Рішення № 236247, 03.11.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.06 Справа № 2/462.

Суддя Седляр О.О., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Північної філії , м. Щастя Луганської області

до Колективного сільськогосподарського підприємства „Агролюкс”, м. Луганськ

про стягнення 3403 грн. 13 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Склярова М.П., дов. від 17.05.06 № 222,

від відповідача – не прибув ( явка обов’язкова),

в с т а н о в и в :

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 2975 грн. 76 коп., заборгованість за послуги компенсації перетікання реактивної електроенергії у сумі 95 грн. 74 коп., відповідно до умов договору від 01.04.02 № 30, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань пеню у сумі 160 грн. 95 коп., річні у сумі 25 грн. 38 коп., інфляційні нарахування у сумі 145 грн. 30 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 29.09.06 б/н позовні вимоги визнав частково у сумі заборгованості за активну електроенергію –1776 грн. 14 коп., реактивну електроенергію –46 грн. 85 коп., у решті позовні вимоги відхилив, посилаючись на порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство підприємства, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв’язку з чим відповідно до вимог п.2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” сума заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 48 грн. 89 коп., яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, вважається погашеною, а відповідно до вимог п. 14 ст. 12 даного Закону суми пені, інфляції та річних, нараховані позивачем безпідставно.

Заявою 09.10.06 № 759, яку було подано у порядку ст. 22 ГПК України, позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути лише заборгованість за активну електроенергію у сумі 1776 грн. 14 коп. та реактивну електроенергію у сумі 46 грн. 85 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали суд прийшов до наступного.

Заяву позивача щодо зменшення розміру позовних вимог слід відхилити, за відсутністю повноважень у особи, якою підписана дана заява, повноважень щодо зменшення розміру позовних вимог.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об”єднання” /позивачем/ та ЛОКСТП „Луганськтеплокмуненерго” /відповідачем/ було укладено договір на користування електричною енергією від 01.04.02 № 30, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов”язання відпускати електроенергію, а “споживач” –вносити відповідну плату.

За період з листопада по грудень 2005 року (включно) за відповідачем створилася заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 2975 грн. 76 коп., за період з січня по грудень 2005 року заборгованість за перетікання реактивної електроенергії у сумі 95 грн. 74 коп., що підтверджено відповідними звітами про використану електроенергію та виставлені рахунки на оплату.

Згідно п. 3.2. договору відповідач повинен був провести кінцевий розрахунок за активну та реактивну електроенергію у термін 5 днів з дня отримання рахунків, що відповідачем виконано не було, тому позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за активну електроенергію у сумі 2975 грн. 76 коп. та реактивну електроенергію у сумі 95 грн. 74 коп.

Відповідно до умов п. 4.5 укладеного сторонами договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивачем нарахована відповідачеві пеня у розмірі 160 грн. 95 коп., яку він просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем також нараховані за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань річні у сумі 25 грн. 38 коп. та інфляційні нарахування у сумі 145 грн. 30 коп. за період з грудня 2005 року по травень 2006 року, які позивач теж просить стягнути з відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, у решті вимоги відхилив, з підстав визначених у відзиві.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Як вбачається з розрахунку заборгованості позивача за використану активну електроенергію, сума нарахована з наростаючими підсумками та дорівнює 1776 грн. 14 коп., про що свідчить і сума нарахування за рахунками, які виставлені відповідачеві, тому у задоволенні позовних вимог у сумі 1199 грн. 62 коп. слід відмовити, у зв’язку з тим що позивачем не доведено підстав щодо пред’явлення даної суми.

З матеріалів справи, вбачається, що 06.05.05 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі № 20/70б про банкрутство –КСП „Агролюкс” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Однак, відповідачем у справі не доведено, що у відповідності з вимогами п. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” сума заборгованості за реактивну електроенергію, яка створилась до порушення провадження у справі про банкрутство - 48 грн. 89 коп., вважається погашеною, оскільки ним не надано до суду доказів публікації у засобах масової інформації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство підприємства та судом не винесено ухвалу про затвердження реєстру вимог кредиторів, тому сума яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство на момент винесення рішення обоснована та підлягає до стягнення.

Посилання відповідача на невизнання сум пені, інфляційних нарахувань та річних на підставі вимог п. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до яких протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), а також інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань, судом приймаються до уваги тільки у відношенні пені. Щодо сум інфляційних нарахувань та річних то вони за своєю природою не є неустойкою та іншими санкціями, а тому підлягають до стягнення, з врахуванням Постанови ВСУ від 17.01.06 № 11/690.

Тому з урахуванням уточнення розрахунку вони підлягають до стягнення з врахуванням строку оплати у сумі інфляційних нарахувань за період з грудня 2005 року по травень 2006 року у сумі 78 грн. 14 коп. з розрахунку (за грудень 2005 року - сума заборгованості складає 1776,14 грн. х коефіцієнт інфляції 1,009, сума інфляції за місяць дорівнює 15,98 грн., за січень 2006 року - 1776,14 грн. х 1,012, сума інфляції за місяць 21,31 грн., за лютий 2006 року - 1776,14 грн. х 1,018, сума інфляції –31,97 грн., березень, квітень 2006 року –інфляційного зросту не має, за травень 2006 року –1776,14 грн. х 1,005, сума інфляції 8,88 грн.) та річних за період з грудня 2005 року по травень 2006 року ( включно) у сумі 25 грн. 38 коп., у решті відмовити.

Сума заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 1776 грн. 14 коп., заборгованості за реактивну електроенергію –95 грн. 74 коп., інфляційних нарахувань –78 грн. 14 коп. та річних 25 грн. 38 коп. обгрунтована та підтверджена матеріалами справи .

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково у сумі заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 1776 грн. 14 коп., заборгованості за реактивну електроенергію –95 грн. 74 коп., інфляційних нарахувань –78 грн. 14 коп. та річних 25 грн. 38 коп., з віднесенням судових витрат у цієї частині позовних вимог на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

.

2. Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства „Агролюкс”, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 99б, код 24202932 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об”єднання” в особі Півничної філії, м. Щастя Луганської області, вул. Гагаріна, 1, код 26204059, р/р 2603833784449 ЛЦВ ПІБ м. Луганська, МФО 304308, заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 1776 грн. 14 коп., п/р 26009550953570 у Луганської філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 304018 заборгованість за перетікання реактивної електроенергії у сумі 95 грн. 74 коп., річні у сумі 25 грн. 38 коп., інфляційні нарахування у сумі 78 грн. 14 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 59 грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 68 грн. 49 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –06.11.06

Суддя О.О.Седляр