Ухвала суду № 23626962, 23.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 року справа №2а-12007/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012р. у справі № 2а-12007/11/1270 за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за червень 2011 року та стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стахановський завод феросплавів» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 11 883 498,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року адміністративний позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачами Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Луганській області подано апеляційні скарги.

Відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, ст.200 Податкового Кодексу України.

За результатами проведеної перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання на суму 774 127.00 грн.

Судом не було досліджено наявність порушень із боку контрагентів позивача при сплаті своїх податкових зобов'язань, що може бути підтверджено їхніми податковими деклараціями з ПДВ, у графі податкове зобов'язання - останнє не відображалось та, відповідно, податок до бюджету не сплачувався, а також прийняття податковими органами податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з ПДВ за наслідками перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства по реалізації товару, який придбався позивачем.

Відповідач Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неправильно та неповно дослідив докази, неповно з'ясував обставини у справі та порушив норми процесуального та матеріального права.

З набранням чинності Податкового кодексу України органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Публічне акціонере товариство «Стахановський завод феросплавів» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100334606 від 05.07.1997р. та перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську.

Позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2011 року № 514 за червень 2011 року.

Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, за червень 2011 року у розмірі 11 883 498,00 грн. (т.1 а.с.13-29).

До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість позивачем додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

В період з 26.08.2011 року по 15.09.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до направлення від 25.08.2011р. № 353 та наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 25.08.2011р. № 412, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 11 883 498,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 15.09.2011 року № 455/08-3/00186513, за висновками якого підтверджено відображене ПАТ «Стахановський завод феросплавів» у декларації за червень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 11 109 371 грн. та від'ємне значення за червень 2011 року в сумі 15 417 570 грн.

Перевіркою не підтверджено відображене ПАТ «Стахановський завод феросплавів» за червень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 774 127 грн., у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС. Зазначена сума буде підтверджена після отримання вищезазначених матеріалів (т.1 а.с.32-45).

Перевіркою порушень щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за червень 2011 року, не встановлено.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним, регламентований статтями 198 та 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. а) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Пунктом 7 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п. 12 ст. 200 Податкового кодексу, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.13 ст. 200 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України та орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування і частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, відшкодування податку на додану вартість проводиться тільки після того, як закінчиться процедура адміністративного або судового оскарження, шляхом надання казначейству протягом п'яти днів висновку із зазначенням суми податку.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок щодо визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з ВПП, яка виразилася в ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за червень 2011 року.

Податкове законодавство не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг).

Податковим кодексом України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду.

Податковий кодекс України не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.

Порушення податкового законодавства контрагентами контрагента позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів контрагента позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість

Як вбачається з матеріалів справи, податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання-здачі виконаних послуг, банківськими виписками по особовому рахунку позивача та платіжними дорученнями підтверджено фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту.

Таким чином, заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування за червень 2011 року в сумі 11 883 498,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012р. у справі № 2а-12007/11/1270 за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок