Ухвала суду № 23638103, 06.06.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1957/11/0170

06.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим- Аблякімова Еміне Рефатівна, довіреність № 2455 від 10.01.11

розглянувши апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 02.03.11 по справі № 2а-1957/11/0170

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим (Київська, 125-б,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим (вул. Кім, 56/69,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95014)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.11 позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополі АРК на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсій по інвалідності за грудень 2010 року у сумі 650,64 гривень на р/р 25600010045701 в ВАТ "Державний ощадний банк", МФО 324485, ОКПО 20725930.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що щомісячна адресна допомога входить у склад пенсії, виплата якої здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Відповідач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим також звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що Фонд сплачує страхові виплати з часу передачі до фонду документів потерпілих. Розрахунки між Фондом соцстрахування та Пенсійним фондом здійснюються на централізованому рівні.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом встановлено, що у грудні 2010 року позивач та відповідач підписали таблицю розбіжностей до інформації про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України адресної допомоги до пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2010 року.

Згідно таблиці розбіжностей за висновками Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню на 14 осіб складає 43531,44 гривень, за висновками відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополі АРК -0, у т.ч. заявлених в позові на 5 осіб за висновками Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим - 3537,40 гривень, за висновками відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополі АРК -0.

Сума витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на виплату та доставку пенсій, адресної допомоги та витрат на її доставку за грудень 2010 року, що не прийняті до заліку відповідачем складає 3537,40 гривень, що підтверджується розрахунком суми позову та списками по Управлінню Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та не прийнятих до взаємозаліку

Відповідно до статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: - пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання; пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Згідно пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або Сесійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частина 4 статті 26 цих Основ та частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначає: неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого, що відповідач є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці.

Пунктом 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків).

Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в щомісячної звірки.

Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, і призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у тому числі, потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством РСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним, тобто адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, а є додатковою допомогою до пенсії, тобто самостійним видом пенсійних виплат.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав щодо відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

Обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції щодо джерела, з якого проводиться виплата державної адресної допомоги.

Державна адресна допомога виплачується Пенсійним фондом України на підставі Постанови КМУ №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", якою регулюються питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.

В свою чергу Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме ст. ст. 6, 28 закріплені державні гарантії, відповідно до яких встановлений мінімальний розмір пенсій в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. В той час як відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено проведення доплат до страхових виплат, у зв'язку з чим державна адресна допомога, яка виплачується на підставі Постанови КМУ №265 не може включатися до страхових виплат, та відповідно не підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011 року у справі № 2а-1957/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2011 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва