Ухвала суду № 23619182, 09.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1485/11/2770

09.11.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеленг"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.10.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя- Мільков Назар Олександрович, довіреність № 2156/9/10-039 від 04.07.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 10.06.11 у справі № 2а-1485/11/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеленг" (пр. Ген. Острякова, 96 кв. 48,Севастополь,99055)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37,Севастополь,99011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.06.2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеленг" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя № 0000510231/0 від 21.04.2011 року.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.06.2011.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пеленг»є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 17.06.1993 року, та є платником податку на додану вартість з 07.07.1997 року.

12.08.2010 року між ТОВ «Українсько-інвестиційний центр»(Замовник) та ТОВ «Пеленг»(Підрядник) укладено договір підряду № 06 (а.с.202-209). Відповідно до предмету договору Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника власними та притягненими силами, та коштами роботи на об'єкті Замовника «Готельно-розважально-туристичний комплекс з яхт-клубом та жилої забудови, що розташований за адресою: м. Севастополь, наб. Назукіка. 41, «Дача Соколової. Головний корпус». Між сторонами договору була укладена додаткова угода № 1 до договору підряду № 6 від 12.08.2010 року (а.с.121 -134).

У зв'язку з виконанням підрядних робіт між ТОВ «Українсько-інвестиційний центр»та позивачем складені та підписані обов'язкові типові форми № КБ-2в Актів приймання виконаних підрядних робіт та № КБ-3 - довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року (а.с.137-166), які також підтверджують вартість та виконання підрядних робіт.

З податкових накладних за вересень 2010 року (а.с.167), жовтень 2010 року (а.с. 168-176), грудень 2010 року (а.с.177-181), які видані позивачем ТОВ «Українсько-інвестиційний центр»вбачається, що податкові накладні містять усі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ч. 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної:

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку:

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні:

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

01.11.2010 року між ТОВ «Пеленг»(Замовник) та ТОВ «Ольбєрс»(Підрядник) укладено договір підряду № 06/10 (а.с.51-52). Відповідно до предмету договору Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника власними та притягненими силами, та коштами роботи на об'єкті «Готельно-розважальний комплекс з яхт-клубом та жилої забудови за адресою: м. Севастополь, вул. Назукіна. 41.

17.11.2010 року між ТОВ «Пеленг»(Замовник) та ТОВ «Ольбєрс»(Підрядник) укладено договір підряду № 55 (а.с.53-54). Відповідно до предмету договору Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника власними та притягненими силами, та коштами роботи на об'єктах. Між позивачем та ТОВ «Ольбєрс»складені та підписані обов'язкові типові форми № КБ-2в Актів приймання виконаних підрядних робіт та № КБ-3 - довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року (а.с.55-61), за грудень 2010 року (а.с.62-71. 76-80, 84-88, 92-96. 100-107) 2007 року (том 1 а.с.96-118), які також підтверджують вартість та виконання підрядних робіт.

З податкових накладних за листопад 2010 року (а.с.113-115), за грудень 2010 року (а.с.116-120), які видані позивачу ТОВ «Ольбєрс»вбачається, що податкові накладні містять усі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону.

Враховуючи викладене, позивач виконав усі передбачені Законом вимоги для формування податкового кредиту.

Відповідач не спростовує дійсності податкових накладних, виданих позивачу ТОВ «Ольбєрс», фактичного виконання підрядних робіт та сплату позивачем коштів за отримані товари та послуги.

З 29.03.2011 року по 04.04.2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Пеленг»щодо підтвердження правових відносин з платником податків ТОВ «Українсько-інвестиційний центр»та ТОВ «Ольбєрс»за період з 27.09.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 33/23-/19000296/2804/10 від 07.04.2011 року (а.с.12-45). На підставі акту перевірки керівництвом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя 21.04.11 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000510231/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 146 693,00 грн. (а.с. 11).

Довідкою зустрічної перевірки Могилів-Подільської ОДПІ від 16.03.2011 року № 119/2301/27348284 ТОВ «Ольбєрс»за період з 27.09.2010 року по 31.12.2010 року (а.с.216- 222) згідно наявних документів та інформації, не встановлено документів, по яких відбувався рух товару від прадаця (постачальника) до перевізника, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ, проведення оплати за товар. В ході проведення перевірки з'ясовано, що ТОВ «Ольбєрс»немало в наявності ні трудових ресурсів, ні власних матеріальних ресурсів, ні орендованих (офісні, складські приміщення, транспортні засоби, обладнання та устаткування, тощо) для здійснення господарської діяльності у задекларованих в податковій звітності обсягах та з вказаними в розшифровках до податкової звітності з ПДВ контрагентами. Наслідком діяльності ТОВ «Ольберс»є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Встановлено, що задекларовані показники ТОВ «Ольберс»у звітності є нікчемними.

Судом першої інстанції дослідженні пояснення надані представником відповідача відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб (а.с.229). Відповідно до яких у акті перевірки від 07.04.2011 року під фразою: ,,В ході перевірки також встановлені взаємовідносини придбання ТОВ «Пеленг»у ТОВ «Ольберс»у листопаді у загальній сумі 131 958,00 грн., в т. ч. ПДВ 21 993,00 грн.»маються на увазі операції з придбання послуг (робіт). Висновки щодо встановлення взаємовідносин з придбання ТОВ «Пеленг»послуг (робіт) у ТОВ «Ольберс»у листопаді 2010 року зроблені на підставі поданої декларації платника ПДВ за листопад 2010 року, а також додатка 5 до декларації платника ПДВ за листопад 2010 року, де відображено обсяг взаємовідносин (операцій з придбання) та сума податкового кредиту, який сформовано з боку постачальника ТОВ «Ольберс»у листопаді 2010 року у загальній сумі 21 993,00 гри.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольберс», який є контрагентом позивача, зареєстровано Гагарінською районного державною адміністрацією у м. Севастополі 27.09.2010 року, місцезнаходження юридичної особи - 24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський. вул. Стависька. буд. 10 (а.с.192), є платником податку на додану вартість з 12.10.2010 року (а.с.194). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.05 2011 року ТОВ «Ольберс»знаходиться за юридичною адресою (а.с.226).

25.01.2011 року ТОВ «Ольберс»було надано до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м Севастополя податкову декларацію з податку на додану вартість (а.с.227-228).

Законом України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин та підлягає застосуванню при вирішенні даного спору по суті, а саме пункт 1.8 статті 1 встановлено, що бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище різня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.7. Закону № 168 порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 Закону № 168 встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно пункту 7.7.2., якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Згідно п.п. Закону №168 7.7.3. платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Аналіз зазначених норм Закону № 168 дозволяє зробити висновок про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1. 7.4.5. 7.5.1. - тобто як про сплачений так і про нарахований податок на додану вартість. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником. Пріоритетному застосуванню, щодо норм Закону, регулюючих порядок визначення сум бюджетного відшкодування, мають спеціальні норми пункту 7.7. статті 7 Закону № 168, а не лише термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8, статті 1 цього ж Закону.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначені нормативно-правові акти судом робиться висновок, що факту порушення контрагентом позивача - ТОВ «Ольберс»своїх податкових зобов'язань судом не встановлено. Сума бюджетного відшкодування з боку позивача визначено правомірно, на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства на підставі договорів постачання та купівлі-продажу. Відносини позивача з контрагентами з приводу правочинів, на підставі яких заявлено відшкодування з бюджету податку на додану вартість, підтверджено письмовими доказами у повному обсязі. На момент проведення перевірки ТОВ «Ольберс»перебував у реєстрі платників податку на додану вартість. Судом встановлено, що письмовими доказами по справі не встановлено та не доведено відповідачем існування будь-яких договорів позивача з ТОВ «Ольберс»щодо купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей з приводу наявності яких відповідачем встановлено порушення п.п. 4.1 ст. 4. п.п. 7.4.5. п.п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на догану вартість»відповідно до оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.06.11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко