаний бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, у розмірі 782826,00 грн.

Приймаючи до уваги відсутність з боку позивача порушень Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає протиправним донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 117344,00 грн. та застосування до нього штрафних (фінансових санкцій в сумі 11734,40 грн. на підставі податкового повідомлення - рішення 0012201502/0 від 23.07.09.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.10.10 у справі № 2а-9217/10/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко