Ухвала суду № 23634417, 13.12.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1033/10/6/0170

13.12.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове покоління-1"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим - ОСОБА_2, довіреність № 1985/9/10 від 12.12.11р.,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим - ОСОБА_3, довіреність № 1731/9/10 від 07.11.11р.,

третя особа Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по охороні навколишнього природного середовища - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове покоління-1" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 22.11.10 у справі № 2а-1033/10/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове покоління-1" (вул. Кооперетивна, 4-Б, Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)

до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим (вул. Щорса, 4, Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)

третя особа Республіканський комітет Автономної Республіки Крим по охороні навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, буд. 198, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.10 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове покоління-1" до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, було відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.10 року позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засідання представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи третя особа сповіщена у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із визначенням ДПІ у Черноморському районі АР Крим податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальній сумі 17563,96 грн. у тому числі 16727,58 грн. за основним платежем та 836,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та у загальній сумі 20714,19грн., у тому числі 19727,8грн. за основним платежем та 986,39 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями про що були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.06.2009р. №0003381503/0, від 26.08.2009р. № 0003381503/1, від 05.10.2009р. № 0004091503/0, від 19.10.209р. № 0004091503/1.

Вказані податкові повідомлення рішення прийняти на підставі актів перевірок за № 503/1503/30553365 від 09.06.2009р. та за № 801/1503/30553365 від 21.09.2009р.

Так, актом камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) від 09.06.2009р. № 5003/1503/30553365 встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за перший квартал 2009 року на суму 16727,58грн., а актом камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) від 21.09.2009 р. № 801/1503/30553365 встановлено заниження податкових зобов'язань зі збору за забруднення природного середовища за півріччя 2009 року на суму 19727,80 грн.

З вказаних актів перевірки вбачається, що заниження податкових зобов'язань зі збору сталося внаслідок не застосування позивачем 10-кратного нормативу збору за розміщення відходів без дозволу згідно п. 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про відходи" Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:

а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;

в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;

г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами;

є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;

ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів;

ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;

о) мати погоджений із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами;

п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари;

р) при плануванні будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами мати дозвіл на будівництво або реконструкцію такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування;

с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами;

т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про відходи»за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України. Плата за розміщення відходів на територіях підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і здійснюють статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів та надають послуги у цій сфері, не сплачується.

Постановою КМ України №303 від 01.03.1999р. затверджений Порядок встановлення нормативу збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (далі Порядок № 303), яким визначені єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення .

У п.2 Порядку № 303 зазначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів.

У разі відсутності у платника збору затверджених лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидів та розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку у 10-ти кратному розмірі (п.8 Порядку).

Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПА України 19.07.1999 р. прийнятий Наказ № 162/379, яким затверджена Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі Інструкція № 162). Зазначений наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 р. за № 544/3837.

У п. 2.1 Інструкції № 162 визначено, що платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем протягом 2008 року нараховувався та сплачувався збір за відсутністю встановленого ліміту у 5-кратному розмірі.

У першому кварталі та першому півріччі 2009 року позивач розраховував суму збору у однократному розмірі, вказав у розрахунку наявність встановленого ліміту розміщення відходів.

Але листом від 21.04.2009 за № 3145/3-4 Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища довів до ДПА в АР Крим перелік суб'єктів господарської діяльності щодо яких був виявлений факт відходів без належних на це дозволу. До вказаного Переліку був включений і позивач.

Таким чином, факт розміщення позивачем відходів без наявності відповідного дозволу був встановлений компетентним органом - Республіканським комітетом, і даний факт був використований податковою інспекцією при здійсненні перевірки правильності визначення позивачем своїх податкових зобов'язань зі збору за перший квартал, півріччя 2009р.

Як свідчать матеріали справи, згідно з пунктом 2.1 договору від 31 травня 2008 року № 80 про надання послуг з санітарного очищення, озеленення смт. Чорноморське, укладеного між Чорноморською селищною Радою і ТОВ "Нове покоління-1", позивачу переданий в оренду, утримання і експлуатацію полігон ТПВ загальною площею 7,4999га, балансоутримувачем якого є Чорноморське ПУЖКХ. Вказаним договором передбачено, щоденне прибирання, вивіз і утилізація твердих побутових відходів.

Як вказувалося вище, відповідно до пункту 8 Порядку у разі відсутності у платника збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидів та розміщення відходів збір обчислюється в 10-кратному розмірі.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що ТОВ «Нове покоління-1»є суб'єктом сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, який повинен був отримати дозвіл і ліміти на утворення та розміщення відходів у першому півріччі 2009 року відповідно до Закону України «Про відходи»та Постанови КМ України №303.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове покоління-1" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.10 у справі № 2а-1033/10/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська